UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2206
Скачало205
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії

 

Згідно з чинним Держстандартом України 2240–93 і з нормами сортових і

посівних якостей насіння сільськогосподарських культур, не дозволяється

сіяти насіння, в якому виявлено карантинних шкідників відповідно до їх

переліку в додатку 1, що його затвердив Мінсільгосппрод України 19

червня 1992 р. (табл. 1).

 

Крім того, у насіннєвому матеріалі, згідно з ДСТУ додатку 4, не

допускається наявність уже звичайних його шкідників, крім борошняного

кліща, щільність якого в насінні не повинна перевищувати 20 екз./кг

(див. таблицю).

 

Для вчасного забезпечення захисту зерна і зернопродукції від шкідників

запасів дуже важливою ланкою є диференційована діагностика — виявлення в

них комах і кліщів.

 

Відповідно до ДСТУ 2240–93, вирізняють явну й приховану форму

зараженості шкідниками. За явної форми виявляють дорослих живих

шкідників або їх личинок, які живуть прямо на насінні, а також помітні

пошкодження насіння. Стандартний метод виявлення комах у зерновій масі

застосовують у більшості країн (відбір проб зерна, просіювання його на

ситах і подальший аналіз зберігання й схожості). Проте в останні

десятиріччя для підвищення швидкості та якості визначення зараженості

зерна комахами розроблено багато типів різноманітних пасток, які в разі

застосування в різних зерносховищах для діагностики були в кілька разів

ефективнішими порівняно зі стандартним методом. Однак ці методи в

Україні не такі поширені, як традиційні, тому й використовують їх

обмежено.

 

Прихованої форми зараження, коли шкідники в різних стадіях розвитку

перебувають усередині насінин і пошкоджень на поверхні насіння не

помітно, можна виявити тільки з допомогою спеціальних аналізів (перегляд

насіння після його розрізу, хімічні реактиви, рентгенографія,

електроакустика та інші методи).

 

Перед визначенням зараженості насіння слід після відбору проб для

аналізу вологості зважити насіння, що залишилось у зразку, тому що

результати зараженості визначаються щільністю популяції шкідників на 1

кг насіння. Аналіз зразка слід зробити не пізніше двох діб з моменту

його надходження до лабораторії. Поверхню столів, приладів для аналізу

(решета, сита, совочки тощо) протирають денатурованим спиртом або 4%

формаліном.

 

У холодну пору року зразки насіння витримують перед аналізом 1,5–2

години за кімнатної температури, щоб привести шкідників у рухомий стан.

Для виявлення кліщів зразок підігрівають за температури 25...28°С

впродовж 20–30 хвилин.

 

Визначення зараженості насіння в явній формі кліщем, довгоносиками та

іншими шкідниками. Зразок просівають упродовж 3 хвилин на двоярусних

ситах із круглими отворами діаметром 2,5 і 1,5 мм, а насіння

дрібнонасіннєвих культур — через сито з отворами 1 мм. Відсів висипають

на скло, під яке підкладено чорний папір, щоб краще було розглядати

кліщів. Просіювання продовжують до повного відсіву дрібного сміття.

Відсів і насіння, що залишилося на кожному ситі, аналізують окремо. У

насінні та домішках, що залишилися на решетах (ситах) із дрібними

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ