UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗапозичення як складова частина іменників-юкстапозитів науково-технічної сфери (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1806
Скачало202
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Запозичення як складова частина іменників-юкстапозитів науково-технічної

сфери

 

У дослідженні української лексики, яка є складовою частиною української

технічної термінології, сучасне мовознавство має вагомі й незаперечні

здобутки. Це зумовлено використанням різних підходів, методів та

прийомів до їх вивчення у традиційній лексиці, а також нових методик

їхнього лінгвістичного аналізу. Незважаючи на це дослідження запозиченої

лексики у термінології продовжує і далі привертати увагу дослідників. У

тому й полягає науковий інтерес та актуальність наукової розвідки.

Концептуально дослідження пов’язане з Державною програмою розвитку і

функціонування української мови на 2004-2010 роки.

 

Проблемі дослідження запозиченої лексики присвячені праці С.О.

Соколової, Т. Р. Кияка, П. О. Селігея, Л. Козак, О. Федорової та ін.

Питання ж розгляду словоскладання у термінології як одного із

продуктивних способів творення слів української мови до кінця не

опрацьовано. Метою статті є дослідження запозичених

іменників-юкстапозитів науково-технічної сфери.

 

Запозичення є одним із активних джерел творення терміносистем.

Запозичена лексика в сучасній українській мові становить близько 10%

усього її словникового складу. Причиною запозичень є екстралінгвальні та

лінгвальні чинники, які взаємно зумовлені і пов’язані між собою. До

зовнішніх причин належать територіальні, культурні, економічні, наукові

контакти між українцями та іншими народами. Суто лінгвальними

запозиченнями є:

 

а) потреба в поповненні, а то й створенні неіснуючої лексико-тематичної

групи разом із запозиченням відповідних понять;

 

б) потреба в семантичному обмеженні питомого слова;

 

в) усунення полісемії [3: 63].

 

Серед лексичних фактів, запозичених з інших мов, слід розрізняти:

 

а) ті, що з’явилися внаслідок прямого запозичення, якими є слова та

вирази;

 

б) ті, що ввійшли за посередництвом інших мов;

 

в) ті, що потрапили внаслідок калькування.

 

Розвиток науки і техніки неодмінно веде за собою появу нових термінів,

нові поняття вимагають мовної фіксації. Проте, як вдало зазначає одна із

сучасних дослідниць Л. Козак, „найбагатша лексичними ресурсами мова не

може задовольнити зростаючих потреб науки в номінації своїх понять [3:

63]”.

 

Українська науково-технічна термінологія формувалася протягом віків, під

впливом багатьох чинників, що спричинило неоднорідність її складу:

власне українська лексика поєднана із запозиченою. Зокрема, за нашими

спостереженнями, вагома частка запозичень і серед науково-технічних

іменників-юкстапозитів.

 

Зазначимо, що термінне словоскладання названої галузі представлене

одиницями, утвореними за трьома зразками:

 

1) поєднання двох власне українських твірних елементів, як

приймач-передавач, людино-година, мітка-змінна, поле-лічильник та ін.;

 

2) поєднання двох іншомовних терміноелементів, наприклад:

програма-вірус, полігамма-функція, опак-ілюмінатор, слот-граматика тощо;

 

3) комбінація запозиченого твірного компонента і вітчизняного, при

цьому чужомовний компонент може бути як у препозиції відносно власне

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ