Реферат на тему:
Держтехнагляд і проблеми формування загальнодержавного обліку
Напевно, не викликає сумнівів те, що для здійснення нагляду (контролю)
за будь-якими об’єктами їх передусім потрібно облікувати. У цій
публікації йтиметься про проблеми державної реєстрації й обліку
тракторів, самохідних шасі, самохідних меліоративних,
дорожньо-будівельних, сільськогосподарських машин і тракторних причепів,
надалі — машин.
Питання державної реєстрації та обліку названих у преамбулі машин із
видачею на них номерного знака та свідоцтва про реєстрацію, яке водночас
є документом, що засвідчує право власності на машину, покладено на
інспекції державного технічного нагляду обласних державних
адміністрацій. Функціональне та методологічне управління інспекціями
здійснює Міністерство аграрної політики України. Саме воно, відповідно
до Закону України “Про дорожній рух”, встановлює на території країни
єдині правила державної реєстрації та обліку цих машин.
Підставою для державної реєстрації та обліку машини, відповідно до
чинних “Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних
шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і
меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів”,
надалі — Правил, є наявність відповідних документів, що підтверджують
законність придбання машини. Всі зареєстровані в інспекціях державного
технічного нагляду машини підлягають щорічному державному технічному
огляду, під час якого інспектори, застосовуючи відповідні прилади та
інструменти, контролюють на машинах параметри, які впливають на безпеку
людини.
Однак машини, які з тих чи інших причин не зареєстровані в інспекціях,
не підлягають державному технічному огляду, а відтак повністю позбавлені
державного контролю за їхнім технічним станом. Найчастіше машини не
реєструють тому, що в користувачів немає відповідних документів, які
засвідчують законність придбання транспортного засобу. За результатами
обстежень усіх категорій господарств, Іінспекція держтехнагляду
Львівської області в 2003 році виявила не зареєстрованих через названі
вище причини майже 2,5 тис. тракторів, що становить близько 18% їх
наявності в агропромисловому комплексі. Отже, близько 18% тракторів не
облікувала жодна державна установа, в тому числі й державні статистичні
органи. Більше того, всі нещасні випадки, які виникають під час
експлуатації цих тракторів фізичними особами, обліковують як побутові,
тобто не пов’язані з виробництвом. Ось чому, на нашу думку, за даними
статистичних органів, зафіксовано зменшення виробничого травматизму,
пов’язаного з роботою на тракторах.
Під час вивчення причин, з яких не реєстрували придбану техніку,
встановлено, що більшість із неї на період придбання новими власниками
була розкомплектована або списана; її не використовували попередні
колективні господарства, інші підприємства, а передавали (продавали)
іншому господареві без належного оформлення відповідних документів, у
такий спосіб сплачуючи різні борги, в тому числі заборгованість із
заробітної плати. Довести факт незаконного (злочинного) заволодіння
такою машиною й вилучити її у власника в дохід держави практично
неможливо. А тому їх безперешкодно експлуатують, не випускаючи на шляхи
загального користування, де власник незареєстрованої машини може мати
проблеми з державними інспектуючими органами. Вартість послуг, що
надаються селянам власниками цих машин, є дещо вищою, оскільки
враховується ризик бути затриманими та оштрафованими за експлуатацію
машини без номерного знака, проходження державного технічного огляду.
Експлуатація великої кількості незареєстрованих машин спричиняє багато
інших негативних явищ, зокрема, провокує інших власників машин не
реєструвати й не представляти їх на щорічний державний технічний огляд,
тим самим уникаючи щорічної сплати податку та відповідних зборів до
бюджету.
V
???????????алізації іншому власникові без підтвердження свого права
власності на неї, але він матиме можливість легально використовувати її,
представляючи машину на періодичний державний огляд і сплачуючи при
цьому відповідні податки та платежі до бюджету. З часом, за бажання,
власник такої машини може отримати набути право власності на неї на
підставі такого поняття Цивільного кодексу України, як “набувна
давність” за рішенням суду. Машини, на які їхні власники подають
документи, що підтверджують законність володіння ними, реєструвати як
об’єкти власності, видаючи на них свідоцтва про державну реєстрацію та
державний номерний знак. Отже, під час державної реєстрації цих машин
інспекція розглядає їх і як об’єкти підвищеної небезпеки, і як об’єкти
власності.
На нашу думку, всі об’єкти державного технічного нагляду насамперед слід
розглядати, як об’єкти підвищеної небезпеки для життєдіяльності людей.
Адже саме контроль за параметрами машин, що впливають на безпеку
життєдіяльності, є однією з основних функцій інспекції.
Якщо трактори, самохідні машини й тракторні причепи, які беруть участь у
дорожньому русі на шляхах загального користування, нехай і неповністю,
але обліковані, на них є електронна база даних, то всі інші
сільськогосподарські машини, за якими інспекція здійснює державний
технічний нагляд, навіть елементарно не обліковують. Чинні Правила
передбачають механізм реєстрації та обліку цих машин на бажання
власника. Вочевидь, використовуючи закладений у Правилах механізм,
забезпечити достовірний облік і створити електронну базу даних цієї
техніки практично неможливо. Виходом із цієї ситуації може бути перехід
на обов’язкову реєстрацію всіх нових сільськогосподарських машин як
машин, що перебувають на гарантії заводів-виготовлювачів. Такий порядок,
враховуючи терміни служби сільськогосподарських машин, дасть можливість
створити протягом чотирьох-п’яти років повноцінну базу даних. При цьому
розмір зборів за реєстрацію таких машин не повинен перевищувати розміру
зборів за розгляд інспекцією претензій власників машин до
заводів-виготовлювачів щодо якості їх виготовлення. Крім того, якщо такі
збори було стягнено під час реєстрації, їх не стягують у разі розгляду
претензій власників машин щодо якості виготовлення придбаної техніки.
Переваги такого підходу очевидні.
За обов’язкової реєстрації нових сільськогосподарських машин ми згодом
матимемо деталізований облік цих машин та електронну базу даних.
Маючи облік машин, що перебувають на гарантії заводів-виготовлювачів,
інспекція зможе організувати ефективний нагляд за ними, обліковуючи та
розглядаючи кожну відмову машини в гарантійний період. При цьому акти
рекламацій за відмовами машин у гарантійний період слід надсилати не
лише заводу-виготовлювачу, а й інспекції району, на території якого
міститься завод-виготовлювач, де спільно із заводчанами кожну відмову
буде проаналізовано й ухвалено рішення щодо поліпшення якості машин.
Запропонований механізм реєстрації та стягнення зборів за реєстрацію
таких машин (на сьогодні це 8,5 грн) стимулюватиме їхніх власників до
реєстрації машини, адже в разі відмови зареєстрованої машини
інженер-інспектор Держтехнагляду негайно виїде на розгляд причини
відмови, й при цьому не потрібно додатково оплачувати його виклик.
Найголовніше в цих пропозиціях те, що галузева наука й державний
інженерно-технічний менеджмент володітимуть реальними достовірними
цифрами щодо наявності й технічного стану машин. Ми повсякчас чуємо
висловлювання окремих посадовців про зменшення кількості тракторів у
сільському господарстві, проти 1990 року, на 50–60%. Аналізуючи базу
даних тракторів у Львівській області за період 1990–2005 років,
встановили (рисунок), що загальна кількість тракторів практично не
зменшується, їх стало менше лише в господарствах і на підприємствах
(тобто в юридичних осіб), натомість значне збільшення відбулося в
приватному секторі (тобто у фізичних осіб). Виникає питання, чому все ж
таки в напружені періоди робіт відчувається гостра нестача тракторів.
Відповідь на це запитання можна знайти, але це тема іншої публікації.
Без сумніву, достовірні матеріали щодо обліку й технічного стану машин
дадуть змогу приймати грамотні рішення на рівні держави щодо
машинозабезпечення та машиновикористання.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
