UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахист плодових розсадників у Лісостепу України від трубкокрутів і довгоносиків у ранньовесняний період (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1069
Скачало183
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Захист плодових розсадників у Лісостепу України від трубкокрутів і

довгоносиків у ранньовесняний період

 

то спостерігається після теплих і короткочасних весняних дощів. Отже,

цей об’єкт є надзвичайно небезпечним у полях вирощування підщеп і

саджанців (особливо окулянтів і саджанців на вегетативних підщепах І-го

року вирощування). Встановлено, якщо на саджанцях ІІ року вирощування

вегетативні бруньки будуть знищені навіть частково (20—25%) , восени

вони не відповідатимуть вимогам стандарту щодо садивного матеріалу. Це

пояснюється тим, що шкідник заселяє і пошкоджує насамперед верхню

частину саджанців, де згодом проходитиме закладання скелетних і

напівскелетних гілок майбутньої крони. Обліки свідчать, що максимальне

заселення маточних дерев шкідником відбувається наприкінці цвітіння,

коли розпочинається відкладання яєць. Найінтенсивніше самки відкладають

їх у І-й декаді червня, період відкладання триває до 10—18 липня і

навіть до 1 серпня (2000 р.). Фітофаг вигризає в плодах камеру, куди

відкладає одне, зрідка два яйця, закриваючи отвір пробкою з

екскрементів, з якими у ранки заносить спори плодової гнилі (монілії).

За нашими спостереженнями і обліками шкідник завдає значних збитків

маточно-насінним насадженням (знижуючи вихід насіння груші на

22,5—37,8%, а яблуні — на 33,3—48,8%). Це слід враховувати, оскільки в

господарствах часто після закінчення цвітіння та в І-ІI-й декадах червня

обприскування часто проводять виключно фунгіцидами. Проти яблуневої

плодожерки І-го покоління інсектициди (фосфорорганічні, піретроїди)

часто виключають, що пояснюється її низькою шкодочинністю в насадженнях

зерняткових культур літнього й осіннього строків достигання. Таке

виключення зазначених вище груп інсектицидів чи використання лише таких

препаратів, як Матч, 5% к.е., Інсегар, 25% з.п., не знижує чисельності

казарки і призводить до збільшення її шкодочинності. Личинки живуть у

плодах 30—35 днів і живляться загниваючим м’якушем. Пошкоджені плоди

опадають. Після цього личинки залишають плід і переходять у грунт на

глибину 2—3 см. Більшість личинок (до 70%), що відродилися з яєць,

відкладених у травні-червні, до ІІ-ої декади серпня — І-ої декади

вересня, заляльковувалися і перетворювалися на жуків, а решта (що

відродилися з яєць, відкладених у липні-серпні) залишалися на зимівлю і

заляльковувалися наприкінці ІІІ-ої декади липня — до кінця ІІ-ої декади

серпня наступного року. Брунькоїд є постійним видом в агробіоценозі

плодового розсадника і шкодить маточно-живцевим і маточно-насінним

насадженням, маточникам вегетативних підщеп, саджанцям і підщепам.

Дослідження свідчать, що біологічний розвиток цього виду становить два

роки, шкідник зимує на глибині 2—7 см у стадії імаго і личинок. Вихід з

місць зимівлі спостерігався в основному наприкінці ІІІ-ої декади квітня

(1988 р., 1993—1995 рр., 1997-2001 рр.), наприкінці І-ої – на початку

ІІ-ої декади квітня (1987, 1989, 1991, 1992, 1996 рр.) і навіть

наприкінці ІІ-ої – на початку ІІІ-ої декади березня (1986, 1990 рр.), що

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ