UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідновлення вегетації та весняний догляд за посівами озимої пшениці (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1951
Скачало226
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Відновлення вегетації та весняний догляд за посівами озимої пшениці

 

6% зменшував випадання рослин, характерне для Західного Лісостепу

протягом березня-квітня. Використання його торік на посівах озимих

пізнього строку висівання села Мирівка Кагарлицького району Київської

області зменшило випадання рослин на 18–22%. У цьогорічних умовах цей

агрозахід на посівах озимої пшениці буде досить актуальним. Критичним

періодом у розвитку озимої пшениці щодо вологи та елементів живлення, і

особливо азотного, є четвертий етап органогенезу. Саме на цьому етапі

відбувається диференціація сегментів конуса наростання на колоскові

бугорки. Вчасне внесення азотних добрив за помірних температур створює

умови для максимально ефективної диференціації бугорків, що й забезпечує

надалі вищу озерненість колоса. Крім цього, азотне живлення забезпечує

виживання і, відповідно, зменшує випадання в подальшому розвитку

колосоносних синхронних пагонів другого-четвертого порядку. Саме на

цьому етапі відбувається максимальна віддача від азотного живлення, що й

реалізується у фактичній продуктивності: таке живлення забезпечує

додаткове формування щонайменше одного-трьох повноцінних колосків та

істотне підвищення озерненості колоса. Внесення азоту після проходження

четвертого етапу органогенезу не забезпечить додаткового формування

колоскових бугорків. Початок цього етапу збігається з морфологічним

потовщенням головного пагона в діаметрі до 2 мм на відстані 1,5–2 см від

поверхні грунту. Сформований і візуально помітний стебловий вузол на

відстані 3–5 см від поверхні грунту збігається з кінцем четвертого —

початком п’ятого етапу органогенезу, що у виробничих умовах часто

помилково вважається початком терміну другого підживлення, тобто після

проходження критичного періоду у живленні рослин культури. Доза внесення

азоту на цьому етапі становить не менш як 40–50% від загальної

кількості. З метою недопущення за сприятливих умов і провокаційних

процесів додаткового кущіння і формування непродуктивного пагона, що

зазвичай призводить до зниження продуктивності посівів, строки другого

підживлення регламентують залежно від агрофону та добрив, внесених при

першому підживленні. На низьких агрофонах таке підживлення розпочинають

у перші дні діагностично встановленого терміну, середніх — на 4–6-й день

і високих — на 8–10-й день четвертого етапу органогенезу. Визначаючи

термін підживлення, слід також враховувати, що амонійна форма

мінерального азоту при позакореневому підживленні в умовах позитивних

температур (5°С) на третю добу вступає у взаємодію з вуглеводним

комплексом рослини. У наших дослідженнях при підживленні аміачною

селітрою (N40 кг/га д. р.) на фоні фосфорно-калійного живлення на

початку четвертого етапу по стерньовому попереднику озима пшениця сорту

Миронівська 61 забезпечила прибавку 6,8 ц/га і на п’ятому етап — 4,9

ц/га, по зайнятому пару приріст становила, відповідно, 5,9 і 4,3 ц/га. З

метою запобігання втратам амонійної форми азоту — аміачної селітри — за

наявності вітру й зниження атмосферної вологості та недостатньо високого

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ