UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахідний травневий хрущ в Центральному Лісостепу України (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4319
Скачало353
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Західний травневий хрущ в Центральному Лісостепу України

 

Значної шкоди в лісових та плодових розсадниках, садах та ягідниках

лісостепової зони України завдають жуки з родини платівковусих (східний

травневий, західний травневий, червневий, волохатий хрущі і кравчик, або

головач).

 

Найбільш шкодочинним серед цих видів є західний травневий хрущ (близько

93% всього видового складу платівковусих), який шкодить у стадії личинок

та імаго. Особливо великих збитків завдають личинки, що підгризають

корені лісових і плодово-ягідних насаджень, спричинюють загибель і

значне зрідження вегетуючих рослин, сприяють ураженню їх кореневим

раком, значно знижують вихід садивного матеріалу. Останніми

десятиріччями спостерігалося значне збільшення шкодочинності хруща, і це

спричинило необхідність детального вивчення біологічних особливостей

його розвитку і розробки нових прийомів проти нього з урахуванням

біоценотичних вимог до агроценозу багаторічних насаджень.

 

У 1992–2002 роках у дослідному господарстві Мліївського інституту

садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН проводилися дослідження, якими було

встановлено, що найчисельнішим і найшкодочиннішим видом в агробіоценозі

плодового розсадника є травневий західний хрущ. Цей фітофаг заселяв

близько 89% усіх площ сівозміни.

 

Встановлено, що біологічний розвиток цього виду триває 4 роки.

 

Відомо, що відповідно до тривалості генерації в тій чи тій місцевості

спостерігаються так звані “льотні” роки хруща, які рівномірно

повторюються. В інші періоди часу чисельність жуків є незначною. За роки

досліджень невисока чисельність імаго хруща спостерігалася в 1993, 1994

і 1996 роках.

 

Вихід жуків із грунту (початок льоту шкідника) розпочинався в третій

декаді квітня або першій декаді травня (1994 p., 1998 р.) за

середньодобової температури повітря 8,6°С і вище, середньої вологості

повітря 61,4–68,9% і температури грунту на глибині 20 см 7,3°С. У разі

промерзання грунту до 80 см (грудень 1993 р., 1977 р.) вихід імаго

шкідника затримувався на 8–12 днів, а загибель личинок у грунті

становила 42,5–65,8%.

 

Встановлено, що вихід жуків на поверхню грунту, а також інтенсивність і

тривалість льоту особин перебуває в прямій залежності від погодних умов,

закрема температурного фактора. Так, за роки спостережень літ імаго

шкідника тривав з кінця третьої декади квітня — весь травень — першу

декаду червня з помітним ослабленням із середини третьої декади травня.

Але за різкого зниження в першій декаді травня 1999 і 2000 років

температури повітря до -3,8...-4,2°C і нa поверхні грунту до

-1,1...-6,7°С літ особин тривав до кінця другої декади червня.

Спостерігалося зниження інтенсивності льоту жуків, самки й самці

заривалися в грунт чи сиділи на деревах, заціпенілі від холоду.

Встановлено, що у травні 1999 і 2000 років загибель дорослих особин

шкідника, відповідно, становила 71,4 і 79,7%, а 75,6 і 84,2% самок на

закінчення льоту мали недорозвинені яйця.

 

Масовий літ хруща тривав 9–12 днів і спостерігався впродовж

першої-другої декад травня (1992, 1995,1997, 1998, 2002 pр.) за

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ