.

Критерії оцінки особистості викладача, що управляє процесом формування стійкого пізнавального інтересу студентів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
242 2126
Скачать документ

Реферат на тему:

Критерії оцінки особистості викладача, що управляє процесом формування
стійкого пізнавального інтересу студентів

Інтерес як інтегральне утворення – не просто сукупність окремих
процесів, включених у нього; це особлива якість , що забезпечує духовне
багатство особистості, допомогаючи їй відібрати з навколишньої
дійсності індивідуально-значиме і цінне.

Щоб відповідати усе зростаючим запитам сучасного государства і школи у
висококваліфікованих спеціалістах майбутній викладач повинний оволодіти
професією ще у ВУЗі. З погляду психолого-педагогічних наук така
необхідність диктується тим, що студентський період життя людини – самий
сприятливий, сензитивный для оволодіння професією, і, якщо по якимось
причинах студент не опанує професією ще у ВУЗі, це буде мати самі
серйозні наслідки не тільки для його фахової діяльності, але і, що
особливо важливо, для розвитку його особистості (1, 17).

Вчені відносять педагогічну діяльність до тієї групи професій, для яких
вирішальною умовою становлення спеціаліста є наявність фахової
спрямованості. Психологічне утримання фахової спрямованості визначається
системою мотивів, що лежать в основі кращого відношення до професії.

Якщо в системі мотивів переважають мотиви інтересу до процесу розвитку
дитини, бажання присвятити себе вихованню дітей, бажання навчати дітей
улюбленому предмету, виходить, у студента сформована справжня
педагогічна спрямованість (12, 79). Така відповідність особистістного
змісту преваги професії її об’єктивному утриманню і призначенню
забезпечує можливість максимального розвитку моральних і творчих сил
людини в умовах педагогічної діяльності і, отже, досягненню високого
рівня професіоналізму.

Дослідження психологів, педагогів і наші власні дозволили зробити
висновок про те, що професіоналізм у народної освіті – це багатоскладна
якість, у якій умовно можна виділити такі основні компоненти : 1) уміння
бути філософом, педагогом, психологом; 2) уміння зробити
індивідуально-значимими для студента глибокі знання свого предмета; 3)
уміння оперувати сучасними освітніми технологіями навчення практичної
діяльності. Без величезної особистої зацікавленості, без справжнього
фахового інтересу до всіх складових педагогічної майстерності не може
відбутися сучасний творчо працюючий педагог.

Звідси випливає, що для того, щоб студент оволодів професією у ВУЗі, у
нього повинний бути сформований стійкий пізнавальний інтерес до
учбово-фахової діяльності.

Стійкий пізнавальний интерес до дисципліни “англійська мова” і
технологіям його навчення – основна складова частина професіоналізму.
Виходячи з цього задачу викладача англійської філології ми бачимо у
формуванні у студента даного інтересу. Необхідно зробити так, щоб
стійкий пізнавальний інтерес до англійської мови і технологіям його
навчення домінував над всіма іншими інтересами, крім інтересів
професійно-спрямованих, мав необоротний характер, став стійкою рисою
характеру студента, його особистості (18, 13).

У сучасних умовах задача викладача ВУЗа полегшена тим, що виховання
інтересу до англійської мови соціально детерміновано: у суспільстві в
усіх сферах виробництва як ніколи раніш відчувається потреба в
спеціалістах, що вільно володіють англійською мовою. Це значить, що
об’єктивно існує зовнішній мотив діяльності.

Вчені довели, що “інтерес формується і розвивається в діяльності, і
вплив на нього роблять не окремі компоненти діяльності, а вся її
об’єктивно-суб’єктивна сутність (характер, процес, результат ). …
Інтерес -це сплав багатьох психічних процесів, що утворять особливий
тонус діяльності, особливий стан особистості (радість від процесу
навчання, прагнення поглибитися в пізнання цікавлячого предмета, у
пізнавальну діяльність, переживання невдач і вольові устремління до
їхнього подолання)”(18, 21).

При формуванні інтересу ми реалізуємо ідеї дослідників про послідовні
стадії розвитки інтересу: 1) цікавість; 2) любознальность; 3)
пізнавальний інтерес: 4) теоретичний інтерес. Таким чином, формуємо
інтерес, спочатку пов’язаний із зовнішніми стимулами, а потім – до
інтересу, вільному від зовнішньої ситуації, спонукуваному більш
складними обставинами, пов’язаними з внутрішнім середовищем самого, що
навчається.

Формування мотиваційної сфери у майбутніх викладачів іноземної мови має
свою специфіку.

При оволодінні іншомовною діяльністю (аудіювання, говоріння, читання
англійською мовою) ми виділяємо три основні види внутрішньої мотивації:
1) комунікативну (потребу говорити й обмінюватися інформаціями на
іноземній мові); 2) лингвопізнавальну (позитивне, зацікавлене відношення
до утримання предмета пізнання, тобто до мовної матерії, до вивчення
основних властивостей мовних знаків); 3) інструментальна (мотивація, що
випливає з позитивного відношення студентів до визначених видів роботи),
до сучасних освітніх технологій (17, 19).

Вчені відзначають (7, 82), що фундаментальна умова стимуляції
внутрішньої мотивації – зробити утримання навчання особистістьно
значимим, тобто цінним у теоретичному й емоційному планах. «Весь процес
повинний бути вибудований таким чином, щоб учні на кожному уроці
відчували радість від задоволення потреб специфичных для предмета
«іноземна мова» (17,58).

Додонов Б.І. (5,19) виділив чотири структурних компоненти мотивації: 1)
задоволення від самої діяльності; 2) значимість для особистості
безпосередньо її результату; 3) «мотивуюча» сила винагороди за
діяльність; 4) тиск, що примушує, на особистість. Перший структурний
компонент умовно названий «гедоничною» складовою (від грецьк.
«насолода») мотивації, інші три – цільовими її складовими. Перший і
другий компоненти, приходячи внутрішніми чинниками впливу, виявляють
спрямованість на утримання самої діяльності: 1) на її процес; 2) на її
результат. Доведено, що при стійкому пріоритеті спрямованості на процес
перед спрямованістю на результат (тобто тоді, коли емоційне випереджає
раціональне) рівень пізнавальної мотивації і, отже, стійкого
пізнавального інтересу, вище. Не випадково, інтерес у загальній
психології визначають як емоційне переживання пізнавальної потреби (16,
217)

Це дозволило Є.І. Савонько і З.М. Хизроєвой припустити, що « Абсолютне
домінування процесуальної мотивації надає структурі мотивації велику
усталеність. Процесуальна мотивація є як би змістовним і «енергетичним»
ядром структури, від якого залежить усталеність і особливості її
мінливості. У тих випадках, коли процесуальна (задоволення від самої
діяльності, тобто емоції) і результативна (значимість результату,
тобто раціональне) мотиваційна орієнтація займають перше і друге місця в
структурі, рівень її усталеності ще вище – це перший по силі впливу
чинник» (7, 302).

На практику це означає, що якщо студент йде на заняття (у даному випадку
по англійській мові) із смакуванням задоволення від майбутньої
навчальної діяльності, то одна з головних задач викладача виконана: у
студента сформований високий рівень процесуальної мотивації.

?

????жливо, тому що інтерес як мотив особистості має меншу ситуаційну
прикованість, чим інтерес як засіб навчання. Він спонукає студентів
займатися захоплено не тільки на занятті, або в процесі підготування
домашніх завдань. Під впливом цього сильного мотиву студент читає
додаткову літературу по цікавлячому його предмету, постійно ставить
перед собою питання , рішення яких дозволяє більш глибоко підійти до
вивчення предмета, знаходить джерело задоволення свого інтересу.

У нашому експерименті для створення такого психологічного стана
студентів ми постаралися створити взаємовідносини творчого
співробітництва між студентами і викладачем, усередині студентського
колективу.

У процесі формуючого експерименту нами були використані
найрізноманітніші форми колективної й індивідуальної роботи з
урахуванням прогресивних технологій викладання іноземної мови у ВУЗі аж
до створення студентського Шекспирівського театру. Важливу роль в
експерименті грала особистість викладача як носія позитивно
пофарбованого емоційного заряду. Навчальні ігри (аспектні, видоречові,
для навчання спілкуванню (4, 21) ми використовували систематично як
засіб мотивації визначеної навчальної діяльності студентів (аудіювання,
говоріння, спілкування, читання, написання) і як оптимальний засіб
впливу на емоційно-вольову сторону особистості студентів . Імітаційно –
моделюючі ігри обов’язково були педагогично спрямованими, контекстними
(3, 18). Постійне доцільне застосування на заняттях музики й аудіо- і
видео- матеріалів мало своєю ціллю створити позитивний емоційний фон.
Необхідною умовою проведення експерименту було постійне вивчення
викладачем індивідуальних особливостей студентів для здійснення
індивідуального підходу і створення ситуації особиттістьної значимості
утримання навчання для кожного студента.

Наша робоча гіпотеза полягала в такому: наявність взаємовідносин
творчого співробітництва між викладачем і студентами в процесі учбово-
фахової діяльності сприяє створенню позитивно – пофарбованого емоційного
відношення до процесу учбово – фахової діяльності у студентів , росту
потреб пізнання, росту гностичних емоцій і на цій основі – формуванню
стійкого пізнавального інтересу.

Експеримент проводився на базі факультету романо-германської філології
Маріупольского гуманітарного інституту протягом чотирьох навчальних
семестрів у процесі учбово-фахової діяльності на заняттях по дисциплінах
«Практична граматика англійської мови» (2 курс) і «Історія англійської
мови» (3 курс).

Нами було проведено професіографичне дослідження на основі адаптованої
нами методики А.К.Щедріної (12, 102).

Студентам були запропоновані анкети, у яких були перераховані такі
особисті і фахові якості :

– глибоке знання свого предмета;

– особиста чарівність;

– закоханість у людей (альтруїзм як спрямоване поводження): уміння
доступно, але на високому рівні трудності організувати засвоєння
студентами самого складного навчального матеріалу; красномовство:

– чемна форма обертання;

– повага до особистості студента:

– уміння розташувати до себе аудиторію, зацікавити її тим, що цікаво
самому:

– широка ерудиція;

– науковість;

– володіння сучасними технологіями;

– доброзичлива атмосфера;

– висока культура поводження спілкування;

– самостійність суджень, наявність власної позиції;

– знання вітчизняної і закордонної культури, музики, живопису.

Вивчення позиції студентів по названих вище питаннях здійснювалося на
протязі всього експеріменту. На першому етапі ми запропонували студентам
об’єднати у групи ті якості особистості викладача, що вони вважають
найбільше взаємозалежними.

На другому етапі – розподілити ці групи якостей по ступені значимості
для формування інтересу.

Проведений аналіз дозволив скласти таку ієрархічну таблицю кращих
якостей викладача, що управляє процесом формування стійкого
пізнавального інтересу студентів до дисципліни “англійська мова”.

Закоханість у свій предмет, глибокі знання свого предмета в сполученні
із широкою ерудицією і справжньою науковістю.

Уміння доступно, але на високому рівні трудності організувати засвоєння
студентами самого складного матеріалу; володіння, сучасними технологіями
викладання в сполученні з доброзичливою атмосферою.

Закоханість у людей, висока культура поводження і спілкування;
відношення до студента як до особистості, повага до особистості
студента.

Уміння розташувати до себе аудиторію, зацікавити її тим, що самому
цікаво. Особиста чарівність викладача. Наявність власної позиції.

Знання не тільки вітчизняної, але і закордонної культури, музики,
живопису.

Отримані результати дозволили зробити висновок про те, що головними
якостями особистості викладача, що впливають на формування стійкого
пізнавального інтересу студентів , є , у першу чергу, такі: 1) глибокі
знання і закоханість у свій предмет; 2) закоханість у людину і володіння
технологіями в такій мірі, щоб захопити студентів пізнаннями іноземної
мови.

У нашому експерименті ми намірено не торкали проблеми дистанції між
викладачем і студентами, тому що , на нашу думку поняття “закоханість у
людину”, “повага до особистості студента”, “висока культура поводження
спілкування” припускають дотримання єдності “потрібної дистанції” і
теплих “людських відношень “(12, 106), що , на думку вчених, є найкращою
умовою для педагогічного процесу.

Досліджуючи надалі проблему впливу особистості викладача англійської
філології на формування стійкого пізнавального інтересу студентів ми
вважаємо за доцільне вивчити також аспект, що розкриває залежність
пізнавальних інтересів студентів від уміння викладача використовувати в
учбово-фаховій діяльності зв’язку з країною досліджуваної мови (обмін
кореспонденцією, пресою , візитами і т.д.).

Література

Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977.

Бабанский Ю.К. Педагогика. М., Просвещение, 1988.

Вербицкий А.А. Теория и практика контекстного обучения в ВУЗе. М., 1984.

Деркач А.А., Щербак С.Ф. Педагогическая эвристика. М., 1991.

Додонов Б.И. Эмоции как ценность. М., 1978.

Еипович К.Б. Подготовка студентов к управлению учебно-воспитательным
процессом по иностранным языкам в школе как средство формирования их
социальной активности. М., 1985.

Зимняя И.А. Педагогическая психология. Ростов н/Д., 1997.

Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном
языке. М., 1985.

Кон И.С. Открытия “Я”. М., Политиздат. 1978.

Китайгородская Г.А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам.
М., Высшая школа. 1986.

Maley A., Duff A. Drama techniques in language learning. М.,1981.

Методология и методы исследования проблем педагогики высшей школы.
Тюмень, 1980.

Орієнтований зміст виховання в національній школі. К.,1996.

Писаренко В.И., Писаренко И.Я. Педагогическая этика. Минск. Народная
асвета.1986.

Психолого-педагогические основы профессионального воспитания и
самовоспитания студентов университета. Донецк, ДонГУ, 1986.

Психология. Словарь. М.,1990.

Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика обучения иностранным
языкам. М.,1991.

Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных
интересов учащихся. М., 1988.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020