UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАкадемічне професійне навчання на народних інструментах: тенденції та перспективи розвитку (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3243
Скачало287
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Академічне професійне навчання на народних інструментах: тенденції та

перспективи розвитку

 

Питання особливостей становлення і розвитку професійного навчання на

народних інструментах в Україні були і залишаються об’єктом досліджень

вітчизняних учених. Так, низка праць М. Давидова присвячена висвітленню

проблем розвитку професійної підготовки фахівців

народно-інструментального мистецтва, деякі відомості щодо навчання на

народних інструментах також містяться у розвідках Є. Бортника, Д.

Грудіної, М. Даньшева, Р. Ескіної, Ю. Лошкова.

 

Однак, попри значимість доробку вчених, у вітчизняному мистецтвознавстві

відчутно бракує досліджень, присвячених історичному розвитку

академічного професійного навчання на народних інструментах. Відтак,

метою даної доповіді є визначення тенденцій та перспектив розвитку

академічного професійного навчання на народних інструментах на сучасному

етапі.

 

У період становлення незалежності України спостерігається значна

активізація розвитку національної музичної освіти загалом і професійного

навчання на народних інструментах зокрема. Це значною мірою пов’язано із

радикальними змінами і новими тенденціями в розвитку музичної культури

України. Зокрема, відбувається переорієнтація музично-культурної

політики на відродження основ національної свідомості, духовності,

гуманізму.

 

Слід відзначити, що на сьогоднішній день в Україні існує п’ять

оригінальних, самобутніх шкіл народно-інструментального мистецтва, до

них належать Харківська, Київська, Одеська, Львівська та Донецька школи.

 

Витоки Харківської школи народно-інструментального мистецтва сягають

1920-х рр. Діяльність її пов’язана з іменами відомих

культурно-громадських діячів, музикантів В. Комаренка і Г. Хоткевича. У

1926 р. у Харківському музично-драматичному інституті було організовано

кафедру народних інструментів, де закладалися підвалини професійної

підготовки виконавців на народних інструментах [1, c. 202–203]. До того

ж, Г. Хоткевичу належить роль засновника професійної школи бандурного

мистецтва. Митцем була розроблена комплексна програма викладання гри на

бандурі, що поєднувала детальне пізнання історико-теоретичних,

технічних, репертуарних, художніх та педагогічних аспектів.

 

Київська школа народно-інструментального мистецтва заснована видатним

педагогом і музикантом М. Гелісом у 1930-х рр. Він був організатором і

першим викладачем класу народних інструментів (а згодом – кафедри)

Київської консерваторії. Митець, вивчаючи різні методики, виконавські

стилі, інтерпретації музичних творів провідними музикантами свого часу,

відбираючи все корисне і доцільне та на основі власного педагогічного

досвіду розробив методику навчання грі на народних інструментах.

 

Історія Одеської школи гри на народних інструментах бере початок у

1930-х рр. У цей час у Робочій консерваторії було відкрито відділ

народних інструментів, де існували класи баяна, домри, диригування,

оркестровий клас. У 1945 р. в Одеському музичному училищі, а в 1949 р. –

в Одеській консерваторії було відкрито відділи народних інструментів.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ