UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрансформації наукової раціональності в кінці ХХ — на початку ХХІ століть в контексті сучасної освіти (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1855
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Трансформації наукової раціональності в кінці ХХ — на початку ХХІ

століть в контексті сучасної освіти

 

Початок ХХ ст. був відзначений суттєвими змінами в розумінні того як

влаштований всесвіт, класична механіка почала втрачати свою панівну роль

у природознавстві. Поява квантово-релятивістської фізики зумовила

розгляд суб'єкта пізнання не як дистанційованого від світу, що

вивчається, а як такого, що знаходиться всередині нього. В такому разі

суб'єкт пізнання зазнає детермінуючого впливу цього світу і положення

новоєвропейської науки про абсолютну незалежність в цьому плані суб'єкта

пізнання є некоректним. Виявляється соціокультурна зумовленість науки, а

значить і самого суб'єкта пізнання. “Відповіді природи на наші запитання

визначаються не тільки влаштуванням самої природи, але й способом

постановки запитань, який залежить від історичного розвитку засобів і

методів пізнавальної діяльності” [1]. Такий стан справ не узгоджується з

основами раціональності новоєвропейської науки і спричинює до перегляду

наукової раціональності. Недивно, що в філософії ХХ ст. проблема

раціональності займає одне з центральних місць. Філософський конгрес в

Дюссельдорфі 1978 р., який був присвячений цій проблематиці,

продемонстрував всю її складність. Проблема раціональності стосується не

тільки наукового пізнання, чи навіть пізнання в цілому, це проблеми

смисло-життєвих орієнтирів людини взагалі. В такому разі, належне

розуміння раціональності може виступити запорукою успішного поєднання в

єдиний комплекс науково-технічних, природничих та гуманітарних знань.

 

Наука, яка довгий час слугувала для представника європейської культури

вищим зразком пізнання, стала втрачати статус беззаперечної позитивної

цінності. Отже наука новоєвропейського зразка не змогла задовільно

пояснити природу нових об’єктів, що потрапили до поля пошуку науковців,

освоєння нових рівнів реальності потребує нових вихідних установок.

 

В природознавстві Нового часу панував детермінізм і відмова від нього

означала для представника новоєвропейської науки вихід за межі самої

науки, а значить і відмову від претензій на істинність пізнання.

Сьогоднішнє природознавство включило в свій базис ідею нестабільності,

яка потіснила детермінізм. Такий поворот справ дає змогу людську

діяльність ввести в поле зору природознавства. Разом з ідеєю

нестабільності неминуче доводиться прийняти те, що ми далеко не завжди

можемо однозначно передбачати, що станеться в майбутньому.

Невизначеність такого роду зобов'язує нас відмовитись від тієї установки

по відношенню до природи, що з'явилась і міцно засіла в свідомості

представника європейської культури в епоху Нового часу. Щоправда,

установка ця базувалась на тезі більш раннього походження, взятій із

Біблії: “І створив Бог людину по образу Своєму, по образу Божому створив

її; чоловіка і жінку створив їх. І благословив їх Бог, і сказав їм Бог:

плодіться і розмножуйтесь, і наповнюйте землю, і володійте нею, і

володарюйте над рибами морськими, і над птахами небесними, і над

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ