Реферат на тему:
Білковомолочність — важливий показник молочної продуктивності корів
gd?ITH
характерно високий вміст білків, особливо альбуміну і глобуліну. У
перших надоях їх у 15–20 разів більше, ніж у нормальному молоці. При
підвищенні надоїв вміст білка в молоці корів зменшується. Найнижчий
вміст білка відзначається в період вищого добового надою (2–3 міс.
лактації) корів. Якщо вміст білка нижчий за 2,8%, молочна продуктивність
корів помітно знижується. Такі тварини, як правило, мають низьку
вгодованість та недостатні резерви тіла, що викликано їх незбалансованою
годівлею. Оптимальними вважаються коливання, коли вміст білка в молоці
на початку лактації не зменшується більш ніж на 0,3–0,4%, а в кінці її —
не перебільшує такі ж значення. Якщо коливання вмісту білка відбуваються
в ширших межах, це свідчить про можливу безпеку виникнення порушень
обміну речовин у лактуючих корів. Вгодованість корів. У другій половині
лактації, за умов збільшення вгодованості корів, одночасно збільшується
і вміст білка в молоці. Підвищений вміст білка в кінці лактації означає
надмірну кількість енергії в раціоні, що може призвести до ожиріння
корови. Сезон року. Порівняно із середнім показником для стада, дещо
нижчий вміст білка і жиру спостерігається у весняно-літній період.
Причинами, що впливають на якісні показники молока за сезонами року,
вважаються зміна складу і структури раціону, температура та вологість
повітря. Вік корів. Дослідженнями встановлено, що у корів з першої до
шостої лактації відмічається практично однакова кількість білка в
молоці. З шостої лактації спостерігається тенденція до зниження вмісту
білка в молоці. Для окремих же тварин вона може і не підтвердитися.
Низький вміст білка, який часто буває у корів-первісток, пояснюється не
віком, а, частіше, станом вгодованості. Корми і годівля. Встановлено, що
повноцінна годівля корів забезпечує продукування молока, зумовленого
спадковістю щодо його складу. Відомо, що згодовування високоякісних
об’ємистих кормів — сіна і зелених кормів із бобових, силосу
кукурудзяного, а також макухи, сої, шротів — підвищує жирність і
білковість молока. Загальна недогодівля призводить до зниження надоїв і
вмісту жиру і білка в молоці. Якщо в раціоні корів перетравного протеїну
менше норми (норма — 95–100 г на 1 к.о.), то вміст білка в молоці
знижується. Із збільшенням вмісту протеїну в раціоні дещо підвищується і
вміст білка в молоці, однак перегодівля білком шкідлива для тварин й
економічно невигідна. На синтез молочного білка впливає рівень рН у
рубці корови. Оптимальний його рівень сягає 6,0–7,0. За тривалої годівлі
корів кислими кормами та силосом низької якості спостерігається зниження
рН рубця, що і призводить до зниження білка в молоці. Необхідно також
контролювати в раціоні цукрово-протеїнове співвідношення. Оптимальним
значенням його є 0,8–1,0, тобто коли на 80–100 г цукру припадає по
80–100 г перетравного протеїну. Цукрово-протеїнове співвідношення менше
як 0,6 і більше як 2 погіршує використання поживних речовин раціону і
сприяє порушенню обміну речовин в організмі, знижує активність синтезу
молочного жиру і білка. На думку німецьких спеціалістів, співвідношення
між жиром і білком у молоці високопродуктивних корів не повинно бути
меншим ніж 1,2 : 1. Менше співвідношення є ознакою підвищеного
навантаження на обмін речовин. Якщо відношення наближається до 1:1,
необхідно перевірити основні параметри раціону, звернувши увагу на те,
щоб вміст крохмалю був не більшим 28%, сирого жиру — 7%, а сирої
клітковини — не менше 16% сухої речовини раціону. Вміст білка в молоці є
побічним показником енергетичної щільності раціону корів — перенасичення
або недостатньої кількості енергії в їх раціоні. Низький вміст білка в
молоці засвідчує про нестачу енергії, а підвищений вміст — про надмірну
кількість її в раціоні корів. Високий вміст жиру і низький вміст білка в
молоці свідчить про те, що тварини недостатньо споживають енергії із
кормами, і в організмі відбувається активний розпад жирових відкладень
тіла (ознака прихованої форми ацетонемії). Для попередження цього
негативного явища не слід допускати ожиріння корів у кінці лактаційного
періоду. На білковомолочність корів також впливають такі фактори, як
фізіологічний стан тварин, тривалість сервіс- та сухостійного періодів,
сезон отелення, індивідуальні особливості та хвороби тварин. Методи
визначення білка у молоці. Для його визначення використовують
найточніший метод Кьєльдаля. Він є стандартним — до нього прирівнюють
показники вмісту білка, визначені іншими методами. Проте цей метод
потребує багато часу і відповідних лабораторних умов. У багатьох
випадках з успіхом користуються методами формального титрування —
рефлектометричним і колориметричним. Ці методи визначення білка в молоці
є відносно точними і можуть бути впроваджені в практиці роботи
молокоприймальних пунктів і племінних господарств. У практиці зарубіжних
країн використовують експрес-методи з дією інфрачервоного пучка
променів. Дослідницькі роботи нині мають бути спрямовані на те, щоб
винайти якнайдосконаліші, найточніші і найнадійніші методи аналізу
визначення білка в молоці. Без впровадження сучасних методів контролю
вмісту білка в молоці важко очікувати ефективної дії не тільки нового
ДСТУ, а й проведення індивідуального контролю тварин, тобто ведення
селекційно-племінної роботи в скотарстві.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
