UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДинаміка сільськогосподарської конкуренції: уроки політики іноземних держав (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1390
Скачало231
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Динаміка сільськогосподарської конкуренції: уроки політики іноземних

держав

 

Бразилія та Аргентина подають приклад іншим

 

Маючи в сумі загальну площу землі, більшу, ніж у США, родючі грунти та

сприятливий клімат, Бразилія та Аргентина впродовж тривалого часу мають

переваги у виробництві зернових і у тваринництві на пасовиськах.

Протягом останніх п’ятдесяти років минулого сторіччя зростання

продуктивності сільського господарства і земельних площ стримувалися

періодичними періодами гіперінфляції, політикою обмеження імпорту,

експортними митами та іншими діями, які створювали непевність і

відбивали охоту до надання інвестиції та стимулів до виробництва,

утримували на високому рівні транспортні та маркетингові витрати.

 

Аграрні сектори обох країн суттєво виграли від проведених реформ (в

Аргентині на початку 1990-х, Бразилії — в середині 1990-х років). До

недавнього економічного спаду ці реформи створили економічну

стабільність, зменшили торговельні обмеження, стимулювали інвестиції в

аграрний сектор і більш повно розкрили їх порівняльну перевагу в

рослинництві. Результати були вражаючими, а для країн-конкурентів —

тривожним сигналом. Традиційно великі виробники та експортери сої та

соєвих продуктів — Бразилія та Аргентина — майже втричі збільшили

сумарне виробництво сої з 30 млн тонн протягом 1989–91 років до 86 млн

тонн у 2002 році. Нині на ці країни припадає більше половини світової

торгівлі соєю. Це зростання також супроводжувалося поліпшенням якості

багатьох інших культур та продуктів тваринництва. Виробництво пшениці та

кукурудзи в Аргентині зросло на 50 та 85 відсотків, відповідно, протягом

1991–2001 років. Виробництво кукурудзи в Бразилії в цей час зросло на 40

відсотків. Виробництво продукції птахівництва в кожнійкраїні зросло

більше ніж удвічі, як і виробництво свинини в Бразилії.

 

Реформи в обох країнах мали багато спільних рис, включаючи грошову

реформу для обмеження інфляції, дерегуляцію, зменшення експортних мит та

імпортних тарифів. У 1980-х роках річний рівень інфляції в Бразилії та

Аргентині стало перевищував 100 відсотків, а інколи — і 1000 відсотків!

Проте інфляція була швидко приборкана після того, як Аргентина в 1991

році та Бразилія в 1994 році прив’язали свої грошові одиниці до

американського долара. В умовах низької інфляції орендодавці стикалися з

меншим ризиком, банківська ставка зменшилася, а довготермінові

інвестиції стали привабливішими.

 

Поліпшення кредитного клімату та зменшення імпортних перешкод прискорило

збільшення використання матеріально-технічних ресурсів, таких як

мінеральні добрива та сільськогосподарська техніка. У 1991 році

Аргентина зменшила тарифи на сільськогосподарські ресурси до 15

відсотків — до чверті рівня 1970-х років. Бразилія скоротила в

середньому імпортні мита вдвічі (до 20 відсотків) протягом 1989–1991

років. Як наслідок, сумарний імпорт до обох країн сільськогосподарської

техніки зріс з менш ніж 40 млн доларів на рік на початку 1990-х років до

максимального рівня у 530 млн дол. на рік в 1998 році. Більша

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ