Реферат на тему:
Викладання курсу «Західноєвропейське мистецтво» в технічному вузі
Світ у ХХІ столітті переживає інтенсивний розвиток інтегративних
процесів індустріального суспільства. Одним із пріоритетів стратегічного
розвитку України визнано інтеграцію нашої держави в Європейське
товариство. Глобальність процесів світового розвитку обумовлює взаємодію
різних культур в системі світового обміну ідеями і формує нові умови для
діалогу. Діалог різних культур ставить проблему пошуку нових методів
викладання. Соціально-економічні зміни у суспільстві, входження України
в цивілізоване співтовариство неможливе без реформ національної системи
вищої освіти, спрямованої на забезпечення конкурентно-спроможності
українських фахівців.
Україна визначила свої орієнтири входження в освітній простір Європи,
здійснює модернізацію освіти в контексті європейських стандартів. Всі
навчальні програми, плани та методичні розробки з європейської тематики
базуються на концепції європейського виміру. Європейський вимір в освіті
є освітньою орієнтацією в сучасній освіті. Європейський вимір – термін,
що означає знання традицій, культури, мови, соціально-економічного
становища європейський країн. Це поняття також включає визнання
культурної різноманітності, залучення до культурної спадщини,
громадянських цінностей, плюралістичної демократії. Поняття
європейського виміру функціонує в багатьох країнах Європи: Австрія,
Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Італія, Ірландія, Ісландія,
Латвія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Швеція, Франція та ін.
[5]
Метою освіти в контексті європейського виміру в Україні є поширення
комплексних знань про Європу, які необхідні на сучасному етапі
громадянину України для існування в Європейському співтоваристві. Певною
мірою курс “Західноєвропейське мистецтво” допомагає вирішенню таких
завдань. Останнім часом зросло число наукових праць, які засвідчують
надзвичайний інтерес до питання поширення знань про Європу та
європейські традиції, а також впровадження європейської тематики у
навчальний процес.
Потреба викладення курсу “Західноєвропейське мистецтво” є досить
актуальною. Метою курсу є ознайомлення студентів із світоглядними
засадами Європейського мистецтва, надання студентам системних знань з
дисципліни, досвіду спілкування з творами мистецтва. Програми курсу
охоплює період історії європейської культури від античності до сучасного
мистецтва. Основою викладання дисципліни є культурологічний підхід, який
базується, в першу чергу, на принципи гуманізму, що передбачає
пріоритетність ідеї прав та свобод людини, творчий розвиток особистості,
виховання людської гідності.
Завдання курсу полягає у формуванні у студентів базових знань, які
обумовлені потребами актуальної культури. Знання про Європу базуються на
загально-педагогічних принципах, основними з яких є:
· демократичність (передбачає взаємоповагу і взаємодію між
суб’єктами та діалогічний характер освіти, атмосферу взаємоповаги, та
довіри);
· науковість (передбачає розробку навчальних матеріалів з
урахуванням сучасного рівня розвитку науки);
· практична спрямованість (означає орієнтацію змісту
навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями
теоретичних знань);
· полікультурність (означає наповненість курсу про Європу ідеєю
етнокультурного розмаїття Європи, рівності національних культур;
передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та
поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної
самобутності в контексті загальноєвропейської культури);
· інтегрованість або міждисциплінарність (передбачає, що у
процесі роботи над змістом і структурою даного курсу враховуються
міжпредметні зв’язки).
Зміст курсу є комплексом інтегрованих знань, на основі яких формуються
певні уявлення, вміння, навички щодо функціонування в культурному
просторі сучасного Європейського співтовариства. На заняттях студенти
мають змогу познайомитись з культурними цінностями європейських народів
різних часів, з різними видами мистецтва, їх особливостями, стилями, а
також кращими витворами архітектури, скульптури, живопису. Саме
мистецтво допомагає відобразити людське життя, пізнавати світ; формує
духовний склад людей, їх почуття і думки, світогляд; виховує людину,
розширює її світогляд, будить творчі здібності. Знайомство з певним
культурним явищем допомагає студентам зрозуміти суть питання чи проблеми
при вивченні конкретної історичної епохи.
Одна з основних тем курсу присвячена найвизначнішому явищу світової
художньої культури – античному мистецтва. Майстри епохи Відродження дали
найвищу оцінку творам класичної старовини. Античність проголосили
неперевершеною і досконалою, вона надихала майже всіх великих митців –
від Рафаеля і Мікеланджело до Пікассо. Студентам пропонується привести
дослідницьку, пошукову роботу та простежити спільні риси, які характерні
як для античної, так і для сучасної культури: “Яким був вплив античного
мистецтва на розвиток світового мистецтва?”, “Чому досягнення античної
цивілізації становлять підґрунтя розвитку європейської культури?”
Цікавою темою курсу є культура Середньовіччя. Наприклад, для вивчення
пропонується тема, присвячена розвитку освіти в епоху Середньовіччя та
виникнення перших університетів: “Університет як елемент європейської
культури. Історія та сучасність”. На лекції розглядаються наступні
основні питання: історичні передумови виникнення вищої освіти,
визначення університету, особливості університетської європейської
традиції (орієнтація на моральні та інтелектуальні цінності, прагнення
до консолідації культур, наслідування досягнень гуманістичної культури,
прагнення до інтелектуального розвитку особистості та ін.)
I
ue
прокладати своїми зусиллями та наснагою. Якщо є бажання бути освіченою
людиною, то необхідно обирати свій шлях за покликом серця, щоб кожний
будній день роботи був, як свято”.
Є. Нортовська ( гр. 1МО-07): “Навчання в університеті – це не лише чітке
вивчення спеціалізованих предметів, а й розширення свідомості студентів,
виховання їх не лише, як спеціалістів, а й як людей. Адже окрім навиків
роботи необхідно вміння спілкуватися з людьми, почувати себе
невід’ємною частиною суспільства. Сучасний світ суспільства вимагає
сильних людей, які мають потенціал до роботи, самовизначення в житті.”
Т. Слободянюк (1МО-07): “Університет – це храм науки, де, з одного боку,
формується національна еліта, виховується майбутнє людини, а з іншого –
розвивається наукова думка, визначаються наукові підходи до розвитку
всіх галузей національної економіки, культури, моделювання близького,
далекого майбутнього держави”.
І. Гріньова (1МО-07): “На мою думку, у сучасному університеті має бути
створена особлива, творча та робоча атмосфера у студентському
середовищі, яка допоможе у засвоєнні знань для обраної спеціальності.
Навчання в університеті – це процес удосконалення особистості, який дає
змогу студентові здійснити мрії щодо обраної професії, стати культурною
людиною”.
К.Іоніна (ст. гр. ЕП-05): “Сучасний університет, на мою думку, повинен
готувати людей високого рівня знань, самосвідомості та, що не менш
важливо, нестандартно мислячих”.
При викладанні курсу “Західноєвропейське мистецтво” на будівельному
факультеті значна увага приділяється вивченню архітектури як мистецтва,
історичних та сучасних архітектурних стилів. Архітектура – мистецтво
проектувати, будувати і прикрашати будівлі. Архітектура – це і
гігантські піраміди, і величні храми, і суворі фортеці, і витончені
палаци, і багато інших споруд. Стиль архітектури, як і інших видів
мистецтва, – це, з одного боку, зовнішня форма, художній образ, а з
іншого – відбити уявлення певної епохи. Саме в архітектурі найповніше і
найточніше відбиваються художні ідеали певного історичного періоду.
Стиль епохи – це, передусім, стиль архітектури. Історія знає споруди,
естетичне сприйняття яких безпосередньо випливає з функції, що її вони
виконують, і такі, що зводили задля задоволення виключно естетичних
потреб. Існують архітектурні пам’ятки, які були створені за невеликий
проміжок часу і зберігали свій первісний вигляд протягом всього свого
існування. Інші зводились впродовж віків, росли, розвивалися, мов живі
істоти. Кожне покоління вносило в їхній зовнішній вигляд щось своє.
Архітектурне мистецтво – це особлива мова, на якій може до нас дійти
розповідь про життя інших народів у інші часи.
Потрібно відмітити, що велике захоплення викликає тема “Мистецтво
готики”. По всій Європі знаходяться видатні пам’ятки готики епохи
Середньовіччя. Готичний стиль став завершальним етапом розвитку
середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної
Європи. У мрійності і схвильованості образів готики відчуваються нові
віяння – пробудження розуму, почуттів, пристрастні прагнення до
прекрасного. Готичні майстри звертались до яскравих образів та уявлень,
породжених народною фантазією. В цілому готичне мистецтво було
внутрішньо протирічним: в ньому вигадливо перетинались риси реалізму,
глибокої та простої людяності почуттів з набожним милуванням. В готиці
відбувається збагачення, ускладнення синтезу мистецтв, розширення
системи сюжетів, в яких відобразились уявлення про світ [3].
Неабиякий інтерес викликають розв’язування таких питань: “Чому
архітектуру вважають синтетичним різновидом мистецтва?”; “Чому
архітектура стає провідним видом мистецтва в добу Середньовіччя?”; “Які
ідеї зримо втілює готичний собор?”; “Чому собор в Шартрі став місцем
паломництва?”; “Який з готичних соборів Франції найбільший?”; “Чим
знаменитий Кельнський собор?” та ін.
Таким чином, величезна роль мистецтва в розвитку людства полягає у тому,
що воно сприяло розвиткові творчих засад в індивіді. Мистецтво за самою
своєю природою і характером впливу на сприймача вимагає творчості [2].
Сучасні вимоги до навчання полягають не тільки в тому, щоб студенти
отримали базу знань та навичок предмета. Навчання повинно формувати у
студентів творче мислення, вміння аналізувати факти, використовувати
набутті знання для розв’язання професійних задач. При вивченні курсу
студенти мають знати основну термінологію курсу, основні явища у
мистецтві країн Західної Європи (напрями, жанри, прізвища митців,
архітектурні терміни); роль і значення європейського мистецтва для
розвитку світового культурного процесу.
На заняттях з курсу завжди пропонуються слайди, що дозволяють студентам
сприймати теоретичний матеріал через візуальні образи.
Студент повинен застосовувати вивчений матеріал при відповіді на
семінарських заняттях, при тестуванні, написанні рефератів, виконання
творчих та індивідуальних робіт. В архітектурно-будівельній практиці
давно назріла необхідність зміни технократичних поглядів, а в освіті
поступово запроваджувати широкі історико-культурні підходи.
Для досягнення поставлених завдань при вивченні курсу активно
використовуються різні форми пошукової, науково-дослідницької та
художньо-творчої діяльності студентів.
Висновки
Реформування українського суспільства вимагає підвищення ефективності
процесу навчання з метою підготовки випускників як висококваліфікованих
професіоналів.
Вивчення курсу “Західноєвропейське мистецтво” дозволяє залучити до
цінності європейської культури, сприяє виховання у студентів поваги до
культурної спадщини; формує моральну та естетичну свідомість, розвиває
основні складові інтелекту.
Впровадження знань про Європу має базуватися на понятті концепції
європейського виміру. Ефективне впровадження європейського виміру в
освіті забезпечується шляхом надання певної інформації про європейське
суспільство.
Література
О.Л. Шевнюк “Культурологія”, Київ, 2007.
Е.А. Подольська, В.Д. Лихвар, К.А. Іванова “Культурологія”, Київ, 2005,
с. 88.
Entz Geza “Die Welt der Gotik”, 1981, Lepzig, s.7-10.
Л.І. Кормич, В.В. Багацький “Культурологія”, Харків, 2003.
http://www.eurydice.org.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
