Реферат на тему:
Цифрові лічильники
Цифровий лічильник – це функціональний вузол, який рахує лічильні
імпульси, що надходять на його вхід і результат формує у заданому коді
та, при необхідності, зберігає його. Для побудови лічильників
застосовуються трігери двоступеневої структури.
Розглянемо два найхарактерніші варіанти лічильника на T-трігерах. На
рис.24,а наведено схему чотирьохрозрядного лічильника з послідовним
переносом. Він має один вхід, на який поступають імпульси. Трігери
з’єднані послідовно, так, що кожен наступний розряд спрацьовує після
того, як переключився попередній. Такий лічильник може порахувати 16
імпульсів за числом його станів 2n, де n – число розрядів (трігерів)
лічильника. Результат знімається у вигляді двійкового коду з виходів
всіх розрядів одночасно.
Лічильники з послідовним перенесенням мають невисоку швидкодію, що
обумовлено послідовним у часі спрацюванням розрядів. В цьому полягає їх
основний недолік. Перевага полягає в простоті реалізації, але при виборі
трігерів необхідно виходити з того, що їх швидкодія повинна бути вищою в
n разів.
Інший варіант лічильника (рис.24,б) характеризується найбільшою
швидкодією, так як в ньому реалізована схема паралельного перенесення.
Зміна станів лічильника така ж, як і в попереднього, але час, який
потрібний для встановлення нового стану, значно менший, оскільки
лічильні імпульси впливають одночасно на всі трігери. Умову переключення
визначає логічний елемент І, який на вході V розрядів формує сигнал
дозволу на перемикання, якщо попередні розряди знаходяться в стані 1.
Таким чином, з надходженням кожного лічильного імпульса переключаються
ті трігери, яким передують розряди зі станом 1 на виході. При заповненні
лічильників одиницями формується сигнал перенесення в старший розряд.
При наявності виходу сигналу перенесення можна об’єднювати між собою
групи чотирьохрозрядних лічильників шляхом з’єднювання виходу переносу
однієї групи з лічильним входом C іншої.
а)
б)
Рисунок 24 Лічильники а) з послідовним; б) з паралельним перенесенням
Іншою класифікаційною ознакою є напрямок відліку. За цією ознакою
лічильники поділяються на лічильники суми і різниці, в яких з кожним
лічильним імпульсом результат збільшується або зменшується на одиницю
відповідно. Реверсивні лічильники можуть працювати в режимах як
додавання, так і віднімання. Прикладом реверсивного лічильника може
служити лічильник К155ИЕ7, який наведено на рис.25. В його схемі
передбачені два входи для лічильних імпульсів, які позначаються C+ та
C–. В режимі додавання імпульси повинні надходити на вхід C+, а в режимі
віднімання – на вхід C–, причому на незадіяному вході в цей момент
повинен бути сигнал високого рівня. Даний лічильник має два виходи для
сигналів перенесення: вихід >15 для сигналу прямого перенесення, який
використовується при роботі лічильника в режимі додавання та вихід Використана література:
Основы промышленной электроники/ Под ред. В.Г. Герасимова. -М.: Высшая
школа, 1978.
Изъюрова Г.И., Кауфман М.С. Приборы и устройства промышленной
электроники. -М.: Высшая школа, 1975.
Миклашевский С.П. Промышленная электроника. -М.: Высшая школа, 1973.
Горбачев Г.Н., Чаплыгин Е.Е. Промышленная электроника. - М.: Высшая
школа, 1988.
Основы промышленной электроники/Под ред. В.Г. Герасимова. - М.: высшая
школа, 1982.
Гершунский В.С. Основы электроники. - К.: Вища школа, головн. из-во,
1982.
Жеребцов И.П. Основы электроники. - Л.:Энергоатомиздат, 1985.
Нагорский В.Д. Электроника и электрооборудование. - М.: Высшая школа,
1986.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
