.

Бактеризація посівного матеріалу бобових (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1521
Скачать документ

Реферат на тему:

Бактеризація посівного матеріалу бобових

“Хоч би яким високим було виробництво мінеральних добрив, не варто й
думати, що “азотне питання” можна вирішити лише за допомогою хімічної
промисловості. Значною мірою, воно повинно бути вирішене за допомогою
азотозбирачів, тобто біологічним способом” (Д. М. Прянішніков).

Серед застосовуваних засобів хімізації сільськогосподарського
виробництва провідну роль відіграють мінеральні добрива. Однак
надлишкове їх використання призводить до відчутного погіршення стану
довкілля, яке супроводжується підвищенням кислотності грунтів,
порушенням співвідношення різних елементів живлення: калію, кальцію,
заліза, магнію та ін. При цьому збільшується рухомість важких металів у
грунтовому розчині і, як наслідок, посилюється небажана засвоюваність їх
вирощуваними культурами. Особливу небезпеку являє накопичення в грунті
та в рослинній продукції надлишкової кількості нітратів, які здатні
викликати в організмі людини утворення канцерогенних нітрозосполук.

До того ж, вартість мінеральних добрив постійно зростає, і вони стають
фінансово не доступними. Рослини на полях України здебільшого, образно
кажучи, голодують.

Тому, не замість основних мінеральних добрив, а як суттєвий до них
додаток ми пропонуємо звернути серйозну увагу на використання окремих
елементів сучасних високих технологій, а саме:

– регуляторів росту;

– мікродобрив;

– бактеріальних добрив.

У зв’язку з цим все більшого значення набувають науково-технічні
розробки, спрямовані на пошуки альтернативних засобів, завдяки яким, без
зниження досягнутого рівня сільськогосподарського виробництва, можна
зменшити його собівартість та шкідливе навантаження на навколишнє
середовище й досягти екологічної чистоти продукції.

З-поміж основних елементів живлення рослин одне з чільних місць займає
азот. Невичерпним його джерелом є атмосфера, 78% складу якої належить
саме цьому елементові. Достатньо сказати, що в повітрі над 1 га земної
поверхні міститься понад 80 тис. т молекулярного азоту. Проте ні люди,
ні тварини, ні більшість рослин не здатні його засвоювати в такій формі.
Для задоволення потреби рослин у цьому елементі живлення їх слід
забезпечувати хімічними сполуками азоту, тобто органічними та
мінеральними добривами.

Оскільки для створення мінеральних азотних добрив потрібні величезні
обсяги високовартісних і дефіцитних енергоресурсів, виробництво цих
туків останніми роками скоротилося, а їхня ціна є досить високою. Тому
актуальною стала потреба пошуку альтернативних способів ведення
аграрного виробництва, яке базувалося б на застосуванні економічно
виправданих і екологічно безпечних систем внесення в грунт добрив та
орієнтуванні його на біологічну основу.

Іншим шляхом надходження азоту в кругообіг у природі є його біологічна
фіксація з повітря і перетворення в сполуки, здатні легко засвоюватися
живими організмами. Властивість зв’язувати молекулярний азот у
легкозасвоювані форми притаманна низці грунтових мікроорганізмів,
насамперед бульбочковим бактеріям, що селяться на корінні бобових
рослин, ініціюють утворення кореневих бульбочок, після чого між рослиною
і бактеріями виникає симбіоз: бактерії зв’язують молекулярний азот і
передають його рослині, яка, своєю чергою, забезпечує решту іншими
поживними речовинами.

Про значущість процесу біологічного зв’язування азоту повітря свідчить
те, що в світовій практиці сільського господарства щорічно вносять у
грунт з мінеральними добривами 35 млн т азоту, тоді як за цей самий час
рослини поглинають його близько 75 млн т. Різниця між цими кількостями
покривається за рахунок діяльності мікробів-азотфіксаторів.

Звертаємо вашу увагу на те, що потреба сільського господарства США в
азоті на 69% забезпечується саме за рахунок біологічного азоту та
органічних добрив і тільки на 31% за рахунок мінеральних добрив.

j

Найважливішим резервом подолання дефіциту азоту в землеробстві України є
розширення застосування бактеріальних добрив, тобто препаратів, основою
яких є азотфіксуючі бактерії. Один із них — Ризобофіт (Ризоторфін,
Нітрагін), застосування якого під час вирощування бобових культур дає
можливість практично вилучити або звести до мінімуму використання
мінеральних азотних добрив. Бактеріальні добрива створюються на основі
мікроорганізмів, виділених із природних біоценозів, тому вони безпечні
для людей, не забруднюють довкілля, відновлюють природну родючість
грунтів і сприяють одержанню екологічно чистого врожаю.

В Інституті фізіології рослин і генетики НАН України приділяють належну
увагу створенню нових високопродуктивних сортів різних сільгоспкультур
та нових штамів азотфіксуючих мікроорганізмів. Спільно з іншими
науковими установами створено нові ранньостиглі сорти сої (Київська 27,
Чорнобура, Альтаїр, Мар’яна, Васильківська, Блискавиця, Валенсія та
інші) та безлисткові (вусаті) сорти гороху (Готівський), які є
високотехнологічними для комбайнового збирання врожаю.

На основі створених в Інституті ефективних конкурентоспроможних штамів
бульбочкових бактерій налагоджено виробництво бактеріальних добрив. Їх
застосування дає змогу покращити умови азотного живлення бобових,
суттєво підвищити врожай зерна та зеленої маси (на 15–20%), збільшити
вміст білка в рослинній продукції (на 2–3%) і практично виключити
внесення в грунт під бобові мінеральних азотних добрив.

Переконливим доказом ефективності бактеріальних добрив є результати
польового досліду з горохом, який ми провели в 2005 р. на дослідному
полі Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (смт Глеваха
Васильківського району Київської області) — таблиця.

Наведені в таблиці результати досліду свідчать про незаперечну позитивну
дію бактеріальних добрив під час вирощування гороху. Внесення в грунт
аміачної селітри на фоні передпосівної бактеризації пригнічує дію
останньої, тоді як поєднання дії суперфосфату з бактеризацією
забезпечить найбільший ефект.

Багаторічні досліди, проведені в Інституті фізіології рослин і генетики
НАН України, показали, що передпосівна інокуляція насіння інших бобових
культур препаратами бульбочкових бактерій теж сприяє підвищенню їхньої
продуктивності, а саме: сої — на 2–5 ц/га, або на 11–22%, люпину — на
2–4 ц/га, або на 13–19%. Завдяки застосуванню цього засобу, було також
підвищено врожай зеленої маси люцерни на 40–70 ц/га, або на 12–25%,
зеленої маси конюшини — на 28–42 ц/га, або на 11–24%, насіння люцерни —
на 12–42 кг/га, або на 11–30%.

На основі високоефективних штамів бульбочкових бактерій Інститут
фізіології рослин і генетики НАН України виготовляє легко
використовувані, екологічно безпечні бактеріальні добрива для
передпосівної обробки насіння сої, гороху, люпину, квасолі, кормових
бобів, люцерни, конюшини, еспарцету та козлятнику. Крім того, на основі
вільноживучих і асоціативних мікробів-азотфіксаторів Інститут готує
бактеріальні добрива і під злакові культури. Ціна цих добрив значно
нижча за адекватну кількість мінеральних азотних добрив.

Ми переконані, що очікувану віддачу від бобових рослин (з урожаю і як
від попередників) можна одержати лише за умови застосування
бактеріальних добрив.

Варто також ширше використовувати як джерело органічних добрив і
сидеральні пари, а ще налагодити в країні насінництво культур, придатних
для цих цілей. Бактеріальні добрива ефективно застосовувати на таких
сидеральних культурах, як редька олійна, ріпак озимий тощо. Збільшення
обсягів використання сидератів, регуляторів росту рослин, мікро- та
бактеріальних добрив для підвищення врожайності — це сьогодні світова
тенденція.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020