Реферат на тему:
Відновлення вегетації та весняний догляд за посівами озимої пшениці
6% зменшував випадання рослин, характерне для Західного Лісостепу
протягом березня-квітня. Використання його торік на посівах озимих
пізнього строку висівання села Мирівка Кагарлицького району Київської
області зменшило випадання рослин на 18–22%. У цьогорічних умовах цей
агрозахід на посівах озимої пшениці буде досить актуальним. Критичним
періодом у розвитку озимої пшениці щодо вологи та елементів живлення, і
особливо азотного, є четвертий етап органогенезу. Саме на цьому етапі
відбувається диференціація сегментів конуса наростання на колоскові
бугорки. Вчасне внесення азотних добрив за помірних температур створює
умови для максимально ефективної диференціації бугорків, що й забезпечує
надалі вищу озерненість колоса. Крім цього, азотне живлення забезпечує
виживання і, відповідно, зменшує випадання в подальшому розвитку
колосоносних синхронних пагонів другого-четвертого порядку. Саме на
цьому етапі відбувається максимальна віддача від азотного живлення, що й
реалізується у фактичній продуктивності: таке живлення забезпечує
додаткове формування щонайменше одного-трьох повноцінних колосків та
істотне підвищення озерненості колоса. Внесення азоту після проходження
четвертого етапу органогенезу не забезпечить додаткового формування
колоскових бугорків. Початок цього етапу збігається з морфологічним
потовщенням головного пагона в діаметрі до 2 мм на відстані 1,5–2 см від
поверхні грунту. Сформований і візуально помітний стебловий вузол на
відстані 3–5 см від поверхні грунту збігається з кінцем четвертого —
початком п’ятого етапу органогенезу, що у виробничих умовах часто
помилково вважається початком терміну другого підживлення, тобто після
проходження критичного періоду у живленні рослин культури. Доза внесення
азоту на цьому етапі становить не менш як 40–50% від загальної
кількості. З метою недопущення за сприятливих умов і провокаційних
процесів додаткового кущіння і формування непродуктивного пагона, що
зазвичай призводить до зниження продуктивності посівів, строки другого
підживлення регламентують залежно від агрофону та добрив, внесених при
першому підживленні. На низьких агрофонах таке підживлення розпочинають
у перші дні діагностично встановленого терміну, середніх — на 4–6-й день
і високих — на 8–10-й день четвертого етапу органогенезу. Визначаючи
термін підживлення, слід також враховувати, що амонійна форма
мінерального азоту при позакореневому підживленні в умовах позитивних
температур (5°С) на третю добу вступає у взаємодію з вуглеводним
комплексом рослини. У наших дослідженнях при підживленні аміачною
селітрою (N40 кг/га д. р.) на фоні фосфорно-калійного живлення на
початку четвертого етапу по стерньовому попереднику озима пшениця сорту
Миронівська 61 забезпечила прибавку 6,8 ц/га і на п’ятому етап — 4,9
ц/га, по зайнятому пару приріст становила, відповідно, 5,9 і 4,3 ц/га. З
метою запобігання втратам амонійної форми азоту — аміачної селітри — за
наявності вітру й зниження атмосферної вологості та недостатньо високого
травостою раціональніше проводити підживлення вранці і ввечері. Якщо
існує дилема щодо вибору терміну третього підживлення, то в умовах
достатньої вологозабезпеченості, за наявності посівів озимої пшениці
сильних сортів у Західному Лісостепу для підвищення озерненості колоса і
продуктивності посівів цей агроприйом слід проводити на п’ятому етапі.
Приріст урожайності зерна на цьому етапі становить 60–70% від приросту
на четвертому етапі. Диференційований підхід у системі весняного догляду
за посівами озимої пшениці забезпечив стабільний щорічний приріст
урожайності за раціонального використання основних технологічних засобів
на посівах озимої пшениці філії “Тернопіль” ЗАТ “Комплекс Агромарс”.
Впровадження в технології елементів диференційованого підходу до догляду
за посівами пшениці сорту Веселка з періоду весняного відновлення
вегетації у фазі трьох-чотирьох листків забезпечило рівень урожайності
44,8 ц/га у філії “Кагарлик” ЗАТ “Комплекс Агромарс” без проведення
ремонту посівів. На супіщаних грунтах виробничого підрозділу
“Гаврилівка” Вишгородського району Київської області в результаті
впровадження диференційованого підходу в технології догляду за посівами
отримано прибавку врожаю зерна: 8,5 ц/га — озимого жита і 9,2 ц/га —
озимої пшениці. У весняному догляді за посівами озимих зернових культур
надзвичайно відповідальним етапом є дотримання технології внесення
засобів захисту рослин. За настання оптимального температурного режиму
такі гербіциди жорсткої дії на пшеницю, як Діален, Діален Супер, амінна
сіль 2,4-Д, вносять для боротьби із забур’яненістю в першій і третій
частинах четвертого етапу органогенезу. Період жорсткої дії зазначених
гербіцидів на пшеницю становить сім діб. Тому зміщення їх внесення на
пізніший термін (кінець четвертого — п’ятий етап) або запізнення
негативно впливатимуть саме на формування конуса наростання в
ембріональній фазі, а також покривних органів, квіток, тичинок, що й
призводитиме до часткової стерильності пилку, формування дрібного зерна,
часткової череззерниці, ускладнюватиме вихід колосу з покривного листка
і знижуватиме врожайність до 3–4 ц/га. У пізніші фази раціонально
застосовувати гербіциди: Пріму (до середини п’ятого етапу), Гроділ,
Гроділ Ультра, Гранстар. Залежно від інфекційного фону, в баковій суміші
з гербіцидами застосовують і фунгіциди. У сучасних агроценозах озимих
культур у боротьбі з хворобами добре зарекомендували себе такі
фунгіциди, як Рекс Т, Тілт, Фолікур БТ, Імпакт. На посівах з густотою
600–700 стебел/м2 на високих агрофонах із вірогідністю високої
врожайності (50–70 ц/га) в третьому і на початку четвертого етапу для
запобігання виляганню застосовують ретардант Хлормекватхлорид із нормою
витрати 1,5–2 л/га. Не можна зміщувати його внесення на середину та
кінець четвертого етапу через жорстку дію на культуру, що триває 14
днів, та інтоксикуючу дію на конус росту на п’ятому етапі. Можливе
сумісне внесення ретарданту — як із гербіцидами, так і з фунгіцидами,
при цьому його дозу зменшують на 10–15%, хоча на практиці не
рекомендується застосовувати трикомпонентні суміші засобів захисту через
зниження ефективності дії кожного з трьох інгредієнтів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
