Актуальні проблеми лікарського рослинництва України (реферат)

Реферат на тему:

Актуальні проблеми лікарського рослинництва України

Вирішення нагальних проблем лікарського рослинництва України дасть
можливість суттєво збільшити обсяги заготівлі лікарської продукції,
забезпечити в достатній кількості фармацевтичну промисловість якісною
сировиною та створити гідну конкуренцію іноземним фармацевтичним
виробникам лікувальних засобів, виготовлених на основі рослинної
сировини. А фермерам з правильним професійним підходом додатково
заробити на вирощуванні.

Останнім часом спостерігається суттєве підвищення попиту населення
України на лікарські засоби, особливо, якщо вони виготовлені на основі
лікарської рослинної сировини. При цьому ринок імпортованої
фармацевтичної продукції в Україні в 16 разів перевищує експортний
продаж за кордон.

Ще відомий лікар середньовіччя Парацельс казав, що там, де природа
створила на світі хворобу, там вона заготувала й лікувальні засоби проти
цієї хвороби. Саме тому він був проти застосування чужих, іноземних,
лікарських рослин.

Що ми маємо на сьогодні в Україні? Формування ринку лікарського
рослинництва має непередбачуваний та хаотичний характер. Достеменно
ніхто не може дати статистично вивірену достовірну характеристику
процесу формування ринку лікарської рослинної сировини в Україні, а,
особливо, визначити, яку продукцію і в якій кількості потрібно
виростити, щоб її гарантовано можна було реалізувати.

Причин чимало. Найперше, за часів СРСР ринок виробництва лікарської
сировини формували, виходячи з планових завдань, а тому, відповідно,
статистично обраховували потреби кількості лікарських засобів для
населення, передусім тих, які виготовляли на основі лікарських трав. Для
вирішення цих завдань у колишніх республіках формували спеціалізовані
радгоспи, де враховували оптимальні умови (кліматичні, грунтові) та
особливості росту й розвитку лікарських рослин. А головне — відповідні
структури Союзлікарпрому здійснювали належний контроль за самим процесом
культивування, обсягами вирощеної продукції та якістю сировини. Однією
зі складових отримання достатньої кількості сировини відповідної якості
було визначення пріоритетних напрямів досліджень для забезпечення потреб
виробника в засобах механізації трудомістких процесів культивування в
лікарському рослинництві. Як наслідок, на Дослідній станції лікарських
рослин (раніше Українська зональна дослідна станція ВІЛР) було створено
потужний відділ механізації, який розробляв та запроваджував у
виробництво уніфіковані машини для забезпечення належного догляду за
рослинами, збиранням та переробкою сировини. До таких розробок належать
конструювання ромашкозбиральних комбайнів, машин для збирання
глибокозалягаючих коренів, обладнання для миття коренів з кореневищами,
пресові установки для одержання соків тощо. За браком коштів ці розробки
було припинено. На сьогодні лишилася невелика кількість
ромашкозбиральних комбайнів, яких достатньо було б кілька десятків, аби
повністю забезпечити український ринок високоякісною сировиною ромашки і
нагідок лікарських та цмину піскового.

Нині ринок лікарської сировини в Україні заповнюється не досить
високоякісною продукцією з Китаю, Азії, Польщі, де навіть важко говорити
про якість сировини на відповідність її європейським вимогам. Зовсім не
зрозуміло, чому сьогодні ринок лікарської продукції, де з кожного
гектара можна реально одержати від 5 до 20 тис. грн чистого прибутку, не
має свого розвитку, як це спостерігається у зазначених вище країнах.

За останні 10—15 років попит на сировину таких культур, як ромашка,
валеріана, нагідки, м’ята, не знижується, а дедалі більше зростає. Щодо
валеріани лікарської можна зазначити, що на сьогодні фармацевтичні
підприємства особливо зацікавлені в нашій українській сировині, оскільки
за вмістом діючих речовин, які містяться в коренях з кореневищами (сорту
Україна), вона повністю відповідає міжнародним стандартам.

?????????l? сировиною є суцвіття, як альтернативний вихід із даної
проблеми можна запропонувати розробку малогабаритної ромашкозбиральної
техніки, яка з своєю продуктивністю збирання була б дещо нижчою за
ромашкозбиральний комбайн, але за ціновими параметрами доступною для
зацікавленого фермера. Ручне ж збирання суцвіть таких культур (за
допомогою ромашкозбиральних совків) різко підвищує собівартість
вирощеної сировини, при цьому рентабельність виробництва не перевищує
10–20%. Але, на жаль, все стримує брак коштів.

Перш ніж братися за вирощування лікарських культур, треба створити
інфраструктуру господарства з відповідною технікою, сушильнею,
обладнанням для миття коренів, складськими приміщеннями, які
забезпечували б оптимальні технологічні параметри культивування рослин
та післязбиральної переробки. Отримання валової лікарської сировини,
відповідно, забезпечують і потрібні потужність та продуктивність
обладнання.

Оскільки висушування лікарської сировини під прямими сонячними променями
не допустиме, без сушильних установок не варто й приступати до
вирощування лікарських культур. Слід зазначити, що висушування
лікарської сировини в сушарках за допомогою рідкого палива різко
підвищує собівартість вирощеної продукції, ціни на яку вже майже
шість-вісім років стабільні. Це ще один парадокс нашого українського
бізнесу. А тому на сучасному етапі треба активніше запроваджувати
устаткування для висушування лікарської сировини на альтернативних видах
палива за допомогою газових гнераторів, які працюють на соломі, тирсі та
інших органічних відходах.

У розвинених країнах фармацевтична галузь є однією з найприбутковіших.
На сьогодні вкрай актуальне залучення інвестиційних коштів на розробку
проектів нових сучасних лікарських засобів, їх доклінічного та
клінічного випробування, рекламування розроблених препаратів, оскільки
вирощування лікарської рослинної сировини — це тільки перший щабель в
одержанні значних прибутків. Навіть прикро, коли на вітринах наших
аптечних мереж бачиш більше ліків іноземного походження, які за якістю
не завжди перевищують наші вітчизняні, українські.

А скільки нині напрацьовано технологічних розробок щодо нових видів
лікарських культур! Варто відзначити унікальну рослину — шоломницю
байкальську, препарати якої застосовують як гіпотензивний, седативний,
адаптогенний засіб. У Харкові, в ДП “Державний національний центр
лікарських засобів”, під керівництвом професора В. Литвиненко на основі
сировини рослини розробляють нові препарати з ширшим спектром дії. В
шоломниці виявлено антиоксидантні властивості, які успішно можуть бути
використані при астеноневротичних станах, психоемоційних напруженнях, що
виникають в умовах стресових ситуацій.

У нашій установі розроблено агротехнологію насіннєвого вирощування
культури, яка дає змогу одержувати до 15–20 ц/га коренів шоломниці,
закінчуються дослідження особливостей розсадного способу розмноження за
допомогою кореневих сіянців та кореневих шийок. Слово за нашими
інвесторами, які змогли б довести ці розробки до виробництва,
запровадити рекламування та провайдинг нових препаратів на ринку
України.

Якщо ці питання розглядати в комплексі: вирощування — переробка —
виготовлення лікарських засобів — рекламування — реалізація, можна
створити гідну конкуренцію іноземним фармацевтичним виробникам. У разі
ігнорування даного ланцюга виникає розбалансованість цих факторів, і, як
наслідок, — ми маємо мізерні обсяги нашого виробництва.

А тому на сторінках журналу ми хотіли б ініціювати питання про створення
в Україні асоціації виробників лікарської рослинної продукції, яка мала
б можливість надавати кваліфіковані консультації та допомогу не тільки
початківцям, а й тим, хто вже вирощує лікарську сировину й бажає
розширити асортимент своєї продукції. Тільки дотримання розроблених
агрорекомендацій з вирощування сировини, виважений хімічний контроль за
бур’яновою рослинністю можуть забезпечити відповідну якість лікарської
продукції, конкурентоспроможної не тільки на ринку України, а й за
кордоном.

Запрошуємо читачів до обговорення перелічених проблем, аби пришвидшити
їхнє оптимальне вирішення.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter