UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіологічний азот у сучасному землеробстві (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1662
Скачало258
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Біологічний азот у сучасному землеробстві

 

ороткий термін забезпечити господарство потрібною кількістю насіння та

за відсутності насінницьких посівів минулих років. У кормових,

прифермських і грунтозахисних сівозмінах практикують вирощування

конюшини в сумішках із злаковими травами і використовують такі посіви

2–3 роки. Добре прижилися багатокомпонентні сумішки у передгірській та

гірській зонах Карпат, де грунти зазнають водної ерозії. Однак у

польових сівозмінах лісостепової зони та Закарпатської (Притиснянської)

низовини перевагу слід віддавати чистим посівам. Злакові трави, вже

починаючи з другого року, поступово витісняють бобовий компонент, і тоді

значення багаторічних трав як попередника для озимини значно

послаблюється. Виробничий досвід показує, що конюшина за сприятливих

умов перезимівлі дає стабільні врожаї в перші два роки використання, а в

наступні — врожайність різко зменшується. Проте здебільшого врожайність

конюшини є високою лише у перший рік. Конюшина другого року використання

перезимовує гірше, що негативно позначається на формуванні врожаю. Не

менш цінною бобовою культурою для умов західного регіону країни є

люцерна, її з успіхом можна вирощувати в кормових і прифермських

сівозмінах або позапільних і вивідних клинах та присадибних ділянках. З

успіхом тут можна вирощувати сорти люцерни Ярославна, Любава, Майя,

Зайкевича. Враховуючи стабільність урожаю люцерни впродовж декількох

років використання, доцільно площі цієї культури розширювати у

фермерських, присадибних і колективних приватних господарствах, які

спеціалізуються на виробництві молока, відгодівлі свиней та молодняку

ВРХ. За достатнього забезпечення поживними речовинами і вологою люцерна

швидко відростає після скошування і за 3–4 укоси здатна забезпечити

врожайність зеленої маси близько 600–800 ц/га або 80–100 ц/га сіна з

виходом білка близько 25 ц/га. На чорноземних грунтах селянської спілки

“Зелена криниця” Підволочись-кого району Тернопільської області одержали

за чотири укоси близько 425 ц/га зеленої маси та 20 ц/га сіна на площі

50 га, а з насінницьких ділянок — понад 2,5 ц/га насіння сорту

Зайкевича. Для вирощування люцерни потрібно відводити родючі грунти з

низьким заляганням підгрунтових вод. Найкраще вона росте на чорноземних,

темно-сірих, бурих лісових грунтах. Придатними також є карбонатні

чорноземи і дерново-підзолисті грунти. Люцерна потребує нейтральної або

слаболужної реакції грунту. При рН нижче 5,5 її можна вирощувати лише

після вапнування грунту, що сприяє збереженню довготривалості травостою.

Так, на дерново-підзолистих грунтах Мукачівського району Закарпатської

області за умов зрошення та вапнування збирали понад 600 ц/га зеленої

маси. Кращими попередниками для люцерни є просапні та ярі зернові

культури. У чистому посіві її вирощують після озимих на зелений корм.

Норма висіву під покривну культуру повинна становити 15–20, а в чистому

посіві — 12–16 кг/га. Високі врожаї люцерна забезпечує на фоні 40–60

т/га гною, внесеного під попередник, а також щорічного внесення

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ