UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВади розробки сучасних терміносистем (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1082
Скачало153
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вади розробки сучасних терміносистем

 

Про вади надмірного захоплення запозиченнями з англійської мови у

процесі формування національних терміносистем вже говорилося раніше [1,

2]. Слід лише додати, що надання переваги прямим запозиченням з

англійської і відмова від греко-латинських терміноелементів по суті

являє собою не зміну орієнтацій з однієї іноземної мови на іншу більш

прогресивну, а знищення значного прошарку культурних надбань, що вже

давно стали частиною як нашої мовної системи, так і нашої свідомості.

Підкреслимо, – використання греко-латинських терміноелементів, що

протягом століть служили основою формування, міжнародного

термінологічного фонду, не потребує вивчення грецької та латинської мов,

оскільки вся необхідна морфологічна їх база вже давно засвоєна всіма

європейськими мовами, у тому числі і нашою. Знаючи, приміром, значення

слів “автодром” “мотодром” та “гідравлика”, ми легко зрозуміємо і

нововведення типу “гідродром”, навіть не усвідомлюючи, що “дромос”

грецькою значить “дорога”.

 

Новітня історія примушує нас засвоїти ще один прикрий урок, щоб не

повторювати вкотре старих помилок. Мається на увазі цілком природній

процес детермінологізації термінів, який при недбайливому ставленні до

себе з боку пересічних ентузіастів приводить до негативних наслідків.

Для найбільш вживаних термінів взагалі характерно покидати вузьку сферу

їх спеціалізованого використання і виходити на широкий простір

загальнонаціонального мовлення, де вони стають звичайними словами. І

терміни конкретним значенням лише розширюють горизонт нашого

спілкування. Однак з особливо увагою слід ставитися до

детермінологізації лексем абстрактного характеру, які потрапляють-у

журналістику з філософії, історіографії, політології тощо. Коли термін,

розроблений і вживаний у спеціальній літературі, вводиться у повсякденне

мовлення, він потрапляє під дію різноманітних екстралінгвістичних

факторів, що формують значення мовних одиниць, нерідко змінюючи і навіть

спотворюючи їх семантику та прагматику. Адже семантика слів шліфується і

трансформується, з одного боку, залежно від реалій, тобто особливостей

денотата, а з іншого – залежно від рівня свідомості суспільства. І

оскільки найчастіше терміни за своїм походженням не мають дериваційного

зв’язку з глибинними поняттями, що отримує кожна людина з раннього

дитинства, значення їх у повсякденному вжитку може трансформуватися і

навіть плюндруватися, що веде до негативних наслідків.

 

Важко, наприклад, збити з пантелику маси читачів словами “батьківщина”,

“братерство”, “людяність”, оскільки ці абстрактні лексеми походять від

слів з абсолютно конкретним значенням та позитивною конотацією –

“батько”, “брат”, “людина”. Зате дуже легко спекулювати поняттями

“патріотизм”, “націоналізм” і т.п.

 

Під гаслом “людяності” неможливо було б знищувати своїх громадян, зате

це вдалося зробити заради боротьби “пролетарського гуманізму” проти

“абстрактного буржуазного гуманізму”, хоч латинське слово “гуманізмус” з

дериваційної точки зору відповідає нашому “людяність”.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ