.

Проблеми розвитку творчих здібностей майбутніх вчителів трудового навчання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
230 2114
Скачать документ

Реферат на тему:

Проблеми розвитку творчих здібностей майбутніх вчителів трудового
навчання.

Важливість виховання творчого вчителя набуває останнім часом
особливого значення. Вчитель, який відчуває потребу до творчого
самовияву, зможе постати перед учнями як самобутня особистість, здатна
розвивати індивідуальність своїх вихованців. А саме розвиток
індивідуальності, особистості – одне з завдань, що обумовлено Концепцією
розвитку загальної середньої освіти.

Як визначає психолого-педагогічна література, творчий потенціал
особистості визначається отриманими та самостійно виробленими вміннями,
навичками, здібностями до творення.

Які ж саме здібності необхідні творчій особистості вчителя? Без сумніву
– креативність – одна з здібностей, які і характеризують творчу
особистість. Американський психолог Е. Фромм запропонував таке
визначення творчих здібностей : “ Це здатність дивуватися і пізнавати,
вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях це спрямованість на
відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду”(4).
Більшість психологів схиляються до думки, що здібності, в тому числі і
творчі, можна формувати і розвивати в процесі діяльності. Венгер Л.А.
писав :” Якщо здібності не вроджені, а складаються у діяльності, якщо
вони – один з результатів навчання, можна розраховувати знайти такий
зміст і такі методи навчання, при яких та чи інша здібність склалась би
на самому високому рівні у всіх дітей.”(1)

Свого часу видатний психолог Л.С.Виготський визначав творчі здібності і
творчу діяльність як комбінаторну і надавав великого значення для її
розвитку “вправам у цій діяльності”(2)

Аналіз навчальних планів і програм фахових дисциплін з підготовки
майбутніх вчителів трудового навчання показує на великий потенціал
розвитку творчих здібностей студентів засобами окремих спеціальних
дисциплін, зокрема – технології обробки і збереження харчових продуктів.

При розробці програми Практикуму з технології обробки і збереженні
харчових продуктів ми ставили за мету створення такої програми, яка б
сприяла розвитку творчих здібностей студентів – майбутніх вчителів
обслуговуючої праці. Слід зауважити, що нами було розроблено два
варіанти програми Практикуму. В першому варіанті під час однієї
лабораторної роботи академічна студентська група(або підгрупа)
поділялася на бригади і кожна бригада виготовляла страву, що належала до
певного виду страв, так, що на закінчення лабораторної роботи ми
отримували комплексний обід з чотирьох-п’яти страв. З точки зору
формування і закріплення базових знань і умінь з технології приготування
їжі та естетичного виховання студентів така структура програми
Практикуму була виправдана. Проте, вона обмежували виявлення і розвиток
творчо-пізнавального потенціалу студентів. Адже, як правило, при виборі
страви для виготовлення під час лабораторної роботи студенти
користувалися Методичними вказівками і, рідше, запропонованою
літературою. Тобто, навчання за такою програмою можна визначити як
традиційно-інформаційне.

Другий варіант програми Практикуму має зовсім іншу структуру. Він
поєднує традиційну та творчу функції навчання. В цьому варіанті Програми
ми відмовилися від приготування комплексного обіду під час однієї
лабораторної роботи, а повернулися до тематичних робіт. За кожною темою
пропонується дві лабораторні роботи: одна базується на виготовлені страв
або кулінарних виробів за стандартними рецептурами та технологіями,
зазначеними у довідниково- технологічній літературі з технології
приготування їжі – Збірнику рецептур страв і кулінарних виробів для
підприємств громадського харчування, підручників для відповідних ПТУ і
технікумів тощо. Але й в цих роботах ставиться завдання творчого напряму
– скласти на підставі рецептури технологічну карту та послідовність
виконання операцій виготовлення страви або кулінарного виробу.

Друга лабораторна робота з цієї ж теми передбачає завдання, орієнтовані
на пошук рецептур і технологій приготування страв або виробів з інших
джерел – газет, журналів, книг з домоведення тощо, тобто нестандартних
технологій. Іншим варіантом лабораторних робіт цього типу – тобто
нестандартних – є створення студентом власної рецептури і технології
приготування страви за завданим набором сировини. Такі ситуації досить
часто трапляються у побуті, коли з продуктів , що є у наявності,
потрібно виготовити завдані страви.

?

gd’`Z

обробки і збереження харчових продуктів, ми вимірили рівень творчих
здібностей перед початком Практикуму. Цей вимір провели теоретично і
практично. Для теоретичного виміру були обрані тести і образотворча
шкала Торренса (3) та тести на візуальну творчість Х.Зіверта (5).
Значення індексу оригінальності за Торренсом в експериментальній групі
студентів знаходилось в межах від 0,46 до 0,59.Жодного рисунку не
визнано унікальним. При тестуванні візуальної творчості за шкалою
Зіверта отримано наступні результати: кількість балів, набраних
студентами коливалась від 10 до 22. Це свідчило про те, що рівень
творчих здібностей у наочній сфері не був яскраво вираженим.

Практичний вимір був проведений на лабораторній роботі з виготовлення і
оформлення бутербродів. Практичний тест поділив студентів на такі групи:

1)ті, хто виготовив бутерброди за традиційними, так званими “домашніми”
технологіями і оформленням. Вони склали 28% від кількості студентів ,
які проходили тест.

2)ті, хто виготовив і оформив бутерброди за допомогою ілюстрацій або за
аналогією тих, що вони бачили на сімейних та інших бенкетах. Таких
студентів виявилось 65%.

3)ті, хто виявили творчий підхід у оформленні, тобто створили нові
самобутні композиції на хлібі, які іноді навіть не відповідали
естетичним вимогам. Кількість таких студентів склала 7%.

Рівень творчих здібностей у практичному тестуванні ми оцінили відповідно
з розподілом за цими групами на низький, середній(репродуктивний) та
високий (творчий)

Цікавим було те, що високий творчий потенціал виявили студенти, які
займалися у художніх школах або образотворчих гуртках, тобто отримали
певний розвиток творчих здібностей.

Під час вивчення предмету “Технологія обробки і збереження харчових
продуктів” і відпрацювання відповідного Практикуму, що мав направленість
на розвиток творчих здібностей протягом трьох семестрів, спостерігався
такий розподіл студентів за рівнями прояву творчої активності:

І рівень – стимульно-продуктивний. Студенти цього рівня, а їх виявилось
35%, працювали в рамках завданого способу дій і не виявляли ніякої
власної ініціативи, хоч працювали сумлінно і енергійно.

ІІ рівень – евристичний. Студенти цього рівня , а їх виявилось 50%,
усвідомлювали потребу у покращенні, удосконаленні роботи, але принципово
не змінювали спосіб роботи.

ІІІ рівень – креативний. Таких виявилось біля 15%, ці студенти
пропонували власний спосіб роботи. Як правило, до цього рівня
відносилися студенти, які виявили творчий підхід у практичному
тестуванні на початку Практикуму. Проте, у різних академічних групах це
не завжди співпадало.

Слід зазначити, що на розвиток творчих здібностей студентів
спеціальності “Обслуговуюча праця” значний вплив мало вивчення інших
предметів, таких як “Спецрисунок”, “Декоративно – прикладне мистецтво”,
“Художня обробка матеріалів” тощо. Адже всі ці предмети спрямовані на
художньо-творчий розвиток майбутніх вчителів трудового навчання.
Взаємозв’язок цих предметів з Технологією обробки і збереження харчових
продуктів був досліджений у інших публікаціях.

На завершенні Практикуму, перед іспитами нами ще раз був проведений
вимір рівня творчих здібностей студентів за тестами, подібними до тих,
що використовувались на початку. Індекс оригінальності визначений за
шкалою Торренса тепер становив 0,67 –0,80, у експериментальній групі два
рисунки визнані унікальними. Кількість балів за підсумками візуального
тестування за Зівертом збільшилась в середньому на 30% і коливалась від
16 до 38. А це означає, що, за визначенням Зіверта, більшість студентів
отримала врівноважені і позитивні творчі здібності.

Таким чином, на нашу думку, запропонована структура і програма
Практикуму з технології обробки і збереження харчових продуктів сприяє
розвитку творчих здібностей студентів-майбутніх вчителів обслуговуючої
праці.

Література

Венгер Л.А. Педагогика способностей.-М.: “Знание”, 1973.-96с.:ил.

Выготський Л.С.Воображение и творчество в детском возрасте:Психол.
Очерк:кн.для учителя/ [Послесл.В.В.Давыдова]. -3-е изд.-М.:Просвещение,
1991.- 90.:ил.

Дружинин В.Н. Психология общих способностей.-С.Петербург: Питер Ком,
1999. с. 368.:ил.

Fromm, E. The creative attitude. In H.Anderson (Ed.), Creativity and its
cultivation. New York: Wiley, 1971. – 345 p.

Зиверт Х. Тестирование личности ( перевод с нем.)- М.: А О Интерекспетр,
изд-во Нолидж.,1997.-207с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020