Реферат на тему:
Інтегрований захист груші від шкідників у зоні Північного Лісостепу
Пропонована увазі читачів стаття написана на основі десятирічних
спостережень автора за циклом розвитку та контролем чисельності
домінуючих шкідників груші в насадженнях ДГ “Новосілки” Інституту
садівництва УААН. Вона містить дані, які дадуть змогу виробникам
одержати сучасну інформацію щодо біології фітофагів і захисних заходів
проти них.
Основні еколого-економічні групи грушевого агроценозу становлять
шкідники, розвиток яких пов’язаний із генеративними та вегетативними
утвореннями. Перша група складається з постійних фітофагів (яблунева й
грушева плодожерки, грушева медяниця, яблуневий квіткоїд), друга — з
випадкових фітофагів (грушева плодова галиця, трубкокрут).
Третя група шкідників представлена видами, які опосередковано впливають
на врожай через пошкодження вегетативних органів. Вона складається із
сисних комах: попелиці, кокциди, цикади, клопи. Серед сисних шкідників
за щільністю популяції і шкідливістю перед веде грушева листоблішка.
У період від розпукування бруньок до кінця цвітіння груші в
ентомокомплексі шкідливої фауни за чисельністю переважав довгоносик із
родини Curculionidae, яблуневий квіткоїд Anthonomus pomorum L. Інші види
жуків, які з’являються в цей період, належать до родини трубкокрутів
Attelabidae. Вони представлені букаркою Coenorrhinus pauxillus Germ,
червоним глодовим трубкокрутом C. aequatus L., продовгуватим листковим
довгоносиком Phyllobius oblongu L. і не мають великого господарського
значення.
Яблуневий квіткоїд-олігофаг пошкоджує яблуню й грушу. Виходить з місць
зимівлі ще до розпускання бруньок. За температури повітря 6°С жуки
починають рухатись, а за 8°С — спарюються. У теплий день за температури
10°С жуки літають і заселяють дерева. Після реактивації вони починають
живитися, глибоко проколюючи сплячі бруньки. Згодом жуки проколюють
росткові та плодові утворення. З ранок виступає пасока у вигляді
крапель, які блищать на сонці. Такий тип пошкоджень має назву “плач
бруньок”. За холодної погоди активність жуків знижується: вони сидять у
заціпенінні в розгалуженнях гілок або біля кільчаток. Забарвлення тіла
імаго зливається з корою дерева, тому виявити їх нелегко. Після виходу з
місць зимівлі жуки спочатку заселяють грушу, яка розвивається на 5–7
днів раніше, ніж яблуня. Самиці відкладають яйця у фенофазу оголення
бутонів. Оголення бутонів є критичною фенофазою: в цей період
відбувається їхнє зараження яйцями шкідника. За даними наукових джерел,
шкода, завдана квіткоїдом, буде значною, якщо пошкоджено 70–80% бутонів
за нормального цвітіння, а пошкодження до 50% квіток економічно не
відчутне. У роки слабкого цвітіння дерев довгоносик завдає істотних
збитків. Пошкоджені бутони не розпукуються, пелюстки засихають, стають
іржавими та набирають форми ковпачків, в яких розвиваються личинки та
лялечки квіткоїда. За рік дає одне покоління.
Букарка пошкоджує листя яблуні, груші, рідко сливи, вишні, абрикоса.
Перші жуки після реактивації з’являлися за 7°С, що збігалося з фенофазою
яблуні зелений конус. Згідно з науковими даними та нашими дослідженнями,
жуки масово заселяють дерева після переходу середньодобової температури
за 10°С. Вони живляться спочатку бруньками, потім листям і бутонами,
наколюючи їх. У період цвітіння яблуні самки відкладають яйця в черешок
із нижнього боку, в місце з’єднання його з листком. Після виплодження з
яйця личинка прогризає в черешку та центральній жилці канал, внаслідок
чого порушується надходження в листок води та пластичних речовин.
Пошкоджене листя буріє, засихає й наприкінці травня — на початку червня
настає передчасний листопад. Личинки продовжують свій розвиток в опалому
листі. Згодом переходять у грунт, в якому розвиваються лялечки та імаго.
За рік розвивається одне покоління. Один із чинників, що впливають на
щільність популяції букарки, — вологість повітря. Свідченням цього є
суха та спекотна погода вегетаційного періоду впродовж останніх років,
коли фіксували вологість повітря нижче 30%. Отже, основним абіотичним
фактором, який обмежує розповсюдження букарки, є дефіцит вологи,
внаслідок чого опале листя зневоднюється, а личинки гинуть.
Про це свідчать обліки букарки на груші, проведені протягом періоду
досліджень, коли з дерева струшували одного, інколи двох жуків, часто не
знаходили зовсім. Для порівняння можна сказати, що 1995 року під час
струшування навесні чисельність жуків сягала 15 — 20 екземплярів на
дерево.
Яблунева плодожерка — Laspeyresia pomonella L. пошкоджує яблуню, грушу,
айву, абрикос, персик, сливу. Зимує гусінь, яка розміщується у тріщинах
під старою відмерлою корою на штамбах, розвилках скелетних гілок, у
грунті на глибині до 3 см, а також на поверхні грунту під рослинними
рештками. Навесні, коли середньодобова температура піднімається вище
10°С, гусениці заляльковуються. Літ метеликів покоління, що
перезимувало, відбувається під час цвітіння яблуні й триває 1,5–2
місяці. Метелики активні за теплої погоди ввечері. Самиці відкладають
яйця за температури не нижче 16°С — на зав’язь, знизу та зверху листя.
Відроджуються гусениці яблуневої плодожерки першого покоління після
накопичення суми ефективних (вище 10°С) температур — 230°С. Для
визначення точного строку слід проводити спостереження в саду за
відкладанням самицями яєць, за їхнім розвитком і появою перших гусениць.
Гусінь розвивається в плодах упродовж 22–45 днів. За період розвитку
гусінь пошкоджує 1–2 плоди. В умовах Північного Лісостепу яблунева
плодожерка дає одне повне й друге факультативне покоління.
Грушева плодожерка — L. pyrivora Danil. Пошкоджує тільки грушу. Зимує в
стадії гусені, яка розміщується в коконах під рослинними рештками та в
поверхневому шарі грунту на глибині 5 см. Навесні пробудження гусениці
відбувається за середньодобової температури повітря 15°С. Літ метеликів
починається в першій половині червня, вони активні після заходу сонця,
до настання повної темноти. Самиці відкладають яйця тільки на плоди.
Гусінь відроджується в третій декаді червня. Орієнтовно початок їхнього
відродження можна визначити за сумою ефективних (вище 10°) температур —
560°С. Не виходячи на поверхню плоду, гусінь прогризає нижню оболонку
яйця, вбурюється всередину, прокладаючи хід до насіннєвої камери, в якій
живиться насінням. Доросла гусінь виходить із плоду, прогризаючи прямий
хід до верху, не залишаючи екскрементів. Масовий вихід гусениць із
плодів відбувається з кінця липня до половини серпня. За рік
розвивається одне покоління.
Грушева плодова галиця — Contarinia pyrivora Riley. Монофаг. Пошкоджує
лише грушу. Ареалом для галиці в Україні є АР Крим. Якщо не вжити
захисних заходів, осипається 50–90% зав’язі. Зимує в стадії лялечки в
грунті на глибині від 5 до 12 см. Від періоду відокремлення бутонів до
початку цвітіння груші з грунту вилітають імаго. Самиці відкладають в
один бутон близько 20 яєць. До початку цвітіння з яєць відроджуються
личинки, які вгризаються в квітколоже. Заражена галицею зав’язь
різниться із здоровою більшим розміром, її легко помітити на деревах
через 10–14 днів після цвітіння. Наприкінці розвитку личинки повністю
виїдають внутрішню частину плодів. Пошкоджені плоди засихають,
зморщуються, розтріскуються і частково осипаються. За рік дає одне
покоління. В 1994–1995 роках у ДГ “Новосілки” на контрольній ділянці без
проведення захисних заходів плоди груші сорту Бере київська були
пошкоджені личинками галиці на 75,3%, що спричинило недобір урожаю (в
саду — 135,4 т/га, на ділянці з обприскуванням — 180 т/га).
d
th
M
сажисті гриби, які покривають їх чорною плівкою. Пошкоджені плоди
деформуються, мають дерев’янисту консистенцію, що знижує їхню споживчу й
товарну якість.
Серед шкідників груші в Україні та в Європі найпоширеніша і
найшкідливіша — грушева медяниця. У Каліфорнії встановлено, що грушева
медяниця є переносником фітоплазми — збудника всихання груші.
В. Коваленков та Н. Тюріна (2003) дослідили, що P. pyri звикли до 21
інсектициду. Результати їхніх експериментів засвідчили, що до
інсектицидів Бі-58 новий, Ф’юрі, Кінмікс, Данітол, Арріво, Семпай,
Бульдок у популяції шкідника сформувався низький індекс токсичності.
Найтоксичнішими були інсектициди ФОС — Карбофос, Пірінекс, Актеллік,
Діазинон, Дурсбан. У Швейцарії під час обприскування груші інсектицидом
Мітак спостерігали втрату токсичності грушевої медяниці до цього
препарату.
В Італії у лабораторних умовах проти P. pyri оцінювали інсектицидну дію
12 нових синтетичних ювеноїдів. За результатами досліджень, низькі норми
активних ювеноїдів викликали аномалії крил і геніталій, що впливало на
порушення польоту та спарювання.
Т. Попова (2004) повідомляє про високу ефективність гормонального
інсектициду Дімілін, 25% з.п. проти медяниці.
Високоефективні проти P. pyri неонікотиноїдні препарати — Каліпсо, 48%
с.к., Конфідор, 20% в.р.к., Актара, 25% в.г.
Дослідженнями Н. Третьякова, М. Осман (2004) встановлено, що
застосування регуляторів росту рослин: Епін, Циркон, Сілк, Ларіксин — не
знижувало чисельності медяниці, а стимулювало ріст молодих пагонів і
листя, що дало змогу сильно заселеним деревам зберегти значну кількість
зав’язі.
Високоефективним проти грушевої медяниці було застосування бакової
суміші біоінсектициду Лепідоцид СК-М (БА — 2000 ОА/ мг), 3 л/га, з
ювеноїдом Інсегар, 0,3 кг/га. Через тиждень після обробки шкідника не
виявили. Внаслідок прихованого способу життя передімагінальних стадій
плодопошкоджуючих шкідників (плодожерка, яблуневий квіткоїд) і високої
чисельності грушевої медяниці біотичні чинники не можуть утримати їхні
популяції на низькому рівні, що потребує регулярного проведення заходів
хімічного захисту.
В хімічному методі за останні 20 років сталися істотні зміни. Майже
повністю змінився асортимент пестицидів, які застосовували до 1996 року.
Сучасні препарати менш персистентні й токсичні для людини та
теплокровних тварин. На один-два порядки зменшилися витратні норми.
Наприклад, якщо норма витрати інсектициду Фозалон — 3–4 л/га, то нових
препаратів неонікотиноїдної групи: Моспілан, 20% р.п., — 0,2 кг/га,
Актара, 25% в.г. — 0,14 кг/га, Конфідор Максі, 70% в.г., — 0,07 кг/га.
Нині пестициди застосовують з урахуванням економічного порогу
чисельності (ЕПЧ), внаслідок чого навантаження їх на довкілля різко
зменшилося. Тільки за інтегрованої системи можливий надійний контроль
грушевих садів від найшкідливіших видів. Інтегрована система складається
з таких елементів: отримання інформації, прийняття рішення, управління
засобами та заходами захисту. Вихідною інформацією є дані про видовий
склад шкідливої та корисної фауни кожного садового агроценозу в
господарстві, біологічного і метеорологічного моніторингу. Біологічний
моніторинг складається із системи спостережень за динамікою чисельності
шкідників та їх ентомоакарифагів. Метеорологічний моніторинг
використовують для прогнозу строків відродження шкідників, кількості їх
поколінь. Такий обсяг роботи, організацію і проведення обприскувань
зможе виконати лише фахівець із кваліфікацією “Агроном із захисту
рослин”.
Про урожай дбають ще з осені. Після збирання плодів грунт у міжряддях і
пристовбурних смугах орють, загортаючи опале листя, рослинні рештки та
бур’яни. Очищують із штамбів і скелетних гілок стару відмерлу кору та
спалюють її. Проводять побілку штамбів і основ скелетних гілок 20%
вапняним розчином із додаванням 3% мідного купоросу. Із січня по
березень дерева обрізають, видаляючи сухі гілки, вовчки, конкуренти.
Зазначені вище заходи мають превентивний характер. Після їх проведення
оздоровлюється фітосанітарна обстановка в саду. Оранка забезпечує
загортання коконів плодожерок, плодової галиці в нижній шар грунту — все
це затримує виліт імаго навесні або спричиняє їх загибель. Заорювання
рослинних решток і зіскрібання кори позбавляє шкідливих комах природних
схованок — місць їхньої зимівлі. Обрізання крони дерев сприяє кращому їх
освітленню та циркуляції повітря, що негативно впливає на розвиток
комплексу шкідників.
Рішення про доцільність проведення обробки приймає спеціаліст із захисту
рослин, порівнявши облік фактично виявленої чисельності шкідників з ЕПЧ
(таблиця). У разі перевищення фактичної чисельності над пороговою
застосовують інсектициди.
До розпускання бруньок грушеві сади обприскують однопроцентним розчином
ДНОКу, 40% р.п., 15 кг/га, за норми витрати робочого розчину 2000 л/га,
що забезпечить рясне покриття (“промивання”) крони та штамбів дерев.
У садах, де торік виявлено грушеву плодову галицю у фазі відокремлення
бутонів дерева обприскують препаратами групи ФОС — Базудин, 60% в.е.,
1,2 л/га, Дурсбан, 48% к.е., 2 л/га, Фозалон, 35% к.е., 3–4 л/га. Крім
головних шкідників (довгоносики, листоблішки), контролю в цей період
підлягають супутні види — попелиці, комплекс листовійок, п’ядунів.
Слід зауважити, що за впровадження інтегрованої системи захисту
насадження не обробляють піретроїдними інсектицидами, які негативно
впливають на корисну фауну. Крім того, піретроїди швидше, ніж
інсектициди інших хімічних груп, селектують грушеву медяницю на звикання
до них.
Залежно від помологічного сорту й тривалості токсичної дії інсектицидів
упродовж періоду: по закінченні цвітіння — кінець липня — 1-ша декада
серпня проти шкідників груші проводять 4–5 захисних обробок. Щойно груші
відцвіли (перша половина травня), проти грушевої медяниці дерева
обприскують одним із препаратів: Актара, Конфідор, Каліпсо, Мітак, Бі-58
новий, Фозалон. Період захисної дії неонікотиноїдних інсектицидів
зберігається 21 день, а ФОС — 10–14 днів.
Строк дальшої обробки встановлюють за результатами біологічного,
метеорологічного моніторингу. Обприскують грушеві сади не раніше втрати
токсичності інсектицидів. Орієнтовно термін обробки припадає через 14
або 21 день після попередньої обробки (перша декада червня). У цей
період збільшується щільність популяції яблуневої плодожерки, яка масово
відкладає яйця, тому дерева обприскують препаратами групи інгібіторів
росту комах (ІРК) — Інсегар, 25% з.п., Номолт, 75% к.е., Дімілін, 25%
з.п. За сприятливих для ембріогенезу погодних умов, через 8–10 днів
після масової яйцекладки, відроджується гусінь. На початку її
відродження застосовують інсектициди групи інгібіторів синтезу хітину
(ІСХ) — Матч, 5% к.е., Рімон, 10%к.е. Період захисної дії ІРК і ІСК
триває 25–35 днів.
У травні-червні 2004–2005 рр. погодні умови через підвищену вологість
повітря, прохолодну погоду ввечері (температура знижувалась до 15°С) не
сприяли мобільності метеликів і відкладанню самицями яєць. За таких умов
треба провести спостереження за яйцекладкою плодожерок і початком
відродження гусениць, що дасть можливість скоригувати строки обробок.
Для визначення кількості обробок проти яблуневої плодожерки
використовують кілька показників: чисельність самців, відловлених
секс-пастками (див. таблицю) і чисельність зимуючих гусениць у ловильних
поясах. У зоні розвитку одного покоління яблуневої плодожерки ЕПЧ
гусениць, за даними торішніх осінніх обліків, — 0,4 гус./дер. За
чисельності понад 1 гус./дер. проводять дві-три обробки залежно від
персистентності використаного інсектициду.
У зоні факультативного розвитку другого покоління яблуневої плодожерки
доцільність хімічних обробок визначають за двома показниками:
чисельність гусениць першого покоління і процент особин, які зможуть
сформувати нове покоління до настання критичної тривалості світлового
дня. Чисельність гусениць визначають, обліковуючи їх у ловильних поясах.
Визначити відсоток їхнього заляльковування можна за графіком, поданим у
книзі: “Вредители плодовых культур”, В. П. Васильев, И. З. Лившиц, 1984.
Якщо розвиток другого покоління прогнозують не більше 15%, достатньо
однієї обробки (ІСХ або ІРК), двох (неонікотиноїди) або трьох (ФОС).
Першу обробку проводять у період масової яйцекладки або на початку
відродження гусениць, інші — залежно від персистентності використаного
інсектициду. За відсотка заляльковування понад 15% і за чисельності
понад 1 гусінь першого покоління на ловильний пояс проводять ще одну
обробку. Останню обробку на зимових сортах груші проводять наприкінці
липня — в першій декаді серпня.
Для отримання плодів із високими товарними і смаковими ознаками важливою
умовою є їх захист від парші. Обприскування проводять, застосовуючи
бакові суміші інсектицид+фунгіцид. Щоб не допустити залишків отруйних
речовин у продуктах урожаю понад МДР, регламентують такі показники:
максимальна норма препарату, кількість обробок одним препаратом за сезон
і строк останньої обробки культури до збирання врожаю (час очікування).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
