.

Використання зернозбиральних комбайнів на машинно-технологічній станції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2080
Скачать документ

Реферат на тему:

Використання зернозбиральних комбайнів на машинно-технологічній станції

Останнім часом матеріально-технічна база сільського господарства
зазнала втрат. Машинно-тракторний парк морально і фізично застарів,
зменшився кількісно і не в змозі забезпечити вчасне виконання потрібного
обсягу робіт із виробництва сільгосппродукції.

Особливо загострилася проблема механізації збирання зернових. Це
зумовлено тим, що останнім часом парк зернозбиральних комбайнів
зменшився вдвічі — із 115 тис. одиниць у 1991 р. до 64 тис.одиниць у
2003 р., — з яких близько 7 тис. комбайнів перебувають у господарствах
населення і лише 57,4 тис. — у сільськогосподарських підприємствах.
Понад 80% наявних зернозбиральних комбайнів експлуатуються вже понад 10
років. У парку зернозбиральних комбайнів переважають малопродуктивні
зернозбиральні комбайни СК-5М “Нива” (47,2 тис. одиниць), які морально і
фізично застаріли. Через це збирання врожаю ранніх зернових триває 30–35
діб і більше за оптимальної його тривалості не більше 10 днів.
Розтягування терміну збирання ранніх зернових і зернобобових культур
призводить до значних втрат урожаю, які, за підрахунками науковців
сортодільниць, становлять 3,3–3,4 млн т на рік.

Відповідно до Програми “Зерно України’2004” слід забезпечити валове
виробництво зерна 36,6 млн т.

Для забезпечення збирання такої кількості зерна в оптимальний
агротехнічний термін слід мати щонайменше 85–88 тис. зернозбиральних
комбайнів за рівня їх технічної готовності 0,9, урожайності зернових —
30–34 ц/га та за мінімальних вилягання і забур’яненості посівів.

Для комплектування та утримання такої кількості зернозбиральних
комбайнів потрібні значні кошти. Тому актуальною є проблема забезпечення
вчасного збирання зернових меншою кількістю комбайнів. Розв’язання цієї
проблеми може бути здійснено завдяки: поліпшенню стану хлібостою
(зменшення рівня забур’яненості та вилягання і, таким чином, підвищення
врожайності зернових, що забезпечить ефективне використання
високопродуктивних зернозбиральних комбайнів); застосуванню двофазної
технології збирання зернових, скошування яких у фазі воскової стиглості
з укладанням у валок, підбиранням та обмолочуванням дає змогу подовжити
тривалість збирання без втрат урожаю на 3–4 дні; підвищенню
інтенсивності використання зернозбиральних комбайнів, забезпеченню
високого рівня їх технічної готовності; маневруванню комбайновим парком
у період жнив з урахуванням зміщення календарних строків достигання
врожаю в південних і північних регіонах, який для ранніх зернових
становить 12–14 днів.

Досвід зонального використання зернозбиральних комбайнів за останні роки
нагромаджено в машинно-технологічних станціях, створених при різних
комерційних структурах. Машинно-технологічна станція (МТС) ЗАТ
“Украгротехніка” надає послуги із збирання врожаю господарствам України
з 2000 р. МТС орендує зернозбиральні комбайни у ЗАТ “Украгробізнес” на
умовах оперативного лізингу. Це переважно зернозбиральні комбайни TR-88
фірми New Holland з аксіально-роторною молотильно-сепарувальною
системою. Потужність двигуна — 149 кВт (202,6 к.с.). Площа сепарації —
1,99 м2, очищення — 2,97 м2. Розрахункова пропускна здатність молотарки
за рівня втрат 1,5% — 9 кг/с.

Залежно від технології збирання сільгоспкультури, комбайни комплектують
жниваркою або підбирачем для збирання ранніх зернових культур, жниваркою
для збирання кукурудзи на зерно, пристосуванням для збирання соняшнику,
яке монтується на жниварку для збирання зернових колосових.

Незернову частину врожаю можна подрібнювати та розкидати по полю або
укладати у валок із дальшим підбиранням і пресуванням у паки чи рулони.

gd1/2 L

но за зональним принципом. Перед початком жнив комбайни концентруються в
господарствах Південного Степу і на договірних засадах збирають урожай
ранніх зернових і зернобобових культур. Поступово з виконанням робіт і
дозріванням урожаю збиральні загони переміщуються в центральний, а потім
у західні регіони. Завдяки цьому використання комбайнів на збиранні
ранніх зернових подовжується до 35–50 днів. За період жнив, за даними
мотолічильників, молотарки комбайнів напрацювали по 200–500 мотогодин
залежно від погодних умов та інтенсивності використання.

Узагальнені техніко-економічні показники роботи комбайнів наведено в
таблиці.

Отже, виробіток на один середній обліковий комбайн становив 500 га і
більше, і лише в 2003 р. через низьку врожайність та недостатні обсяги
робіт він знизився до 231 га. Затрати на ремонт і технічне
обслуговування мають тенденцію до збільшення. Якщо в перший рік
експлуатації вони становили 3,62 грн/га, то на шостий — збільшилися до
17,87 грн/га, або майже вп’ятеро. Значного зменшення цих затрат вдалося
досягти завдяки використанню для ремонту комбайнів деталей, виготовлених
на підприємствах України.

Для аналізу ефективності використання комбайнів щодня фіксували
кількість відпрацьованих мотогодин двигуном і молотильно-сепарувальною
системою, зібрану площу (га), кількість намолоченого зерна (т), простої
комбайнів із технічних і кліматичних причин, затрати часу на переїзди,
витрати палива.

У результаті цих досліджень за одним із комбайнів встановлено, що в 2002
р. за період жнив у зоні Центрального Степу через кліматичні причини
простої комбайна становили близько 22%, через технічні — 8%. Середня
тривалість роботи на добу двигуна — 8,7 год, молотарки — 7,1 год, денний
виробіток — 15,7 га (49,9 т) за середньої врожайності 3,2 т/га. У 2003
р. на забур’янених посівах продуктивність цього комбайна знизилася до
13–14 га/день, а намолот до 30–32 т/день. Останні дані свідчать, що
захист посівів від бур’янів і вилягання є одним із найважливіших шляхів
зменшення технологічної потреби в зернозбиральних комбайнах. По
закінченні збирання зернових комбайни використовували для збирання
соняшнику та кукурудзи.

Залежно від погодних умов та зони, де перебували комбайни, їх сезонний
виробіток на збиранні пізніх культур був у межах 105–250 га кукурудзи та
187–330 га соняшнику. Отже, річний виробіток зернозбиральних комбайнів у
ЗАТ “Украгротехніка” був у межах 600–1000 га, а намолот, відповідно,
900–2000 т.

Вартість робіт, що виконувалися зернозбиральними комбайнами, щороку
визначалась угодою між господарством і ЗАТ “Украгротехніка”. Відповідно
до умов угоди оплату за виконані роботи здійснювали зерном у процентах
від кількості намолоченого зерна або грошима в національній валюті
(гривні). Отже, вартість збирання зернових з площі 1 га знизилась з
44,79 у.о. в 1997 р. до 27,13 у.о. — в 2002 р., тобто в 1,65 раза, а в
2003 р. — в 2,43 раза проти рівня 1997 року. Це негативно вплинуло на
результати економічної діяльності ЗАТ “Украгротехніка”, ускладнило його
розрахунки за кредити, одержані для придбання комбайнів, і свідчить, що
під час визначення вартості робіт слід враховувати всі складові прямих
експлуатаційних затрат на збирання врожаю згідно з чинним стандартом.

Досвід ЗАТ “Украгротехніка” свідчить, що використання зернозбиральних
комбайнів з урахуванням зональних грунтово-кліматичних умов і зональних
строків дозрівання врожаю зернових культур дає можливість істотно
збільшити сезонний виробіток комбайнів і забезпечити збирання зернових
меншою кількістю комбайнів в оптимальні для кожної зони агротехнічні
строки.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020