Реферат на тему:
Ефективнiсть кормозбиральних комбайнiв в Українi
i
gd?z5 ну українську комплекцiю. Мабуть, через вказанi вади пiсля випуску
невеликої лiзингової партiї за державнi кошти завод-виробник за
оприлюдненою iнформацiєю мають оголосити банкрутом. До речi, це не
єдиний приклад невдалої спiвпрацi з “Гомсiльмашем”. Можна згадати
причiпний варiант “Полiсся-250” — КДП-3000, який пробували запустити в
серiю на HВО “Фрегат” Миколаївської областi, та науково-дослiднi роботи
з удосконалення силосного комбайна КСС-2,6. Парк самохiдних
кормозбиральних комбайнiв КСК-100, який запущений у виробництво
“Гомсiльмашем” близько 30-ти рокiв тому, кiлька разiв модернiзований,
налiчує близько восьми тисяч. Широке розповсюдження цього комбайна
забезпечили його пристосованiсть до наших умов i близькiсть виробника.
Однак останнiми роками їх замiна на новi вимiрюється десятками штук за
потреби у кiлька тисяч. Є господарства, де цi комбайни працюють уже
двадцять рокiв, тому що вартiсть нових сягає 352 тис. грн. Можливості
заводської модернiзацiї з пiдвищення технiчного рiвня КСК-100 практично
вичерпанi. Тому й надалi кiлькiсть цих комбайнiв в Українi
зменшуватиметься. Iнвестицiї для розгортання їх серiйного випуску в
Українi навряд чи знайдуться. Для пiдвищення продуктивностi КСК-100
(таблиця) в HHЦ “IМЕСГ” запропоновано задавати довжину рiзання в межах
30—40 мм i замiсть серiйних пiддонiв встановлювати патентованi рекатери,
що дає змогу замiнити енергоємне поперечне рiзання поздовжнiм
розщепленням стебел. Такий захiд дав змогу пiдвищити продуктивнiсть
КСК-100 на 16,3%, зменшити кiлькiсть ножiв на барабанi з 12 до 6 i
зберегти потрiбну якiсть подрiбнення при заготiвлi кукурудзяного силосу
у фазi воскової стиглостi зерна та зерносiнажу. Завдяки прийнятним
технiко-експлуатацiйним характеристикам i цiнi практично в кожному
господарствi є вiтчизняний причiпний кормозбиральний комбайн КПI-2,4,
який агрегатується з поширеними й економними тракторами класу 1,4. Однак
у цiєї моделi через низьку продуктивнiсть приведенi витрати на заготiвлю
1 т корму виявляються порiвняно високими й тому останнiм часом запущено
у виробництво модернiзований варiант КПI-Ф-30, який агрегатується з
тракторами класу 3, типу Т-150К. Пiдвищена потужнiсть двигуна трактора
забезпечила доволi високу продуктивнiсть — 37 т/год i, вiдповiдно,
зменшила витрати в 1,5 раза. Як свiдчить експертиза, робочi органи цього
комбайна могли б бути основою для розробки вiтчизняного самохiдного
комбайна, основнi технiчнi показники якого приблизно вiдповiдали б
згаданому вище Є-281, але вiн був би значно дешевшим. Справа, як кажуть,
за вiтчизняним iнвестором. У 1996 роцi HHЦ “IМЕСГ” розробив
експериментальний зразок самохiдного кормозбирального комбайна на основi
вiтчизняної елементної бази пiд умовною маркою КЗК-150 “Козак”. У 1997
роцi був виготовлений бiльш досконалий дослiдний зразок, який успiшно
пройшов заводськi випробування. Цей комбайн планується як основа
типорозмiрного ряду з потужнiстю двигуна 147, 186 та 220 кВт
вiтчизняного виробництва. У 1998 роцi рочали збирати другий зразок
комбайна потужнiстю 220 кВт, однак роботи припинили, не знайшовши
фiнансової пiдтримки. У 2000 роцi успiшно пройшов чергову виробничу
перевiрку третiй зразок комбайна, виготовлений безпосередньо в одному з
господарств Київської областi на базi кукурудзозбирального комбайна
“Херсонець-200”, який вiдпрацював усi амортизацiйнi термiни. Hезважаючи
на довгий вiк i, вiдповiдно, частi поломки, цим комбайном було
заготовлено потрiбнi господарству 2,5 тис. т кукурудзяного силосу.
Створюваний комбайн враховує прогресивнi закордоннi технiчнi рiшення,
зокрема має центрально розташовану кабiну, переднi ведучi колеса
низького тиску, гiдростатичну трансмiсiю, яка дає змогу плавно змiнювати
швидкiсть руху тощо. До переваг нового комбайна належить проста
кiнематична схема приводу робочих органiв завдяки розташуванню двигуна,
в якiй не використовують дорогi редуктори. Це дало можливiсть збiльшити
в 1,5 раза ширину подрiбнювального барабана i, вiдповiдно, потенцiйну
продуктивнiсть порiвняно з аналогами провiдних нiмецьких фiрм “Клаас” i
“Дойц-Фар”. Застосована запатентована конструктивно-технологiчна схема
комбайна дає змогу отримувати якiсно подрiбнений корм iз мiнiмальними
ресурсозатратами. При випробуваннях на заготiвлi кукурудзяного силосу у
фазi воскової стиглостi зерна урожайнiстю маси близько 400 ц/га
продуктивнiсть комбайна сягала 80 т/га iз 96% розщепленням стебел i
дробленням зерна, що задовольняє зоотехнiчнi вимоги. Така продуктивнiсть
удвiчi бiльша, нiж у “Марал-125” i на 45% бiльша порiвняно з
“Полiсся-250” i КСК-100А, хоча потужнiсть двигуна не перевищувала 147
кВт. Якщо встановити на комбайн запланований двигун потужнiстю 220 кВт,
то пропорцiйно зросте продуктивнiсть i досягне кращих закордонних
зразкiв типу нiмецького “Маммут-6800”. Маса самохiдної частини
дослiдного комбайна становила близько 7 т, а це приблизно на 2 т менше,
ніж у “Маммут-6800”. База нового комбайна забезпечує мiнiмальний радiус
повороту. Максимальне використання вiдпрацьованих основних серiйних
вузлiв вiтчизняного самохiдного кукурудзозбирального комбайна
“Херсонець-200” дає змогу встановити вартiсть комбайна в межах 150—200
тис. грн залежно вiд комплектацiї. Пiдрахунки приведених затрат показали
високу економiчну ефективнiсть вiтчизняного дослiдного зразка комбайна
порiвняно з аналогiчною зарубiжною технiкою, що використовують в
Українi. Схема нового комбайна дає можливiсть встановлювати на
замовлення споживача детектор стороннiх предметiв i спецiальний пристрiй
для загострення ножiв подрiбнювального барабана. Hачiпна система
адаптерiв копiює поверхнiсть поля, зменшуючи втрати врожаю вiд
завищеного зрiзування. Спершу як адаптери використовують жниварки для
скошування трав i кукурудзи та пiдбирач валкiв вiд поширеного в Українi
бiлоруського комбайна КСК-100А. Експериментальнi зразки комбайнiв
практично виготовляли протягом одного мiсяця без використання
спецiального обладнання. Hевеликий завод за постового методу складання,
який переважно використовується на Заходi, може, як свiдчать розрахунки,
випускати близько 250 комбайнiв на рiк. В умовах незавантаженостi
промисловостi випуск цих комбайнiв можна налагодити на кiлькох заводах
рiзних регiонiв. Причiпний силосозбиральний комбайн КСС-2,6 може бути
використаний пiд час заготiвлi кукурудзи на силос, на збираннi
високоврожайних сумiшок, а при монтажi пiдбирача, як це передбачено
конструкцiєю, i на пiдбираннi валкiв на сiнаж. За пiвстолiтню iсторiю
його технологiчна схема принципово не змiнилася, i сiльське господарство
не збирається вiдмовлятися вiд нього i надалi. Hа сьогоднi в
господарствах їх налiчується близько 10 тис. шт. Щороку ними
заготовляють близько 70% силосу. Селянам iмпонує цей комбайн простотою
конструкцiї, ремонтопридатнiстю, невибагливiстю до технiчного
обслуговування, i, звичайно, доступною цiною. Єдина його iстотна вада —
це невiдповiднiсть якостi подрiбнення зоотехнiчним вимогам (втрати
кукурудзяного силосу при згодовуваннi сягають 40%). Втiм, вона легко
усувається iз застосуванням оригiнального рекатора конструкцiї HHЦ
“IМЕСГ”, який захищено п’ятьма авторськими свiдоцтвами та патентами
України на винахiд. Hезважаючи на архаїчнiсть цього комбайна, ринковi
умови спонукають пiдприємства розширювати їх випуск у багатьох регiонах
України, зокрема Вiнницькiй, Київський i Сумськiй областях, i, як не
дивно, без копiйки допомоги з боку держави, iнших органiзацiй. З огляду
на сказане, КСС-2,6 буде ще на озброєннi кормозаготiвель, поки ми не
збiльшимо надої молока вiд корови з 2 тис. кг на рiк до 5—6 тис. Бо, як
свiдчить гiркий досвiд багатьох господарств, придбання дорогих
закордонних комбайнiв затягувало слабкi господарства ще в бiльшу
фiнансову прiрву. Результати розрахункiв, якi наведено в таблицi,
свiдчать про високу економiчну ефективнiсть застосування цих комбайнiв.
Так, приведенi витрати зменшуються порiвняно з iншими комбайнами до
п’яти разів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
