Реферат на тему:
Шляхи формування професійних компетенцій у студентів технічного коледжу
Специфіка педагогічних проблем сучасної освіти обумовлена необхідністю
набуття майбутнім фахівцем соціально-економічного та професійного
досвіду практичної діяльності ще на етапі навчання у вищому навчальному
закладі. Формування професійних компетенцій майбутнього молодшого
спеціаліста нині вимагає від навчального закладу принципово нового
підходу: інтеграції професійної освіти, практичної діяльності та нових
інформаційних технологій.
В умовах, коли вимоги та потреби ринку інтелектуальної праці швидко
змінюються, система професійної освіти повинна надавати можливість
студентам отримувати не тільки теоретичну, але й ґрунтовну практичну
професійну підготовку.
На наш погляд, таким вимогам має відповідати сучасна парадигма
підготовки молодших спеціалістів технічного профілю, що об’єднує
використання в навчальному процесі нових інформаційних технологій,
формування творчої особистості студента на основі оновлення змісту
професійної освіти за допомогою нових дисциплін та ґрунтовної практичної
підготовки майбутніх фахівців. Включення до професійної освіти (крім
знань, умінь і навичок) нових освітніх термінів – компетентностей,
компетенцій, ключових кваліфікацій обґрунтовано у працях відомих
європейських науковців ще у середині 80-х років ХХ сторіччя. Нині
проблема підготовки конкурентоспроможних молодших спеціалістів, здатних
до сприйняття та використання на практиці нових наукових ідей, технічних
інструментів та методів сучасного виробництва, особливо актуальна.
Формування здібностей творчої особистості майбутніх фахівців досліджено
у працях В. М. Анфімова, В. О. Моляко, В. В. Рибалки, О. Г.
Романовського та ін
Проблема компетентності як багатомірного феномена ґрунтовно досліджена в
роботах С. У. Гончаренко, В. П. Бездухова, О. М. Дахіна, Б. Д.
Ельконіна, А. К. Маркова та ін. Сучасними підходами до проблеми
компетентності опікуються А. В. Василюк, О. В. Овчарук. Питання
професійної підготовки на основі компетентнісного підходу розглянуто в
працях В. М. Анищенко, А. М. Михайличенко та ін. Визначення ключових
компетентностей подано в роботах І. А. Зимньої, Г. К. Селевко, П. І.
Третьякова, Т. І. Шамова та ін.
Використання технічних засобів навчання на базі нових інформаційних
технологій, використання засобів мультимедіа, створення педагогічних
програмних засобів обґрунтовано в роботах Ю. К. Бабанського, С. Я.
Батишева, В. П. Безпалько, В. Ю. Бикова, Б. С. Гершунського, В. М.
Глушкова, Р. С. Гуревича, М. Ю. Кадемії, М. І. Жалдака, В. М. Монахова,
І. П. Підласого, С. О. Сисоєвої та інших відомих дослідників.
Становлення суверенної незалежної України супроводжувалось суттєвими
змінами, що передбачали новий тип взаємозв’язку закладів освіти і
сучасного виробництва. У той же час, варто зазначити, що формування
нової системи вищої професійної освіти в Україні не означає
недосконалість попередньої. Зміни у співробітництві освітніх закладів з
підприємствами зумовлені передусім потребою у нових висококваліфікованих
фахівцях в різних галузях господарства країни в зв’язку з новими
методами господарювання.
Головне завдання вищої професійної освіти — сприяння професійній
самореалізації індивіда, навчаючи його професійно спрямованій взаємодії
з навколишнім соціальним та природним середовищем. Конкурентоспроможні
фахівці мають володіти професійними вміннями і навичками, що ґрунтуються
на сучасних спеціальних знаннях певної галузі виробництва та високим
рівнем професійної компетентності, що ґрунтується на критичному мисленні
та здатності застосовувати теоретичні надбання на практиці.
Окрім того, система освіти України, включаючи вищу професійну освіту,
орієнтована на інтеграцію в європейський освітній простір, що вимагає
упровадження нових технологій професійної підготовки кадрів. За таких
умов, як зазначає Н. Г. Ничкало, потрібен новий підхід, згідно з яким
освіта у ХХІ столітті спрямовується на забезпечення неперервності в усіх
ланках навчання, створення необхідних умов для доступу кожної людини до
оволодіння новими знаннями, цінностями, відносинами, компетенціями і
вміннями [4, 42]. Процес євроінтеграції передбачає створення
загальноєвропейського освітнього і наукового простору на основі
розроблених єдиних критеріїв і стандартів у галузі освіти та науки з
метою визнання періодів та термінів підготовки фахівців з вищою освітою,
що сприятиме співробітництву між вищими навчальними закладами Європи,
мобільності викладацького складу та студентів.
Удосконалення професійної підготовки фахівців є нині невід’ємною
складовою модернізації професійної освіти в Україні. Сучасна парадигма
професійної освіти у нашій країні потребує корекції, перш за все, з
урахуванням науково обґрунтованих засад професійно орієнтованої освіти,
запровадженню інноваційних прогресивних підходів до організації вищої
освіти, підвищення якості молодих фахівців. Разом з тим, важливо
зберегти національну палітру, самобутність у поєднанні з модернізацією
професійної освіти відповідно до викликів сучасного світу.
Досвід європейських країн засвідчує, що сучасна вища професійна освіта
молоді не лише сприяє, а й є передумовою регіонального розвитку
економіки. Кваліфікована та мобільна робоча сила є основою конкурентної
економіки, оскільки дає змогу промисловим підприємствам швидко
пристосуватись до вимог нових технологій та ринкових тенденцій, і отже,
ставати або залишатись конкурентною [3, 195]. Важливо забезпечити
соціальний контекст вищої освіти, що дасть можливість випускникам ВНЗ
формувати успішну професійну кар’єру на принципах соціальної
справедливості.
Перспективою навчально-виховного процесу сучасного вищого навчального
закладу І-ІІ рівнів акредитації технічного профілю, на наш погляд,
сьогодні може стати суттєве оновлення змісту і методики освіти,
включення до навчальних програм управлінських, економічних та правових
знань, поглиблене вивчення іноземних мов та інформаційних технологій,
загальна евристична спрямованість усього навчального процесу. Тільки
такі дії сприятимуть досягненню на заняттях творчої співпраці між
викладачем та студентами, формуванню професійної компетентності молодших
спеціалістів.
Вища професійна освіти нині вимагає вдосконалення технології навчання та
виховання, що базується на використанні обчислювальної техніки,
спеціального програмного, інформаційного та методичного забезпечення.
Стрімкий розвиток сучасних інформаційних засобів безперечно впливає і на
систему підготовки молодших спеціалістів. Так, за останній час все
більше вищих навчальних закладів запроваджує електронну інформаційну
навчальну систему як складову нових освітніх інформаційних технологій у
навчальному процесі. Така система має суттєві переваги перед
традиційними засобами навчання студентів:
· забезпечує контроль за результатами засвоєння навчального
матеріалу;
· автоматизує процеси інформаційно-пошукової діяльності викладача
та студентів;
· демонструє на екрані у потрібному темпі перебіг економічних та
технологічних процесів;
· стає засобом соціальної, професійної та пізнавальної мотивації
студентів;
· здійснює комп’ютерну візуалізацію об’єктів та процесів на
виробництві;
· забезпечує самоконтроль студентів за результатами своєї
навчальної діяльності з подальшою корекцією навчання;
· забезпечує взаємодію студентів з комп’ютерними засобами
навчання у режимі інтерактивного діалогу чи звичайного діалогового
обміну текстовими командами;
· інтегрує освітню діяльність та практичну направленість навчання
шляхом роботи з комп’ютером (виконання вправ та практичних завдань),
пошуком необхідного навчального матеріалу в мережі Інтернет,
інтерактивним діалогом з викладачем.
Згадані переваги електронної інформаційної навчальної системи
переконливо засвідчують її високу ефективність для формування
професійних компетенцій майбутнього фахівця технічного профілю.
Застосування інформаційних технологій на заняттях при підготовці
майбутніх спеціалістів сприяє важливому підвищенню рівня пізнавальної
самостійності, високому ступеню наочності й безперервному самоконтролю,
засвоєнню знань та умінь, формуванню необхідних професійних компетенцій.
Сучасні педагогічні програмні засоби дають можливість втілювати в
практику індивідуалізацію професійного навчання. Використання на
заняттях технології мультимедіа сприяє підвищенню якості професійної
підготовки за рахунок поєднання всіх можливих впливів на студентів
одночасно графіки, тексту, звуку і зображення.
68ue
th
8th
gd§N¦
іх фахівців, актуальним нині стає використання електронних підручників,
які доповнюють традиційні форми навчання. Як зазначають дослідники,
основний зміст «електронного комп’ютерного підручника» має містити:
опорний конспект, конспект лекцій, деталізований курс; в окремих
розділах може бути розміщений матеріал для поглибленого вивчення [1].
Не менш важливою особливістю сучасної підготовки конкурентоздатних
фахівців є інтегрована система підготовки, яка об’єднує теоретичне
навчання студентів за певним напрямом з їх професійною діяльністю на
підприємствах (організаціях, закладах).
Інтегрована система підготовки потребує тісних взаємовідносин з
підприємствами (організаціями, закладами), на замовлення яких
проводиться підготовка фахівців. Зазвичай, такі підприємства в минулому
були «базовими» для навчального закладу. Прагнення системи освіти до
найбільш повного задоволення потреб ринку праці в кваліфікованих
фахівцях знаходили відображення у різних формах співробітництва з
підприємствами. Починаючи з 30-х років минулого сторіччя, в СРСР
існувала відома схема «завод-вуз», у Великій Британії з 1903 р. –
«сендвіч-програма», у США з 1906 року – «кооперативне навчання».
Стратегія розвитку вищої професійної освіти в Україні на найближчий час
визначає, що одним з найважливіших чинників нарощування
конкурентоспроможності нашої економіки є вдосконалення системи
підготовки фахівців з урахуванням світового педагогічного досвіду.
Важливою залишається проблема вдосконалення методичного підходу до
викладання спецдисциплін на основі концепції інформаційно-модульної
побудови навчального процесу з використанням сучасних інформаційних
технологій, орієнтованих на підготовку спеціалістів високого рівня,
потрібних на сучасному ринку праці [5, 278].
Сучасний період розвитку вищої освіти вимагає запровадження
різноманітних інноваційних процесів. Особистий педагогічний досвід
роботи, участь у науково-методичних конференціях, аналіз публікацій з
даної проблематики засвідчив, що більшість навчальних закладів обирають
розробку, впровадження та використання інноваційних освітніх технологій
як пріоритетний напрямок розвитку. Підготовка фахівців,
професійно-мобільних на сучасному ринку праці, вимагає варіативних
освітніх програм, які враховують особистісні запити студентів.
Дослідники виділяють наступні напрямки розвитку інноваційних освітніх
технологій:
· формування нового змісту освіти;
· розробка та реалізація нових педагогічних технологій,
педагогічних методик;
· формування нових видів навчальних закладів.
Для формування у студентів необхідних професійних компетенцій під час
навчання у коледжі, за останні роки оновлюється, як перелік традиційних
навчальних предметів, так і їх зміст. Цілеспрямоване набуття знань,
умінь та навичок, їх трансформація у компетентності сприяє особистому
культурному розвитку, здатності швидко реагувати на вимоги часу.
Модернізація навчального процесу направлена на досягнення гарантованих
результатів як у межах традиційних форм навчання студентів, так і
збільшення занять дослідницького характеру, організації пошукової,
навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Нині у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації все більше приділяється увага
зростанню науково-педагогічного рівня та методичної майстерності
викладачів. Результатом постійної наукової та методичної роботи
викладачів стають методичні рекомендації та наукові статті, що знаходять
впровадження у навчальному процесі в вигляді особистих педагогічних
знахідок під час навчального процесу. Стали традицією проведення
відкритих уроків, майстер-класів, семінарів-практикумів, на яких
поширюється педагогічний досвід по підготовці молодших спеціалістів,
формування у них професійної компетентності.
Упродовж останніх років в системі підготовки молодших спеціалістів
значна увага приділяється коригуванню й узгодженню робочих навчальних
програм, впровадженню інтегрованих форм і методів навчання студентів.
Уся система навчального матеріалу, що засвоюють студенти, зазвичай
викладається з урахуванням професійного спрямування.
Професійно-практична підготовка студентів здійснюється в лабораторіях,
майстернях, на тренажерах, на виробництві під час практики. Студенти
беруть безпосередньо участь у процесі реального виробництва та наданню
послуг відповідно до профілю майбутньої професії. Мета професійної
практичної підготовки (ППП) – практичне застосування отриманих знань,
формування професійних компетенцій. Виробнича практика є складовою
частиною навчального плану і є обов’язковою для кожного студента.
Конкретний зміст професійної практичної підготовки визначається для
кожного семестру навчання у відповідності до кваліфікаційних вимог, що
знаходять відображення у змісті навчальних планів і програм за певною
спеціальністю, а також у відповідності до специфіки підприємства, на
якому студент проходить практику. Робочі програми проведення практики на
кожний семестр у відповідності до навчального плану розробляють циклові
комісії коледжу.
Під час проходження практики студентами вирішуються наступні завдання:
· вивчення специфіки процесу виробництва, встановлення зовнішніх
та внутрішніх зв’язків виробництва, організація документообігу,
ознайомлення з технологічними процесами, особливостями продукції,
засобів виробництва, тенденціями подальшого розвитку підприємства;
· вивчення та аналіз основних практичних показників виробничої
діяльності підприємства;
· вивчення системи, методів і засобів контролю окремих
підрозділів;
· виконання елементів аналізу з деяких управлінських та
економічних питань;
· набуття досвіду винахідницької діяльності;
· участь у громадському житті трудового колективу.
Науковим підґрунтям підготовки молодших спеціалістів технічного профілю
шляхом інтеграції навчання, використання нових інформаційних технологій
та виробничої практики у вищому навчальному закладі є
системно-структурний підхід до дослідження закономірностей та принципів
цілісного педагогічного процесу обґрунтованого у чисельних наукових
працях відомих науковців.
На сьогодні законодавча база – Закон України «Про вищу освіту» починає
відставати від потреб вищої освіти, економіки країни та суспільства.
Тому модернізація структури вищої професійної освіти нашої країни
потребує змін у законодавчому і нормативно-правовому регулюванні з
урахуванням вимог європейської системи стандартів та сертифікації. Такі
зміни забезпечать визнання на європейському та міжнародному рівні
документів про освіту, конкурентоспроможність випускників на
національному та міжнародному ринках праці.
Якість та конкурентоспроможність системи освіти залежить від
впровадження в навчальний процес унікальних, інноваційних методик
навчання, залучення підприємств до підготовки фахівців, і таким чином
дозволяє забезпечити потреби в кваліфікованих знаннях, навичках,
компетенція, а також вирішує проблему працевлаштування випускників.
Висновки
Сучасна вища професійна освіта повинна забезпечувати виконання низки
завдань, зокрема, економічний успіх країни, сталий розвиток суспільства.
Ці завдання можливо реалізувати через таку підготовку майбутніх
фахівців, яка відповідає запитам сучасного ринку праці. Основна увага у
вищих навчальних закладах повинна приділятись розвитку особистості
студента, його комунікативній підготовленості, формуванню професійних
компетенцій, здатності здобувати і розвивати знання, мислити і працювати
по-новому.
Література
Гуревич Р. С., Кадемія М. Ю. Інформаційно-телекомунікаційні технології в
навчальному процесі та наукових дослідженнях: Навч. Пос. – Київ-Вінниця:
ТОВ «Планер», 2005. – 36 с.
Кремень В. Г. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки,
перспективи: Монографія / За ред. І. А. Зязюна – К.: Віпол, 2000. – 613
с.
Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з
англійської. – К.: «К. І. С.», 2005. – 466 с.
Ничкало Н. Г. Сучасні світові тенденції, українські реалії та
перспективи наукового забезпечення якісної освіти / Якісна освіта в
багатоетичному суспільстві: Матеріали регіонального семінару. К.: Сфера,
2004. – С. 35—45.
Пальчук М. І. Підготовка педагогічного персоналу в умовах європейської
інтеграції // Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної
освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: Зб. Наук. праць
/ За заг. ред. Н. Г. Ничкало. – Харків: НТУ «ХПІ», 2007. – С. 275 – 279.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
