UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАгрегація на яблуні та груші садових довгоносиків та захисні заходи проти них (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2559
Скачало268
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Агрегація на яблуні та груші садових довгоносиків та захисні заходи

проти них

 

Останнім часом значно погіршився фітосанітарний стан насаджень плодових

культур, спостерігається істотне зниження їх врожайності внаслідок

пошкодження шкідниками та ураження хворобами. Втрати продукції від

шкідливих організмів становлять 30%, у період спалахів розмноження

шкідників (епіфітотій хвороб) вони збільшуються до 60%, а інколи врожай

гине повністю.

 

Кожна агроекологічна зона характеризується певним видовим складом

шкідників, збудників грибних і бактеріальних хвороб, життєвий цикл яких

пов’язаний із культурними рослинами.

 

Останнім часом у видовому складі шкідників, у садах Північного

Лісостепу, відбулися зміни. Масової шкоди продовжують завдавати яблунева

плодожерка та інші види листовійок. Поширилися карантинні шкідники:

східна плодожерка, каліфорнійська щитівка, американський білий метелик.

Широко розповсюджені садові довгоносики.

 

Метою нашої роботи було з’ясування біоекологічних особливостей

довгоносиків, вивчення особливостей їх агрегації на різних сортах яблуні

та груші, розробка регламентів захисних заходів проти них. Дослідження

проводили у яблуневих та грушевих насадженнях дослідного господарства

“Новосілки” Інституту садівництва УААН (зона Північного Лісостепу). Рік

висаджування яблуні — 1996, схема садіння — 5х3 м, підщепа ММ-106. Рік

висаджування груші — 1991, схема садіння — 7х5 м, підщепа — сіянці

груші. Сортимент яблуні складався із 9, груші із 5 помологічних сортів.

Кожен варіант досліду закладали у 5-разовій повторності (дерево —

повторність). Жуків струшували з дерев на попередньо розстелену плівку,

застосовуючи дерев’яну палицю, обв’язану на верхівці ганчіркою (чотири

молоді гілки на одне дерево, по одній з різних боків). Після струшування

їх підраховували окремо за видами, визначали середню величину із п’яти

дерев. Вивчення ефективності дії нових інсектицидів здійснювали згідно

із методичними вказівками, викладеними у книзі “Методики випробування і

застосування пестицидів” під редакцією Трибеля С. О., 2001.

 

За період досліджень у зерняткових садах від розпукування бруньок до

кінця цвітіння відмічено чисельне переважання довгоносиків із родини

Curculionidae — сірого брунькового довгоносика Sciaphobus squalidus Gyll

(яблуня — 80,5–94,3, груша — 0%) і яблуневого квіткоїда Anthonomus

pomorum L (яблуня — 0,7–14,2, груша — 96,7%). Інші види, які

зустрічалися в цей період, належать до родини трубкокрутів Attelabidae.

Вони представлені букаркою Coenorrhinus pauxillus Germ. (яблуня —

0,5–3,3, груша — 3,2–3,8%), червоним глодовим трубкокрутом Coenorrhinus

aeguatus L. і продовгуватим листковим довгоносиком — Phyllobius oblongus

L., які не справляють відчутного господарського значення.

 

Сірого брунькового довгоносика відносять до поліфагів. Із наукових

джерел відомо, що шкідник належить до лісових мешканців, але нині він

розширив свою екологічну нішу і часто зустрічається в насадженнях

плодових та ягідних рослин. Пошкоджує всі породи плодових дерев, кущові

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ