.

Забруднення кормів нітратами і їх вплив на відтворення і збереження тварин (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3068
Скачать документ

Реферат на тему:

Забруднення кормів нітратами і їх вплив на відтворення і збереження
тварин

Різні види рослин мають свої особливості накопичення нітратів.
Лабораторні обстеження кормів в окремих господарствах Броварського
району Київської області протягом кількох років засвідчили, що найбільше
нітратів накопичували бур’яни: лобода, щириця, плоскуха — близько 9500
мг на 1 кг зеленої маси і навіть більше; кукурудза молочно-воскової
стиглості — 3500 мг; редька олійна — 1800–2500 мг; морква — 4000 мг.

На початку вересня 1995 року в КСП “Русанівське” Броварського району
було зафіксовано отруєння великої рогатої худоби нітратами, внаслідок
чого понад 10 тварин довелось дорізати. Симптомами отруєння були:
відсутність апетиту, пониження реакції на подразники, задишка, ціаноз
слизових оболонок, порушення серцево-судинної системи, а також серцевого
ритму з подвоєнням другого тону, невідповідність числа серцевих ударів
частоті пульсу, зниження температури тіла тощо. Як з’ясувалось, отруєння
тварин настало внаслідок згодовування зеленої маси кукурудзи, в якій
було близько 50% бур’янів (лобода, щириця). Відправлені в лабораторію
проби кормів засвідчили наявність у них нітратів; а саме:

– проба №1 — 1770 мг/кг зеленого корму;

– проба №2 (зелена маса кукурудзи) — 3500 мг/кг, нітритів — 19 мг/кг.

Лабораторне обстеження вмісту рубця від вимушено забитої телиці показало
вміст нітратів 24 мг/кг. Подібний випадок мав місце 1996 року в
господарстві “Богданівка”. Отруєння у великої рогатої худоби сталося
після згодовування зеленої маси (лобода, щириця, плоскуха), через що
частину тварин вимушено було забито. В раціоні тварин зеленої маси було
понад 16 кг. У пробах зеленої маси, яку відправили для дослідження в
районну ветлабораторію, вміст нітратів і нітритів в одному кілограмі
становив:

– проба №1 — 9500 мг/кг, нітритів — 15 мг/кг;

– проба №2 — 8500 мг/кг;

– проба №3 — 7000 мг/кг.

Клініка отруєння тварин проявлялася такими ознаками: слиновитікання,
тимпанія рубця, затруднене дихання, прискорення й аритмія пульсу,
порушення координації руху, судоми кінцівок, асфіксія, різко виражений
ціаноз слизових оболонок, коматозний стан, зникнення рефлексів на
подразники, втрата чутливості шкіри і швидкий летальний кінець. В іншому
господарстві в серпні 2000 року на парниковій ділянці (де вирощували
овочі) було скошено щирицю і згодовано коровам по 18–20 кг на голову.
Через 3 години після згодовування цієї зеленої маси проявилась клініка
отруєння, і тварин почали лікувати; частину з них було вимушено
дорізано. І таких випадків дуже багато.

Слід сказати також про отруєння олійною редькою, висіяною після ранньої
капусти, під яку було внесено достатньо комплексного добрива.
Врожайність капусти незначна, тому внесли ще й курячий послід, площу
переорали, а потім висіяли олійну редьку. В стадії цвітіння редьки, в
жовтні 2002 р., її почали косити для годівлі великої рогатої худоби.
Зелену масу згодовували по 14–15 кг бичкам і телицям (жива маса —
230–280 кг), що і викликало їх отруєння. Симптоми отруєння у тварин
проявилися через 3–4 години після годівлі. Слід зазначити, що
прогресували вони дуже швидко, насамперед — це порушення координації
руху, ціаноз слизових оболонок, задишка, пониження реакції на
подразники, втрата чутливості шкіри, порушення роботи серцево-судинної
системи, коматозний стан і, нарешті, — загибель тварин. Для лікування
використовували розчин глюкози з метиленовою синькою внутрішньовенно,
серцеві препарати тощо, але частину тварин все ж довелося забити. У
пробах зеленої маси олійної редьки ветлабораторія виявила вміст нітратів
— 1500 мг/кг, нітритів — 40 мг/кг. Вміст нітритів у м’ясі забитих тварин
становив 1 мг/кг.

Отож, наші дослідження підтверджують висновки багатьох авторів про те,
що порушення екологічної рівноваги між організмом тварини і навколишнім
середовищем обумовлено порушенням елементарних норм годівлі й утримання,
що негативно позначається на дуже уразливій відтворювальній функції
тварин, їх продуктивності й збереженні. За таких умов треба
впроваджувати заходи, спрямовані на зниження вмісту шкідливих речовин у
кормах і виведення їх з організму тварин, на відновлення репродуктивної
функції у корів і збереження приплоду від них.

Лікувальні заходи мають бути такими:

– перорально вводити обволікаючі речовини (відвари льону, вівса),
вітамін С, 3–5 г;

– внутрішньовенно 25% розчину глюкози і 1–4%-й розчин метиленової синьки
з розрахунку 4–5 мл/кг маси тіла;

– серцеві препарати тощо.

Низка авторів зазначає, що критичний вміст нітратів у сухій речовині
корму становить 0,5–2%. Протягом дня тварини не повинні одержувати
більше 50 г нітратів у кормах і воді. На зелені корми тварин потрібно
переводити поступово, згодовуючи одночасно зелені корми з грубими
кормами (сіно, солома, силос тощо). У подрібненій зеленій масі нітрати
швидше переходять в нітрити, які зв’язують гемоглобін, внаслідок чого
виникає кисневе голодування тканин організму, а тому не слід мілко
дрібнити зелену масу для годівлі тварин.

Таким чином, основні способи убезпечення корів і молодняку великої
рогатої худоби на пасовищах у літній період від отруєння нітратами і
нітритами повинні зводитись до проведення таких заходів:

– внесення оптимальних доз азотних добрив під кормові культури;

– щодекадний контроль вмісту нітратів у зеленій масі;

– збалансування раціонів годівлі тварин за цукрово-протеїновим
співвідношенням, макро- і мікроелементами, вітамінами;

– контроль за станом здоров’я тварин і вмістом у крові метгемоглобіну;

– дотримання вимог стравлювання тваринам зеленої маси на пасовищах — не
раніше ніж через місяць після внесення азотних добрив.

У разі підозри на отруєння нітратами в раціони годівлі тварин треба
вводити вуглеводисті корми, дерть з ячменю, кукурудзи, вівса, мелясу,
вітамінні корми, а також вітаміни А, Д і С. Внутрішньовенно потрібно
ввести 5%-й розчин аскорбінової кислоти в дозі 0,1 мл/кг маси тіла або
30%-й розчин натрію тіосульфату — телятам 30 мл, а коровам — 100 мл.
Через рот — 10%-й розчин меляси або цукру з додаванням 1%-ого розчину
оцтової кислоти — доза 3 л для великої рогатої худоби. Після промивання
теплою водою в шлунок ввести касторове масло, соняшникову олію тощо.

У 1995–1996 рр. в господарстві КСП “Дружба” ми провели повний аналіз
заготовлених кормів на зиму. Всі проби кормів відправляли в лабораторію
для токсико-хімічного дослідження на їх придатність до згодовування. Для
аналізу взяли два відділки господарства, в кожному з яких визначався
рівень надходження нітратів з кормом тваринам, оскільки корми
заготовляли з різних ділянок і зберігали окремо по відділках. По
відділку №1 в заготовлених кормах вміст нітратів значно перевищував
допустимі норми. В кормових буряках їх було 4125 мг/кг, сінажі (злакові
трави) — 1050, силосі кукурудзи — 700, соломі — 400, концкормах — 320,
мелясі — 0,15 мг/кг. Корови відділку №1 у стійловий період одержували в
раціоні 11,2 к. о. і 912 г перетравного протеїну, а вміст нітратів у
раціоні становив 78,2 г на голову щодоби. По відділку №2 корови
отримували щодоби 10,8 к.о. і 950 г перетравного протеїну, а вміст
нітратів у раціоні становив 29,3 г на голову. Вміст нітратів у молоці,
відповідно, — 32 і 12,6 мг/кг.

Аналіз молочної продуктивності корів не показав значних розбіжностей між
відділками. Так, по відділку №1 річний надій на корову становив 2320 кг
молока, а по другому відділку — 2480 кг. Одержано живих телят,
відповідно, 78 і 82 гол. на 100 маток.

Слід зазначити, що по відділку №1 кількість пологових парезів у корів
під час стійлового періоду була на 14% більшою порівняно з відділком №2,
а затримка послідів сягала 24%, що на 12% більше порівняно з відділком
№2. Відмічалась різниця між відділками №1 і №2 і за кількістю абортів:
їх було більше на 8% по відділку №1, а мертвонароджень на 2 більше по
відділку №2.

Запліднення корів від першого осіменіння, відповідно, становило 45% і
58% на користь відділку №2.

ue

на здоров’я новонароджених телят. По відділку № 1 майже всі
новонароджені телята мали шлунково-кишкові захворювання, особливо у
зимово-весняний період. Тривалість лікування таких телят становила 3–7
днів і більше, а смертність — майже 7,5%, в основному до 10-денного
віку.

По другій фермі близько 50% телят хворіли на шлунково-кишкові
захворювання в легкій формі, а смертність до 10-денного віку становила
4,5%.

Незважаючи на суперечливі тлумачення механізму впливу нітратів на
організм тварин і їх відтворення, вони, без сумніву, — основна причина
падіжу молодняку. За нашими даними, падіж новонароджених телят до
10-денного віку становив до 7,5%, саме тому й потрібно знати вміст
нітратів у раціоні тварин, щоб уникнути їх отруєння й організувати
профілактичні заходи.

Таким чином, результати наших досліджень свідчать про негативний вплив
нітратних кормів на клініко-фізіологічні показники тварин, ось чому слід
бути особливо уважними під час заготівлі кормів на зиму, насамперед
силосу, сінажу і кормових буряків, які можуть містити найбільше
нітратів. Усі корми, які заготовляють для годівлі тварин на зиму, треба
піддавати лабораторному (хіміко-токсикологічному) дослідженню на вміст
поживних речовин, а також на нітрати, нітрити і придатність кормів до
згодовування. Слід мати на увазі, що коли під кормові культури вносять
значну кількість азотних добрив (особливо за несприятливих кліматичних
умов) у період вегетації рослин, є ризик отруєння тварин нітратами, що
містяться у вирощених кормових культурах. Підвищений вміст нітратів
часто буває в проміжних культурах, а тому їх потрібно згодовувати в
свіжому вигляді, ні в якому разі довго не зберігати в купах, бо це може
призвести до накопичення нітратів, які потім переходять у нітрити.
Зелену масу проміжних культур у раціоні треба давати як підгодівлю не
більше 15–20 кг. Перед згодовуванням проміжних культур тваринам потрібно
дати грубі, а також вуглеводисті корми. Раціони повинні бути
збалансовані за мінеральними речовинами і вітамінами, особливо за
вітаміном А.

Варто зазначити, що для корів, залежно від фізіологічного стану, типу
годівлі й інших зоотехнічних факторів, допустимими концентраціями
нітрат-іонів (NO3) у раціоні є 5–6 г на 100 кг живої маси тварин, або до
0,5% на суху речовину раціону. Для високопродуктивних корів згадані
показники повинні бути мінімальними, оскільки тварини поїдають на 20–25%
більше кормів порівняно з коровами нижчої продуктивності.

Як було вже сказано, кількість нітратного азоту в травостої пасовища
зростає прямо пропорційно збільшенню внесених азотних добрив на
пасовищі. У міру росту рослин вміст нітратів у них знижується. Щоб
уникнути отруєння нітратами, азотні добрива під кормові культури краще
вносити в тій кількості, що не перевищує норму. Для підживлення кормових
культур азотні добрива треба вносити почастково залежно від фази росту
рослин, тобто перед наступною фазою вегетації. Так, першу дозу добрив
потрібно внести навесні, на початку відростання рослин, а наступні дози
— не перед збиранням, а після скошування трави або стравлення тваринами.
Не можна вносити азотні добрива в грунт у холодну й суху погоду.

Слід сказати, що злакові трави в період росту накопичують більше
нітратів порівняно з бобовими. Так, якщо на 1 га внести 500 кг азоту,
максимальна кількість нітратів у сухій речовині вівса становитиме 2,9, а
у вики — 0,37%. У разі внесення на 1 га 200 кг азоту в тимофіївці
виявили 0,9, а в конюшині — 0,4% нітратів (В. Менькін, 1983).
Бобово-злакові травосуміші, включаючи і райграс багаторічний,
накопичують низький рівень нітратів, що потрібно враховувати,
організовуючи культурні пасовища. В бобово-злакових травах, які
вирощують на фоні внесення фосфорно-калійних добрив, уміст нітратів
мінімальний.

Як правило, накопичення нітратного азоту в траві прямо пропорційне
накопиченню загального і небілкового азоту (В. Щеглов, 1989).
Встановлена негативна кореляція (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020