.

Захист плодових розсадників у Лісостепу України від трубкокрутів і довгоносиків у ранньовесняний період (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1251
Скачать документ

Реферат на тему:

Захист плодових розсадників у Лісостепу України від трубкокрутів і
довгоносиків у ранньовесняний період

gd+ao

то спостерігається після теплих і короткочасних весняних дощів. Отже,
цей об’єкт є надзвичайно небезпечним у полях вирощування підщеп і
саджанців (особливо окулянтів і саджанців на вегетативних підщепах І-го
року вирощування). Встановлено, якщо на саджанцях ІІ року вирощування
вегетативні бруньки будуть знищені навіть частково (20—25%) , восени
вони не відповідатимуть вимогам стандарту щодо садивного матеріалу. Це
пояснюється тим, що шкідник заселяє і пошкоджує насамперед верхню
частину саджанців, де згодом проходитиме закладання скелетних і
напівскелетних гілок майбутньої крони. Обліки свідчать, що максимальне
заселення маточних дерев шкідником відбувається наприкінці цвітіння,
коли розпочинається відкладання яєць. Найінтенсивніше самки відкладають
їх у І-й декаді червня, період відкладання триває до 10—18 липня і
навіть до 1 серпня (2000 р.). Фітофаг вигризає в плодах камеру, куди
відкладає одне, зрідка два яйця, закриваючи отвір пробкою з
екскрементів, з якими у ранки заносить спори плодової гнилі (монілії).
За нашими спостереженнями і обліками шкідник завдає значних збитків
маточно-насінним насадженням (знижуючи вихід насіння груші на
22,5—37,8%, а яблуні — на 33,3—48,8%). Це слід враховувати, оскільки в
господарствах часто після закінчення цвітіння та в І-ІI-й декадах червня
обприскування часто проводять виключно фунгіцидами. Проти яблуневої
плодожерки І-го покоління інсектициди (фосфорорганічні, піретроїди)
часто виключають, що пояснюється її низькою шкодочинністю в насадженнях
зерняткових культур літнього й осіннього строків достигання. Таке
виключення зазначених вище груп інсектицидів чи використання лише таких
препаратів, як Матч, 5% к.е., Інсегар, 25% з.п., не знижує чисельності
казарки і призводить до збільшення її шкодочинності. Личинки живуть у
плодах 30—35 днів і живляться загниваючим м’якушем. Пошкоджені плоди
опадають. Після цього личинки залишають плід і переходять у грунт на
глибину 2—3 см. Більшість личинок (до 70%), що відродилися з яєць,
відкладених у травні-червні, до ІІ-ої декади серпня — І-ої декади
вересня, заляльковувалися і перетворювалися на жуків, а решта (що
відродилися з яєць, відкладених у липні-серпні) залишалися на зимівлю і
заляльковувалися наприкінці ІІІ-ої декади липня — до кінця ІІ-ої декади
серпня наступного року. Брунькоїд є постійним видом в агробіоценозі
плодового розсадника і шкодить маточно-живцевим і маточно-насінним
насадженням, маточникам вегетативних підщеп, саджанцям і підщепам.
Дослідження свідчать, що біологічний розвиток цього виду становить два
роки, шкідник зимує на глибині 2—7 см у стадії імаго і личинок. Вихід з
місць зимівлі спостерігався в основному наприкінці ІІІ-ої декади квітня
(1988 р., 1993—1995 рр., 1997-2001 рр.), наприкінці І-ої – на початку
ІІ-ої декади квітня (1987, 1989, 1991, 1992, 1996 рр.) і навіть
наприкінці ІІ-ої – на початку ІІІ-ої декади березня (1986, 1990 рр.), що
збігається з фазою “розпукування бруньок” на рослинах за середньої
температури повітря вище 10°С. Шкідник спочатку сильно вигризає або
повністю з’їдає бруньки передусім у нижній частині дерева, а потім
розповзається по всьому дереву. Надалі пошкоджує бутони й молоде листя.
Живлення шкідника відбувається тільки вдень у сонячну, теплу погоду, а
на ніч він спускається на землю і ховається в потаємні місця. Нижні
крильця цього жука недорозвинуті, комаха не літає, а забирається на
дерево по стовбуру. Заселення полів розсадника відбувається від маточних
насінних і живцевих садів, лісосмуг та інших багаторічних насаджень.
Результати досліджень свідчать, що за середньодобової температури
повітря 10—12°С одна особина спроможна за добу знищити 45—58% всіх
вегетативних бруньок на рослині, а за дві доби — 95—97%. За чисельності
дві особини фітофага на саджанець у згаданому вище температурному режимі
відсоток пошкоджених бруньок досягає 97-100. Встановлено, що активність
і шкодочинна дія фітофага залежать від гідротермічних умов, в основному
від прогрівання місць його проживання (різке похолодання значно знижує
активну і шкідливу дію брунькоїда). Наприкінці ІІІ декади квітня (1986
р., 1989 р., 1990 р., 1992 р., 1996 р.) та наприкінці І декади травня
(1987 р., 1988 р., 1991 р., 1993—1995 рр., 1997—2000 рр.) починалося
спарювання особин шкідника, а через 2—3 дні самки розпочинали відкладати
яйця за оптимальної температури повітря 12…18°С, максимально
реалізовуючи свій потенційний запас яєць. Самка розміщувала яйця
купками, по 5—27 шт., під край листка, якрий вона загинала і приклеювала
своїми виділеннями, у цей період активно пошкоджуючи бутони й молоде
листя. Лабораторні дослідження свідчать, що одна самка за добу з’їдає в
середньому 1,2—1,5 листка. Ембріональний розвиток яйця триває 14—17
днів. Наприкінці травня з’являлися личинки, які осипалися з дерев на
землю і заглиблювалися в неї на 30-50 см і більше (1989 р.), де
харчувалися дрібними корінцями дерев. Весна 2000 року була затяжна й
прохолодна. Спочатку шкідник заселяв дерева у маточно-живцевих
насадженнях яблуні (до 37 особин на 100 бруньок), у зв’язку з чим 24
квітня було проведено обприскування препаратом Бі-58 новий, 40% к.е.
(2,0 л/га), 5 травня на перше поле розсадника висадили саджанці яблуні
насіннєвих підщеп, 68% бруньок яких було пізніше пошкоджено
довгоносиком, що мігрував з лісополоси, розміщеної за 150 м від поля
розсадника. Далі шкідник перейшов на саджанці яблуні другого року
вирощування, пошкодивши до 80% молодого листя. Потім самки шкідника
відкладали яйця, личинки заглиблювалися на 25—35 см і продовжували
живитися корінням саджанців. Отже, шкідник знищував як листову поверхню
вегетуючих рослин, так і їх кореневу систему. При цьому вихід
стандартних саджанців був знижений на 22,5—31,7%. Встановлено, що
високоефективним заходом для зниження шкодочинності перелічених вище
видів є проведення обприскування маточних живцевих і насінних насаджень
зерняткових культур у фази “розпукування бруньок – рожевого пуп’янка”
такими хімічними препаратами: Базудин, 60% в.е. (1,2 л/га), Маврик 2Ф,
22,3 ФЛО (0,5 л/га), Конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га), Каліпсо,* 48%
к.с. (0,25 л/га), Актара, 25% в.г. (0,14 кг/га), Регент, 80% в.г. (0,02
кг/га). Загибель букарки досягала 79,4—89,3%, казарки — 82,2—91,4%,
брунькоїда — 88,8—95,4%, яблуневого квіткоїда — 85,7—96,1%. Захисний
ефект цих препаратів становив 20-35 днів, що в 1,2—1,6 раза є вищим
порівняно з еталонними препаратами (БІ-58 новий, 40% к.е., 2,0 л/га;
Піринекс, 40,8% к.е., 2,0 л/га).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020