UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахист багаторічних насаджень у Лісостепу України в липні (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1573
Скачало189
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Захист багаторічних насаджень у Лісостепу України в липні

 

На дворі липень - полудень літа. Липневий сад має свої особливості. Як

захистити багаторічні насадження у Лісостепу України в цьому місяці,

читайте у поданому матеріалі.

 

Погодні умови цього року сприяють масовому ураженню листкової поверхні й

плодів зерняткових культур паршею, філостиктозом (бурою плямистістю) і

борошнистою росою. Цілком імовірно, що конідійні стадії збудників парші

яблуні та груші впродовж літа можуть дати 8–10 генерацій. Зараження

протягом літа відбувається також сумкоспорами, які продовжують

утворюватися на торішньому опалому листі й поширюються по саду, особливо

після дощів. Ураження паршею листкової поверхні зменшує активність

закладання плодових бруньок наступного року, а плями на плодах різко

знижують їх товарність і значно погіршують лежкість. Сильно уражене

бурою плямистістю (філостиктозом) листя яблуні передчасно жовтіє і

опадає. Уже нині спостерігається майже 20% втрати листя від ураження

збудником цього патогену. З огляду на спекотну погоду й високу вологість

повітря в половині травня цього року зафіксовано прояв вторинної

інфекції борошнистої роси в промислових насадженнях яблуні, яка

проявляється здебільшого на листках і молодих пагонах. Уражене

борошнистою росою листя грубіє, видовжується, передчасно опадає.

Цьогорічна погода та незадовільне (чи неякісне) проведення захисних

заходів проти шкідників сприятимуть розвитку плодової гнилі (моніліозу).

 

У липні спостерігається активне заселення листкової поверхні насаджень

плодовими кліщами й зростання їх чисельності, що істотно знижуватиме

інтенсивність фотосинтезу і призведе до зменшення врожаїв та ослаблення

зимостійкості дерев. Цього року кількість поколінь зеленої яблуневої

попелиці може становити 14–15, цей шкідник особливо небезпечним буде в

розсадниках і молодих садах. У липні молоде листя, пагони та гілки

активно пошкоджують щитівки (яблунева комоподібна, червона грушева,

каліфорнійська) та несправжні щитівки (устрицеподібна, акацієва

несправжня, глодова несправжня). Особливе занепокоєння викликає

заселення нових площ багаторічних насаджень небезпечним карантинним

об’єктом — каліфорнійською щитівкою, яку виявлено в Україні на 1/6 площ

плодових насаджень і половині плодових розсадників.

 

У липні продовжує відкладати яйця букарка (в черешок або центральну

жилку листків), а в молоді плоди — казарка (з яйцями в ранку заносяться

спори плодової гнилі, монілії). Відбувається активний літ і відкладання

яєць метеликів грушевої склівки, червиці в’їдливої і червиці пахучої.

Через 10–17 днів із них виходять гусениці, які вгризаються під кору.

 

У цей період вегетації масово виходять із яєць і вгризаються в листки

гусениці молі-крихітки яблуневої, молі-крихітки яблуневої білої, молі

плодової, молі мінуючої яблуневої нижньобокової, молі плодової

чохливокої, молі листовійки плодової, звійниці листкової.

 

З огляду на тривалі цьогорічні прохолодні вечори й ночі, по закінченні

цвітіння (самки яблуневої плодожерки починають відкладати яйця за

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ