Реферат на тему:
Забезпечення агрофірм сучасною грунтообробною технікою та ефективність
її використання
В Україні ситуація з обробітком грунту доволі складна. З одного боку,
це понад сторічний досвід науково-виробничих напрацювань, величезна
кількість довготривалих стаціонарних дослідів, безперечні фундаментальні
досягнення, усталена система впровадження через дослідні станції,
семінари, зональні та регіональні рекомендації. З іншого, — нинішня
гостра криза в сільському господарстві, що найбільше вразила технологію
вирощування культур і, зокрема, обробіток грунту.
В Україні ситуація з обробітком грунту доволі складна. З одного боку, це
понад сторічний досвід науково-виробничих напрацювань, величезна
кількість довготривалих стаціонарних дослідів, безперечні фундаментальні
досягнення, усталена система впровадження через дослідні станції,
семінари, зональні та регіональні рекомендації. З іншого, — нинішня
гостра криза в сільському господарстві, що найбільше вразила технологію
вирощування культур і, зокрема, обробіток грунту.
На сьогодні в землеробстві більшу частину земель обробляють плугами.
Модельний ряд плугів поповнюється новими типами: обертовими,
поворотними, плугами зі змінною шириною захвату та з кількістю корпусів
від 2 до 16. Але оранка як була, так і залишається найбільш енергоємним
і витратним процесом і шкідлива для грунтового середовища. При цьому
після неї слід проводити додатковий обробіток грунту (на який щороку
витрачається величезна кількість кіловат-годин енергії), внаслідок якого
істотно погіршуються його водно-фізичні властивості, з’являється
схильність до висушування та розвитку ерозії. Відбувається порушення
екологічної рівноваги грунтових систем, що призводить до втрати гумусу.
Все це свідчить про потребу у створенні нових систем грунтообробних
машин і знарядь. Нині обробіток грунту зазнає істотних змін.
Скорочується кількість операцій, підвищуються вимоги до якості,
дотримання строків проведення робіт і збереження родючості грунту. Тому
сучасні грунтообробні машини мають відповідати вимогам гнучкої
різноглибинної технології обробітку грунту. У своєму прагненні не
відставати від світових тенденцій і використовувати досвід провідних
фірм, що виготовляють грунтообробну техніку, низка машинобудівних
заводів України почала виробництво грунтообробної техніки з повторенням
застарілих конструкцій, яка за технічним рівнем (досконалістю,
надійністю, зносостійкістю робочих органів тощо) відстає від кращих
зарубіжних зразків на одне-два покоління. Україна стала залежною від
імпорту техніки, що недоцільно з економічної та соціальної позицій,
оскільки призводить до втрати виробничого й науково-технічного
потенціалу. З огляду на це слід докорінно переглянути агротехніку та всі
машинні технології щодо їхньої відповідності проблемі ресурсозбереження.
Вкрай важливо відтворити машинно-тракторний парк аграрних підприємств,
наповнити його машинами високого технічного рівня, тобто грунтообробні
машини мають набувати інших якостей, мати грунтозахисний характер,
сприяти відновленню родючості грунту і одночасно з енергозбереженням
значно знижувати собівартість вирощеної продукції, не знижуючи
врожайності сільгоспкультур.
Україна без визначення економічної доцільності закупила значну кількість
дорогої різноманітної зарубіжної техніки, в тому числі грунтообробної.
Її використання не поліпшило загального стану сільгоспвиробництва.
Внаслідок цього вітчизняні заводи сільгоспмашинобудування зазнали
великих збитків і практично не задіюють свої наявні технологічні
можливості. Зменшення валу їхньої продукції призвело до збільшення
виробничої вартості машин і, як наслідок, до підвищення реалізаційної
ціни товару.
Тому виникла потреба в докорінному перегляді всієї агротехніки та
виробленні й реалізації стратегії відтворення машинно-тракторного парку
аграрних підприємств, “відновленні” його машинами високого технічного
рівня для забезпечення істотного підвищення продуктивності праці,
економії ресурсів і створення оптимальних умов для формування високої
продуктивності рослин.
Пріоритетним напрямом створення досконалої грунтообробної техніки є
перехід від одноопераційних енергозатратних знарядь до
багатофункціональних комбінованих широкозахватних машин і агрегатів, які
за один прохід полем виконують кілька технологічних операцій і цим
забезпечують високу якість обробітку, зберігають вологу і вдосконалюють
родючість грунтів, істотно зменшують терміни польових робіт, скорочують
витрати паливно-мастильних матеріалів і трудозатрати. Потрібно
використовувати досвід зарубіжних фірм у забезпеченні надійності техніки
та якісного сервісного обслуговування і створювати спільні з ними
підприємства.
В Україні вже існують спільні підприємства. Наприклад, підприємство ВАТ
“Дніпроагромаш”, основна спеціалізація якого — грунтообробна техніка,
виготовляє багато машин у співпраці з відомими в усьому світі фірмами
Rabe Werk, BBG (Німеччина) та Moreau (Франція). Ця техніка не
поступається якістю зарубіжним аналогам і водночас учетверо-вп’ятеро
дешевша. ВАТ “Червона зірка” спільно з фірмою Lemken (Німеччина)
спроектували посівний агрегат “Солітер-12”, який вигідний нашому
сільгоспвиробникові, бо він отримує техніку доволі високого рівня за
прийнятними цінами. Спільне підприємство Horsch — “Агро-Союз” взагалі є
провідним виробником техніки для обробітку грунту та сівби і відповідає
сучасним вимогам якості, надійності й довговічності, а також пропонує
широку палітру різноманітної техніки для всіх грунтово-кліматичних зон
України.
АТЗТ “Агро-Союз”, що в Дніпропетровській області, для обробітку грунту
та сівби використовує середньо- та широкозахватну багатофункціональну
комбіновану техніку Horsch — “Агро-Союз”, яка відповідає всім параметрам
вимог інноваційних технологій. Порівняно з традиційними, грунтозахисні
технології потребують у 2,9 раза менше мото-годин із середньозахватною
технікою й уп’ятеро менше із широкозахватною. Відповідно, зменшились
витрати пального в 2,3 й 3,2 раза. Тут значну роль відіграли як глибина
обробітку, так і ширина захвату грунтообробних машин, — відповідно, в
1,7 і 2,5 раза. А витрати на вирощування озимої пшениці, порівняно з
традиційними технологіями, з грунтозахисними із середньозахватною
технікою зменшилися в 6,3 раза, а із широкозахватною — в 16,4 раза.
gd^D?
Сьогодні в Україні виробляють широку гаму грунтообробних машин і
знарядь, багато з яких, на жаль, одного функціонального призначення.
Виготовляють їх десять, а то й більше підприємств, кожне на своїй
елементній базі. Через це технологічний рівень машин, особливо
надійність і зносостійкість їхніх робочих органів, невисокі.
Розробка нових грунтообробних машин має здійснюватися з урахуванням
вимог перспективних технологій, із максимальним урахуванням властивостей
і характеристик середовища, де вони функціонуватимуть. Одноопераційні
грунтообробні машини та агрегати слід замінювати на багатофункціональні,
універсально комбіновані, здатні адаптуватися до змінних умов
виробництва сільськогосподарської продукції завдяки швидкій заміні
робочих органів в усіх зонах України. Створення й використання
комбінованих багатоопераційних грунтообробних машин і посівних агрегатів
дають змогу зменшити затрати праці, витрати пального, зберегти структуру
грунту, запобігти ерозії завдяки збереженню на поверхні грунту рослинних
решток, скоротити строки сівби, зберегти вологість грунту, зменшити
потребу сільськогосподарських підприємств у тракторах.
Тому важливою умовою є концентрація зусиль і фінансових ресурсів на
розробці та впровадженні у виробництво сучасної елементної бази та
складових конструкцій машин із зосередженням їхнього виготовлення на
машинобудівних заводах, що вже застосовують сучасні технології. Крім
того, важливо здійснити техніко-технологічне переоснащення, глибоку
реконструкцію; підвищити технічний рівень машинобудівних підприємств, що
мають застаріле обладнання, забезпечити освоєння нових видів
конкурентоспроможної техніки, яка відповідала б світовим стандартам.
Хоча широке впровадження нових підходів до обробітку грунтів зумовлює
труднощі фінансового, організаційного та наукового характеру, в Україні
є підприємства, які випускають грунтообробну й посівну техніку для
грунтозахисних технологій і зарекомендували себе якнайкраще. Це такі
виробники, як: ВАТ “Галещина, машзавод”, ВАТ “Хмільниксільмаш”, ВАТ
“Точмаш”, ТОВ “НВП “БілоцерківМАЗ”, ТОВ “Краснянське СП “Агромаш” тощо,
— які спільно з провідними вченими-аграріями розробляють і серійно
виготовляють грунтообробну техніку для економічного та екологічного
землеробства, адаптовану до грунтово-кліматичних і економічних умов усіх
зон України. Ця техніка значно дешевша за імпортні аналоги і за якістю
обробітку не поступається їм. Вона сприяє зменшенню надмірного
ущільнення грунту, створює умови для накопичення вологи в грунті,
зменшує енергетичні витрати та затрати праці на одиницю продукції.
Наприклад, ВАТ “Галещина, машзавод” розробляє й виготовляє культиватори
КШН-5,6 “Резидент”, ККП-6 “Кардинал”, КПН-8,2 “Вакула”, важкі дискові
борони БГН-6 “Явдоха” та БГР-4,2 “Солоха”, комбіновані агрегати
“Агро-3”, АЧН-3 “Хома”, пружинну борону БПН-12 “Метелик”, а також
сівалку прямого висіву МВЗ-4,5 “Меланія”. Культиватор КПН-8,2 “Вакула” з
глибиною обробітку 5–15 см забезпечує якнайкраще впровадження новітніх
технологій. На черзі виготовлення та розробка культиватора КПН “Вакула”
із шириною захвату 12 і 18 м. А монополіст у розробці та випуску сівалок
ВАТ “Червона зірка” спроектував і випустив сівалку-культиватор
“Сиріус-10”, яка висіває всі види сільськогосподарських культур і
повністю відповідає потребам новітніх технологій. Вона здатна висівати
зерно з одночасним внесенням у рядки мінеральних добрив і коткуванням
грунту в рядках за нульовою та мінімальною технологіями, а після
нескладного переобладнання її можна використовувати як
високопродуктивний культиватор. Потребам новітніх технологій, що
передбачають висівання по мульчованій поверхні поля, відповідають
сівалки, розроблені на МСНВП “Клен” (Луганськ).
Лабораторія систем економічних нормативів на нову техніку НДІ
“Украгропромпродуктивність” провела дослідження згідно з ДСТУ 4397:2005
і визначила показники ефективності застосування комбінованого агрегату
ККП-6 виробництва ВАТ “Галещина, машзавод” із зарубіжним аналогом
Europak-6000 виробництва фірми BBG (Німеччина) в агрегаті з трактором
ХТЗ-17221. Результати досліджень наведено в табл. 1.
Аналіз результатів досліджень свідчить, що, за показниками економічної
ефективності, грунтообробний агрегат ККП-6 “Кардинал” має переваги перед
зарубіжним аналогом: порівняно з грунтообробним агрегатом Europak-6000,
прямі експлуатаційні витрати знижуються на 42,6%, а сума приведених
витрат менша на 45,7%, при цьому річний економічний ефект становить
57930 грн, витрати на капітальний ремонт зменшуються на 53,2%,
амортизаційні відрахування — на 61,5 відсотка.
Значну роль у підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва
та продуктивності праці відіграють також економічні норми та нормативи.
Норми продуктивності та витрат палива на механізовані польові роботи на
основному й передпосівному обробітку грунту розробляють для застосування
в усіх категоріях сільськогосподарських підприємств незалежно від їхньої
відомчої підлеглості та форми власності. Значний попит у
сільськогосподарських виробників мають типові норми продуктивності та
витрат палива на сучасну грунтообробну техніку, які розробляє НДІ
“Украгропромпродуктивність”.
За матеріалами досліджень, які провели на сільськогосподарських
підприємствах працівники лабораторії систем економічних нормативів на
нову техніку, було розроблено норми продуктивності та витрати палива на
суцільний обробіток грунту грунтообробними агрегатами ККП-6 і
Europak-6000 в агрегаті з трактором ХТЗ-17221. Результати досліджень
наведено в табл. 2.
Отже, за результатами проведених досліджень, можна зробити висновок, що
грунтообробний агрегат ККП-6 дещо поступається зарубіжному аналогу у
витраті палива й нормах продуктивності, але має перевагу за показниками
економічної ефективності, а саме: експлуатаційні витрати менші на 42,6%,
витрати на капітальний ремонт — на 53,2, амортизаційні відрахування — на
61,5%. Комбінований агрегат ККП-6 “Кардинал” окупиться за рік-півтора, а
зарубіжний аналог — за три-чотири з половиною роки, з терміном служби
агрегатів вісім років.
Тому, перш ніж купити зарубіжну техніку, потрібно обгрунтувати
доцільність її придбання з економічного та соціального поглядів, щоб не
втратити виробничого і науково-технічного потенціалу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
