Реферат на тему:
Діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії
Згідно з чинним Держстандартом України 2240–93 і з нормами сортових і
посівних якостей насіння сільськогосподарських культур, не дозволяється
сіяти насіння, в якому виявлено карантинних шкідників відповідно до їх
переліку в додатку 1, що його затвердив Мінсільгосппрод України 19
червня 1992 р. (табл. 1).
Крім того, у насіннєвому матеріалі, згідно з ДСТУ додатку 4, не
допускається наявність уже звичайних його шкідників, крім борошняного
кліща, щільність якого в насінні не повинна перевищувати 20 екз./кг
(див. таблицю).
Для вчасного забезпечення захисту зерна і зернопродукції від шкідників
запасів дуже важливою ланкою є диференційована діагностика — виявлення в
них комах і кліщів.
Відповідно до ДСТУ 2240–93, вирізняють явну й приховану форму
зараженості шкідниками. За явної форми виявляють дорослих живих
шкідників або їх личинок, які живуть прямо на насінні, а також помітні
пошкодження насіння. Стандартний метод виявлення комах у зерновій масі
застосовують у більшості країн (відбір проб зерна, просіювання його на
ситах і подальший аналіз зберігання й схожості). Проте в останні
десятиріччя для підвищення швидкості та якості визначення зараженості
зерна комахами розроблено багато типів різноманітних пасток, які в разі
застосування в різних зерносховищах для діагностики були в кілька разів
ефективнішими порівняно зі стандартним методом. Однак ці методи в
Україні не такі поширені, як традиційні, тому й використовують їх
обмежено.
Прихованої форми зараження, коли шкідники в різних стадіях розвитку
перебувають усередині насінин і пошкоджень на поверхні насіння не
помітно, можна виявити тільки з допомогою спеціальних аналізів (перегляд
насіння після його розрізу, хімічні реактиви, рентгенографія,
електроакустика та інші методи).
Перед визначенням зараженості насіння слід після відбору проб для
аналізу вологості зважити насіння, що залишилось у зразку, тому що
результати зараженості визначаються щільністю популяції шкідників на 1
кг насіння. Аналіз зразка слід зробити не пізніше двох діб з моменту
його надходження до лабораторії. Поверхню столів, приладів для аналізу
(решета, сита, совочки тощо) протирають денатурованим спиртом або 4%
формаліном.
У холодну пору року зразки насіння витримують перед аналізом 1,5–2
години за кімнатної температури, щоб привести шкідників у рухомий стан.
Для виявлення кліщів зразок підігрівають за температури 25…28°С
впродовж 20–30 хвилин.
Визначення зараженості насіння в явній формі кліщем, довгоносиками та
іншими шкідниками. Зразок просівають упродовж 3 хвилин на двоярусних
ситах із круглими отворами діаметром 2,5 і 1,5 мм, а насіння
дрібнонасіннєвих культур — через сито з отворами 1 мм. Відсів висипають
на скло, під яке підкладено чорний папір, щоб краще було розглядати
кліщів. Просіювання продовжують до повного відсіву дрібного сміття.
Відсів і насіння, що залишилося на кожному ситі, аналізують окремо. У
насінні та домішках, що залишилися на решетах (ситах) із дрібними
отворами, переглядають довгоносиків, шашелів, борошноїдів, хрущаків та
їхніх личинок, а на решетах з великими отворами — великого хрущака,
зерноїдів, молей та інших комах, більших за розміром. Кількість
виявлених живих шкідників кожного виду (крім кліщів), підраховують у
розрахунку на 1 кг насіння.
Зараженість насіння кліщем визначають за трьома ступенями:
– перший — не більше 20 живих екземплярів на 1 кг;
– другий — понад 20 екземплярів, але кліщі не утворюють колоній і вільно
пересуваються по поверхні;
– третій — кліщі утворюють суцільні “повстяні” маси, і пересівання їх
ускладнене.
На спеціальному оптичному приладі (ПООК-1) зараженість насіння кліщем
визначають на чорній поверхні піддону, який освітлюється і
підігрівається лампою, з допомогою лупи 4–5-разового збільшення.
?????????~?Для визначення ступеня зараженості насіння комірним і рисовим
довгоносиками зразок насіння просіюють вручну через сито з круглими
отворами діаметром 2,5 мм. Якщо температура насіння нижча за 0°С, відсів
з-під сита попередньо підігрівають за температури 25…30°С впродовж
10–15 хвилин.
Після цього живих довгоносиків відокремлюють (мертвих шкідників
зачисляють до смітного домішку і під час визначення ступеня зараженості
їх не враховують) і підраховують їх кількість на 1 кг насіння.
За наявності живих довгоносиків встановлюють такі три ступені
зараженості ними насіння: перший — від 1 до 5 екз./1 кг; другий — від 6
до 10 і третій — понад 10 екз./кг.
Якщо виявлено зараженість насіння кліщем другого та третього ступеня або
хоча б поодинокі екземпляри, його потрібно знезаражувати.
Хоча наявність шкідників та їх личинок не допускається в насіннєвому
матеріалі польових культур, їх враховують в екземплярах на 1 кг насіння,
щоб правильно застосовувати заходи боротьби з ними.
У разі виявлення в зразку насіння мертвих довгоносиків або насіння,
пошкодженого ними, роблять визначення прихованої форми зараженості
насіння шкідником такими методами: перегляд насіння після його розрізу;
хімічний — за допомогою марганцевокислого калію та сірчаної кислоти, від
яких корок, що закриває порожнину насінини з шкідником усередині,
збільшується і забарвлюється в чорний колір; за допомогою
рентгенографії. За всіх методів для аналізу беруть 200 насінин, а
кількість зараженого насіння відмічають у відсотках від числа, що взяте
для аналізу.
Зараженість зернових бобових культур зерноїдами (гороховим, квасолевим
та ін.) визначають за допомогою обробки насіння 1%-ним розчином йоду в
йодистому калії, внаслідок чого стають добре помітними на пошкодженому
насінні вхідні отвори личинок або місця проколів зерноїдами.
Для цього в 1%-ний розчин йоду в йодистому калії опускають на 1,5 хв
пробу насіння (500 шт.) у металевій сітці. Потім сітку з насінням
переносять на 30 с в 0,5%-ний розчин лугу (їдкого калію або натрію).
Після цього насіння швидко промивають і зразу ж оглядають, щоб знайти
вхідні отвори личинок або місця проколу зерноїдами. Аналіз проводять у
двох повтореннях.
Приховану форму пошкодження конюшини та люцерни насіннєїдами
(товстоніжками) визначають за виділенням рідини з насінин, у яких є живі
насіннєїди, за допомогою надавлювання насінин шпателем. Усього
аналізують 1000 насінин.
Для визначення пошкоджень насіння клопами черепашками за його зовнішнім
виглядом (без обробки) беруть дві порції по 10 г і ретельно оглядають
кожну зернину. Розрізняють три ознаки пошкоджень: слід уколу у вигляді
темної крапки, довкола якої утворилась різко окреслена світло-жовта
пляма; така сама пляма, в межах якої є здавлення або зморшки без ознак
уколу; у зародку така сама пляма без здавлення або зморшок і без слідів
уколів. У всіх випадках консистенція насіння під плямою пухка й
борошниста. У сумнівних випадках насіння додатково передивляються на
діафаноскопі. У пошкодженого зерна місце уколу клопом черепашкою погано
просвічується і має вигляд темної плями. Здорове насіння просвічується
добре.
Для визначення прихованої форми пошкодженості насіння зернових колосових
культур клопами черепашками насіння спочатку витримують 5 хв у 0,5%-ному
розчині вуглекислої соди, підігрітої до 80…90°С, а потім 3 хв у
0,2%-ному розчині нінгідрину з температурою 50…60°С. Після такої
обробки місце уколу шкідником має вигляд темно-синьої крапки. Аналіз
проводять у пробі насіння з 250 шт.
Отже, діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії
має важливе значення для вчасної організації заходів боротьби зі
шкідниками.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
