UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнтегрований захист вишневих насаджень від шкідників і хвороб (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1880
Скачало175
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Інтегрований захист вишневих насаджень від шкідників і хвороб

 

Різкі коливання температури повітря в другій половині зими спричинюють

морозно-сонячні опіки. У розвилках і біля основи скелетних гілок кора

буріє, відстає, скручуючись догори. Таку кору видаляють, вирізаючи 2–3

см здорової тканини, та спалюють. Якщо хвору кору залишити, то в ній

поселяться збудники хвороб деревини, й рослина поступово всохне. Рану

дезінфікують 1% розчином мідного купоросу (10 г на І л води); після

нанесення розчину потрібно, щоб він засвоївся, підсох, і тільки потім

рану можна замазувати садовим варом або глиною зі свіжим коров’яком (у

співвідношенні 1:1).

 

Різкі коливання температури повітря в другій половині зими спричинюють

морозно-сонячні опіки. У розвилках і біля основи скелетних гілок кора

буріє, відстає, скручуючись догори. Таку кору видаляють, вирізаючи 2–3

см здорової тканини, та спалюють. Якщо хвору кору залишити, то в ній

поселяться збудники хвороб деревини, й рослина поступово всохне. Рану

дезінфікують 1% розчином мідного купоросу (10 г на І л води); після

нанесення розчину потрібно, щоб він засвоївся, підсох, і тільки потім

рану можна замазувати садовим варом або глиною зі свіжим коров’яком (у

співвідношенні 1:1). Перед замазуванням рани можна обробити

гетероауксином (0,5 г на 10 л води). Великі рани після нанесення замазки

обв’язують тканиною або мішковиною, тільки не плівкою. Лікування ран у

такий спосіб сприятиме швидкому заживанню й запобігатиме зараженню

деревини грибами. Таку операцію проводять у відлигу за плюсової

температури. Штамби та розгалуження скелетних гілок, очищені від старої

відмерлої кори, вдруге (після осінньої побілки) білять 20% розчином

вапна та 3% розчином мідного купоросу (2 кг + 300 г на 10 л води) з

додаванням 2 кг глини.

 

Щоб запобігти розвитку на вишні неінфекційних хвороб, підтримують

високий агрофон. У разі хлорозу хворі дерева поливають двічі-тричі

перманганатом калію (30–40 г/дерево). Проти хлорозу, за дефіциту сірки,

дерева обприскують сірчанокислим марганцем (0,5–0,5% розчином — до

розпускання бруньок) або сірчанокислим залізом. Лікувальним заходом

проти хлорозу на карбонатних грунтах є внесення в грунт або позакореневе

підживлення комплексонами заліза — Fe ДТПУ (диетилентриамінпентаоцтова

кислота із залізом). Окрім 0,15% Fe ДТПУ, позакореневе підживлення

проводять однією зі сполук: 0,5–0,7% залізним купоросом, 1% лимонокислим

залізом, 0,15% Fe ПППУ, 2–3% ОП-М-FeMn. За вегетаційний період

насадження обробляють двічі-тричі — одразу після розпускання листя, далі

з інтервалами 10–15 днів.

 

Борне голодування спричинює утворення “відьминих мітел” і розеток

дрібних потовщених листків. На грунтах, за дефіциту бору, його

компенсують внесенням бури (400 г/дерево) або мінеральних добрив із

додаванням бору.

 

За кальцієвого голодування порушується формування кісточок. Дієвий захід

у цьому разі — дві-п’ять обробок 0,4–0,7% розчином хлористого кальцію.

 

На основі агрохімічних обстежень грунту, візуальних спостережень за

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ