Реферат на тему:
Проблема форми та впливу особистості вчителя в навчальних інформаційних
технологіях
Проблема впровадження навчальних інформаційних технологій (у подальшому
– НІТ)в освіту пов’язана, в першу чергу, із кардинальним зростанням
інформатизації як виробничої, так і побутової сфер існування людини.
Прийняті закони та урядові постанови на залишають сумнівів у
впровадженні ін формаційних технологій у навчальний процес учбових
закладів всіх рівнів. У Всесвітній Декларації для вищої освіти ХХІ
століття (3) передбачений розділ (стаття 12), в якому розглянуті
можливості і проблеми, зв’язані з розвитком нових інформаційних і
комунікаційних технологій, які і далі будуть змінювати характер
розвитку, придбання і поширення знань: ”Важливо також відзначити, що
нові технології відкривають можливості для відновлення змісту навчання і
методів викладання, а так само для розширення доступу до вищої освіти.
Нам варто пам’ятати про те, що нова інформаційна технологія не применшує
потреби у викладачах, хоча і видозмінює їхню роль у відношенні
навчального процесу, а також про те, що основного значення набуває
постійний діалог, що перетворює інформацію в знання і розуміння того, що
навчальні заклади, спираючись на переваги і можливості, надані новими
інформаційними і комунікаційними технологіями. у дусі відкритості,
рівноправності і міжнародного співробітництва повинні відігравати ведучу
роль і забезпечувати якість і суворі норми практики результатів
освіти…” Детально мету і суспільне значення державного замовлення щодо
інформатизації освіти і, зокрема, навчального процесу описано Л.
Забродською (4), яка ретельно класифікувала структуру і результати
інформатизації освіти, а також перелічила передумови створення
інформаційного середовища в освіті. Впровадження НІТ, таким чином, не
може обговорюватись в плані “так” чи “ні”, і дослідженню піддаються
тільки питання “як?” і “скільки?”, тобто питання широти охоплення ними
навчального процесу та рішення методологічних проблем.
Як пише професор Філатов (6) “ведущее место в разработке проблемы
информатизации технологии обучения в настоящее время занимают работы,
посвященные анализу дидактических возможностей компьютеров, их
программного обеспечения”. О. К. Філатов проаналізував роботи ведучих
педагогів країн СНД (1,5,7) і вичленив основні риси технології навчання,
якими є наступні:
? проектування технології навчання здійснюється не на основі
узагальнення досвіду, а на основі наукового пізнання практики навчання;
? освітня технологія відрізняється відтворюваністю, стійкістю
результатів незалежно від багатьох факторів і умов навчання;
? технології навчання орієнтуються на заздалегідь задані і чітко
описані, а не передбачувані результати навчання;
? .четвертою характерною рисою технології (наш додаток – авт.)
слід вважати її алгоритмічність, причому часто простота алгоритму
відповідає більшій ефективності.
Епітету “інформаційна” технологія навчання набуває, якщо у якості
інструментарію під час її виконання застосовується інформаційна техніка.
У якості прикладу: у навчальному предметі “інформатика” об’єктом
навчання виступає комп’ютер, але, як правило, навчання цього предмету на
відповідає ознакам НІТ. Як і наскільки технологію навчання можна вважати
“інформаційною”? Часто будь-яка технологія навчання “переводиться” до
розряду інформаційних, якщо на якому-небудь її етапі застосовується
інформаційна техніка, навіть, якщо остання виконує звичайну роль
традиційного технічного засобу навчання, тому технологія навчання
залежно від ступеня застосовності інформаційної техніки може стати “ледь
інформаційною”, “добре інформаційною”, “повністю інформаційною”. Якісна
характеристика не може бути прийнятою у наукових дослідженнях у зв’язку
з неможливістю застосування порівняльних методів, тому пропонується у
подальшому користуватись кількісним параметром , який відображав би
ступінь використання інформаційної техніки у навчальному процесі.
Таку кількісну характеристику назвемо коефіцієнтом повноти застосування
інформаційної техніки у НІТ. Алгоритмізація навчального процесу до
дозволяє вичленити окремі “технологічної операції” і визначити щільність
використання інформаційної техніки в на кожній такої операції як
відношення часу, в процесі якого використовувалась інформаційна техніка,
до часу, відведеного на виконання даного етапу технологічного процесу.
Тоді коефіцієнт повноти визначиться як відношення суми щільностей всіх
“технологічних операцій” на їх кількість, а саме:
– (2)
щільність однієї операції і-того номера.
gdA:ss
) і (2) можна використовувати як інтегральні характеристики
комп’ютеризації навчального процесу, тоді у знаменнику формули (2) можна
поставити час одного уроку, а в чисельнику – час використання комп’ютера
на уроці. У формулі (1) N – число уроків у розкладі за цикл. Перешкодою
використання інформаційної техніки є й застарілі, прив’язані до
персональних комп’ютерів випуску 15-річної давності, санітарні норми,
які рекомендуються й досі (2, с. 88).
Перелічимо етапи навчального процесу. Говорячи інженерною мовою, їх
можна визначити підготовчий етап, виробничий етап, етап контролю та
здачі “продукції”. Формули (1) і (2) можуть бути застосовані і для
частини технологічного процесу, наприклад, для виробничого етапу із
проміжним контролем знань, вмінь та навичок. Стаючи на формальну позицію
і не занурюючись у зміст НІТ, можна сказати, що, незалежно від виду
навчання та його ступеня і рівня, запропоновані співвідношення повністю
описують як насиченість, так і ступень впровадження процесорної техніки
у навчальний процес.
Умовно поділяючи змістовну частину НІТ на методологічну і зміст
навчального матеріалу, помітимо, в свою чергу, значну залежність
методології від виду навчання. При дистанційному навчанні НІТ фактично
пропонує дві крайніх методології: “вільного пошуку” і “жорсткого
зв’язку”. Користуючись методами “вільного пошуку” об’єкт навчання може
застосовувати суб’єктом все доступне інформаційне поле, і тільки від
активності і володіння методами дидактики об’єкта залежатиме рівень його
освіти. Методологія “жорсткого зв’язку” передбачає зв’язок об’єкта з
тутором (tutor) – консультантом, навіть, при застосуванні методу
проектів або проблемне навчання, що входить в стандартну побудову
двобічного педагогічного процесу. В обох наведених випадках методологія
підлягає уніфікації та стандартизації, що є особливо важливим у
більшості виробничих технологій.
В умовах групового стаціонарного навчання стандартизація НІТ також буде
насаджуватись або державними вимогами, або авторитетом наукових
наставників, але тут стандартизація навчання (централізація виготовлення
і поставок педагогічних програмних засобів, методичні розробки
програмованого навчання тощо) може привести до знеособлювання
педагогічного процесу, чого не можна допускати через особливості
“продукту”, що “обробляється” в межах НІТ. Вплив особистості вчителя,
педагога, як давно відомо, є необхідним для виховання особистості учня.
Таким чином, ми приходимо до необхідності укладання кожним вчителем
власних ППЗ, що є фактично невірогідним, якщо вимагати від таких програм
професійного утворення з використанням сучасних мов програмування.
Оскільки неможливо вимагати від всіх вчителів (і не тільки від вчителів
інформатики!) володіння мовами програмування на професійному рівні, а
програми, укладені професійними програмістами навіть на замовлення
такого вчителя, обов’язково будуть нести відбиток особистості
програміста, а не вчителя, тим більше, що важко повірити у фінансування
такого замовлення відповідним державним органом освіти, слід шукати
вихід з такого становища в іншій площині. Власна комп’ютерна навчальна
програма (КНП) або роздавальна картка, що виконана як файл або
комп’ютерний слайд, є елементом забезпечення НІТ і в той же час несе
особистісні риси викладача, якщо вона укладена саме ним. Таким чином,
сам процес укладання програми повинен бути спрощеним до можливостей
звичайного користувача, що володіє ін формаційною культурою на рівні
випускника вищого навчального закладу.
Ще при навчанні шкільного курсу інформатики учням дається можливість
використовувати різні середовища для утворення комп’ютерних моделей
(1,c.354). Тому цілком справедливо буде використати принцип застосування
готових форм середовищ (8), який пропонує для укладання КНП застосування
розповсюджених середовищ, таких, як пакет програм Microsoft Office.
Чітко розроблені інструкції дозволяють навіть недосвідченим користувачам
укладати КНП з елементами управління, мультимедіа, гіперпо-силками та
гіпертекстами. В Уманському педагогічному університеті студенти третього
курсу, що вивчають дисципліну “Інформаційні технології в освіті”, вже на
другому занятті укладають прості КНП за методикою, прийнятою
телепрограмою “Перший мільйон” для учнів молодших класів та
дошкільників.
Література
Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии. М.: Педагогика,
1989
Бочкин А.И. Методика преподавания информатики: Учеб. Пособие. – Мн.:
Выш. шк., 1998. – 431 с.
Всемирная декларация о высшем образовании для XXI века: подходы и
практические меры // Дистанционное образование, 1999, № 4
Забродська Л. Шкільний комп’ютер має відповідати світовим стандартам.//
Освіта України, № 26 від 30 червня 1999 р.
Кушнир А. Новая Россия подрастает //Народное образование, 1997, №5.
Филатов О. К. Основные направления информатизации современных технологий
обучения// Информатика и образование, 1999, № 2.
Юдин В. В. Педагогическая технология- Учебное пособие. Ярославль- ЯрГПУ,
1997.
Пахотіна М.В., Пахотіна П.К. Принцип застосування готових форм середовищ
/ Комп’ютери в навчальному процесі. Матеріали Всеукраїнської наукової
конференції. – Умань: Інкомтех, 1999.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
