.

Соціальна необхідність комп\’ютеризації освіти (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
306 2573
Скачать документ

Реферат на тему:

Соціальна необхідність комп’ютеризації освіти

 

У наш час стало цілком очевидно, що роль електронно-обчислювальної
техніки (ЕОТ) не визначається лише обчислювальною функцією, для
реалізації якої були створені перші комп’ютери.

Очевидні три основні функції або про три домінуючі типи застосування
сучасних комп’ютерів: 1) виконання швидкісних складних обчислень; 2)
автоматизація і роботизація виробництва і процесів керування, а також
контроль за їх протіканням; 3) переробка, збереження, пошук і
трансформація усіляких видів інформації на всіх рівнях її потенційного
використання від державного і глобального до побутового й
індивідуального. Саме цей останній тип використання інформаційних
технологій починає грати усе більш важливу роль у сучасному громадському
житті, у виробництві й у різноманітних соціокультурних змінах

Одна із самих примітних рис сучасного етапу науково-технічного прогресу
полягає в тому, що інформація у визначеній мері перетворюється в продукт
промислового виробництва. Інформаційна технологія, що створює усе більш
досконалі технічні і програмні засоби для реалізації зазначених вище
функцій ЕОТ, сприяє максимально швидкому впровадженню наукових
досягнень, і особливо обчислювальних методів, і в ті галузі самої науки,
що ще зовсім недавно були далекі від використання математики. А це, у
свою чергу, сприяє підвищенню ефективності впливу науки на виробництво.

У системі освіти комп’ютери застосовуються і як потужний обчислювальний
засіб і як спосіб збереження величезних масивів інформації з різних
галузей знань. Перебудова роботи середньої і вищої школи на базі
комп’ютеризації навчання повинна вестися з двох сторін: 1)
удосконалювання обчислювальної техніки і її програмного забезпечення,
усе більша їхня відповідність вимогам навчально-виховного процесу і 2)
зміна методики викладання й організації роботи студентів.

Важливу роль у справі комп’ютеризації навчання здійснюють комп’ютери, на
базі яких створюються автоматизовані системи навчання і навчальні
комплекси, що забезпечують ефективність і якість засвоєння навчального
матеріалу з об’ємним, інформаційним змістом. КНП (комп’ютерна навчальна
програма) надає переваги, що не можуть забезпечити традиційні засоби і
методи навчання: 1) КНП дає можливість індивідуального підходу до
навчання, при якому студент вільний сам підбирати посильний ритм роботи
з засвоєння навчального матеріалу; 2) доступ до віддалених баз даних є
основою дистанційного спілкування; 3) у деяких випадках сполучення
навчальних програм, доступу до віддаленої інформації і можливостей мереж
телекомунікацій дає унікальний стимулюючий ефект, якого не можна досягти
звичайними педагогічними методами.

Особливо важлива комп’ютеризація у вузах. Підраховано, що сьогодні
випускник інженерного вузу повинен мати втроє більший обсяг знань, чим
20 років тому. Щоб відповідати сучасним вимогам студентам потрібна
можливість здобувати і засвоювати знання, у великому обсязі і з великими
швидкостями. Цього можна домогтися тільки за допомогою комп’ютерів.

Кардинальні зміни, що відбуваються у світі, означають перетворення
“індустріального суспільства” у суспільство
“інформаційно-індустріальне”. Виникнення такого суспільства висуває нові
вимоги до системи національної освіти у всіх розвитих країнах, змушує їх
активно шукати шляхи удосконалювання сформованої системи.

Існуюча система освіти, цілком відповідаюча потребам індустріального
суспільства і багато в чому сприяюча його успіхам, у даний час усе
більше суперечить потребам інформаційно-індустріального суспільства, що
зароджується, яке пред’являє попит на освіту і підготовку в значно більш
диверсифікованих формах у порівнянні з існуючими. Нове суспільство
повинне стати суспільством, пронизаним інформацією, відкритим для
зв’язків зі світом, з постійною сприйнятливістю до нових знань і
навичок. Успішний розвиток вимагає створення нової системи освіти.
Безумовно, нова система освіти повинна спиратися на нові інформаційні і
телекомунікаційні технології, що складають фундамент нового суспільства.

Сучасна система освіти мало чим відрізняється від тієї, яка дісталася
нам у спадщину після розпаду СРСР. Основу цієї системи складають
державні навчальні заклади, де зосереджені найбільш досвідчені і
кваліфіковані викладачі. Основою їхньої діяльності є традиційні, добре
відпрацьовані освітні технології, що протягом десятиліть дозволяли
готувати висококваліфікованих фахівців. Ці технології передбачають
наявність значного за часом очного контакту студентів з викладачами,
їхню активну участь у перевірці й оцінці знань студентів на проміжних і
заключних стадіях навчання. Такий підхід обмежує можливості вищих
навчальних закладів у розширенні освітніх послуг для більшої частини
населення країни. Крім того, викладання, засноване на загальноприйнятій
методологічній системі навчання, не завжди є виправданим та ефективним.
Студенти найчастіше неадекватно реагують на подачу матеріалу викладачем,
що призводить до пробілів у знаннях і недостатнього засвоєння матеріалу.
Це пов’язано з манерою подання викладачами матеріалу, кількістю
студентів в аудиторії, зацікавленістю студентів у даному навчальному
матеріалі. Зміни ситуації можна досягти за рахунок впровадження в
навчальний процес новітніх технологій навчання, що примушували б
студентів до самоосвіти і змінили б

роль викладача в цьому процесі. Найбільш виправданим у цьому напрямку є
впровадження сучасних інформаційних технологій у процес навчання.

Світовий досвід інформатизації в сфері освіти показує, що впровадження
сучасних інформаційних технологій дозволяє навчальним закладам
забезпечити доступність одержання навчальних матеріалів, сприяє розвитку
інтелектуальних і творчих здібностей студентів, забезпечує прагнення
студентів і викладачів до співробітництва, обміну знаннями й
інформацією, підвищує ефективність індивідуального навчання.

В даний час на Україні спостерігаються дві тенденції у використанні
інформаційних технологій в освіті. Перша спирається на застосування
сучасних інформаційних технологій на основі традиційно сформованої
практики навчання. Інша полягає в орієнтації найбільш прогресивних вузів
на стратегію відкритого дистанційного навчання. Вона одержала підтримку
в наказі Міністра освіти і науки України № 293 від 7.07.2000р. «Про
створення Українського центру дистанційної освіти ».

?????????;?Застосування інформаційних технологій в освіті пов’язано, з
одного боку, з вирішенням задач використання технічних засобів, тобто,
як забезпечити навчання цими засобами, як підвищити ефективність
навчання з їхньою допомогою і т. і. З іншого боку, необхідно визначити,
чому треба навчати, якою повинна бути система навчання, які завдання
вона повинна вирішувати, яким має бути випускник.

Зараз, коли комп’ютери відіграють важливу роль у житті суспільства,
виникає питання про підготовку кваліфікованих фахівців в галузі
програмного забезпечення, а також виникає питання про підвищення якості
навчання. Оскільки обсяг інформації, пропонованої при навчанні, постійно
збільшується, необхідно шукати більш ефективні методи викладання.

Діючі методи одержання знань можна класифікувати, якщо використовувати
традиційний розподіл вивчення навчального матеріалу у вищих навчальних
закладах. Це лекції, на яких даються чисто теоретичні знання; практичні
заняття, на яких викладач ділиться теоретичними знаннями, і передає
практичні навички; і лабораторні заняття, на яких викладач, в основному,
передає практичні знання та навички.

На лекції важливо змусити людей слухати і сприймати матеріал, що
читається лектором. Для цього потрібно викликати підвищений інтерес до
лекцій, що читаються, а також необхідно організувати належний контроль
рівня сприйняття, тестування знань після лекцій і залучення студентів,
які не пройшли тестування, до додаткового вивчення матеріалу.
Використання комп’ютера в якості навчальних і тестуючих засобів спрощує
процес придбання та перевірки знань, а також дозволяє наочно представити
інформацію про предмет, що вивчається та краще засвоїти його сутність.
Тестування дає можливість перевірити і закріпити знання з дисципліні,
яка вивчається. Бали, отримані при тестуванні, дозволяють оцінити як
рівень знань студента, що екзаменується, так і ступінь засвоювання
матеріалу.

У лабораторному практикумі багато процесів студент не має можливості
спостерігати через їхній просторовий та часовий масштаби. Застосування
комп’ютера дозволяє студенту провести багаторазово експеримент та
визначити безліч його параметрів.

Впровадження ТСО в навчальний процес пов’язано з проблемами бажань і
можливості, як викладачів, так і студентів використовувати інформаційні
технології зокрема, і ТСО в цілому. З цією метою в Запорізькій державній
інженерній академії було проведене опитування по з’ясуванню відношення
студентів і викладачів до використання ТСО в процесі навчання.

Дані опитування свідчать, що викладачі і студенти академії, в цілому
позитивно відносяться до введення нових інформаційних технологій у
навчальний процес. Так, 58% викладачів і 70% студентів вважають за
необхідне на даний час використання персональних комп’ютерів. Вважають
за доцільне застосування на лекційних заняттях мультимедійних проекторів
і відеомагнітофонів 40% викладачів і 70% студентів.

Така відмінність у цифрових показниках пояснюється великою
зацікавленістю студентів новими технологіями, тому що вони полегшують їм
пізнавальний процес. Дослідження показали, що сам факт використання ТЗН
на заняттях підвищує інтерес студентів до матеріалу. Це особливо є
ефективним в разі коли розглядаються явища або процеси, які в аудиторії
не можливо безпосередньо спостерігати. У той час, як викладачі більш
обережні, оскільки це викликає подальше освоєння нової техніки,
створення нових методичних матеріалів, що вимагає додаткових
інтелектуальних, часових і фізичних затрати. Результати опитування
свідчать, що основними перешкодами в ефективному використанні ТЗН на
заняттях є погана обізнаність викладачів щодо можливостей сучасних ТЗН,
мала кількість методичної літератури з цих питань, недостатня
матеріально – технічна база. Результати опитування показали, що за
додаткове навчання навичкам роботи на ПК і ТСО в цілому висловилося 57%
викладачів.

Таким чином, проблеми підвищення ефективності «комп’ютерної»
кваліфікації викладачів як і раніше залишається актуальною.

Викладацький колектив вважає за найкраще використання персональних
комп’ютерів на практичних (80%) і лабораторних заняттях (61%) тому, що
це дозволяє підвищити ступінь індивідуалізації занять. Прагнуть до цьому
і 92% студентів. При цьому 72% студентів вважають, що більш об’єктивним
для оцінки їхніх знань за результатами практичних і лабораторних робіт
було б комп’ютерне тестування.

Особливо привабливою стороною використання комп’ютерних технологій є
інтелектуалізація самостійної роботи на основі навчальних і експертних
систем, бажання користуватися якими висловили 88% студентів і 81%
викладачів.

З огляду на вимоги сучасності і прагнення викладачів і студентів, в
академії створена координаційна рада по використанню комп’ютерної
техніки та центр інформаційних технологій. При центрі створений Інтернет
– клас, у якому зараз працюють 20% викладачів та близько 10% студентів і
аспірантів. На основі 350 комп’ютерів функціонує 19 комп’ютерних класів,
ведеться робота зі створення об’єднаної оптоволоконної мережі, тобто
існують достатні умови для більш інтенсивного впровадження інформаційних
технологій у навчальний процес.

Оптимістичним є факт щорічного зростання кількості студентів, які мають
змогу користовуватися комп’ютерною технікою вдома чи на підприємстві. На
сьогодні відсоток таких студентів сягає 17%.

Головним завданням при цьому стає розробка нових методик викладання,
підготовки на новій основі методичних матеріалів, постійне підвищення
рівня оволодіння викладачами новими технічними засобами.

Вирішення цих питань в умовах стрімкого розвитку комп’ютерної, аудіо,
відео та проекційної техніки можливе за допомогою постійно діючих в ВНЗ
курсів підвищення педагогічної майстерності викладачів. Курси повинні не
тільки те давати навики володіння ТЗН, але й формувати розуміння переваг
наочних методів навчання, покращувати психолого – педагогічну
підготовленість викладачів до використання цієї техніки, розкривати
методичні особливості застосування окремих технічних засобів.

Література

Єршов А. Інформатизація: від комп’ютерної грамотності учнів до
інформаційної культури суспільства // Коммунист. – М., 1988. – №2.

Каймин В. Щодо концепції інформатизації освіти в СССР // Информатика и
образование. – М., 1989. – №1.

Концепція інформатизації освіти // Информатика и образование. – М.,
1988. – №6.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020