UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБагаторічні трави — фактор біологізації землеробства (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1813
Скачало246
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Багаторічні трави — фактор біологізації землеробства

 

показують, що найбільше в грунті закріплювалося біофільних елементів із

рослинними рештками бобових трав. Бобовий травостій з люцерною

вирізняється вищим вмістом азоту. Так, у грунті під бобовими травами

закріплювалося 64 кг/га азоту на богарі і 171 кг/га — на поливі.

Бобово-злаковий травостій накопичує в грунті трохи менше азоту — 52 і

143 кг/га, відповідно. Найменше накопичення NPK у грунті спостерігалося

під злаковим травостоєм. В умовах богару накопичувалося: N — 18 кг/га,

Р2О5 — 8 і К20 — 20 кг/га. На зрошенні ці показники збільшуються в

3,6–3,8 раза за рахунок підвищення врожайності трав, а отже, —

збільшення кореневої маси. Фосфору в рослинних рештках бобових і в

бобово-злакових травосумішках закріплювалася майже однакова кількість —

20–22 кг/га. Калію накопичувалося найбільше в рослинних рештках злакових

і в бобово-злакових травосумішках — 34 кг/га. Дослідження показали, що

за кількістю кореневих решток бобово-злакові травосумішки перевершують

бобові, а за концентрацією азоту в кореневих рештках поступаються їм.

Багаторічним бобовим травам належить основна роль у вирішенні проблеми

біологізації родючості грунту. Завдяки бульбочковим бактеріям, що

фіксують молекулярний азот повітря, бобові трави практично не потребують

азотних добрив. Накопичений біологічний азот надходить у грунт із

корінням і стерньовими рештками. Із загального азоту, що надходить у

грунт, значна частка припадає на азот симбіотичний. Накопичення

симбіотичного азоту залежить від багатьох чинників: погодних умов,

забезпеченості грунтів фосфором і калієм, сортових особливостей трав.

Бобові трави використовують його для свого росту і розвитку. Проте

коренева система рослин використовує і мінеральний азот грунту. Тому у

хімічному складі рослин присутні азот симбіотичний і мінеральний азот

грунту. У врожаї загальної біомаси бобових трав найбільша концентрація

азоту міститься в листі і стеблах, у межах 3,7– 4,2% на суху речовину

люцерни. У корінні, азот становить 1,75–1,90%, що у 2,0– 2,3 раза менше,

ніж у надземній масі. Залежно від чинників середовища коефіцієнт

азотфіксації змінюється в межах 0,55–0,85. У середньому із загального

вмісту азоту в бобових травах на частку симбіотичного припадає 65–73%.

Інтенсивному розвиткові симбіотичного апарату сприяє ріст асиміляційної

поверхні листя. На думку інших авторів, є прямий зв’язок між розвитком

фотосинтезуючої частини рослин і симбіотичною діяльністю бульбочок. У

наших дослідженнях, залежно від типу травостою і умов росту трав,

змінюється накопичення загального і симбіотичного азоту в надземній масі

і кореневій системі. У таблиці 4 наведено дані накопичення азоту

багаторічними травами дворічного використання. Найбільше азоту

накопичують бобові трави. У надземній масі його було 114 кг/га, у

корінні — 64 кг/га, де частка симбіотичного азоту становила 79 і 42

кг/га, відповідно. На зрошенні ці показники зросли у 2,3–3,2 раза.

Бобово-злакові травосумішки також накопичують багато азоту, але

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ