UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахист посівів сої від шкідників, хвороб та бур’янів (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3564
Скачало218
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Захист посівів сої від шкідників, хвороб та бур’янів

 

Важливим резервом забезпечення високих стабільних урожаїв сої та

підвищення якості зерна є захист від шкідників, хвороб і бур’янів,

особливо за розширення посівних площ та підвищення рівня врожайності на

основі широкого впровадження індустріальної технології вирощування. Вже

на сучасному етапі в багатьох господарствах одержують урожай зерна

2,0–2,5 т/га і більше.

 

Основною складовою індустріальної технології вирощування сої є

застосування системи захисту від шкідників, хвороб і бур’янів, що

гармонійно поєднує агротехнічні, хімічні та біологічні заходи. Ефективне

застосування заходів захисту від шкідливих організмів на посівах сої

дасть змогу підвищити продуктивність культури в умовах вирощування в

різних природно-кліматичних зонах.

 

В Україні шкідлива ентомофауна сої представлена великим розмаїттям комах

і кліщів. Із розширенням площ під культурою спостерігається тенденція до

збільшення кількості шкідників. У нашій країні їх відомо 114 видів.

Більшість із них — поліфаги. У сприятливі для свого розвитку роки

шкідники здатні знищити 90% урожаю. Їх чисельність і шкодочинність на

сої проявляється в різному ступені впродовж усього вегетаційного періоду

і за роками дуже змінюється. Найчастіше спостерігається шкода від

комплексу видів комах, що з’являються на посівах одночасно. У посушливі

роки їх шкодочинність помітніша. Найуразливішими для рослин є: початкова

фаза розвитку — проростання насіння та сходи, період закладання

генеративних органів, фази наливання й визрівання зерна. Найвища

шкодочинність шкідників сої спостерігається в Степу і поступово

зменшується з просуванням на північ Лісостепу.

 

Небезпечними шкідниками сої слід вважати: акацієву (бобову) вогнівку

(особливо в Степу), яка пошкоджує тільки зерно; інші шкідники

вегетативних і генеративних органів представлені сисними та

листогризучими видами комах із різних родин. Найшкодочинніші — звичайний

павутинний кліщ, клопи-щитники (чорношипий щитник та ягідний клоп),

клопи-сліпняки (люцерновий і трав’яний), тютюновий трипс. Із

листогризучих комах виділені щетинистий і смугастий бульбочкові

довгоносики, гусінь лучного метелика, люцернової совки, совки-гами,

с-чорне тощо. Шкідниками зерна та паростків у грунті є личинки

смугастого й степового коваликів, паросткової мухи.

 

Слід зазначити, що деякі сисні шкідники здатні переносити вірусну й

бактеріальну інфекцію, що негативно впливає на кількість та якість

продукції сої (зниження схожості насіння, товарний вигляд тощо).

 

Захворювання (грибні, бактеріальні та вірусні) загалом знижують

урожайність сої на 15–20%, а за епіфітотійного розвитку — на 50%.

Найнебезпечніші — хвороби сходів, особливо за ранніх строків сівби або в

разі холодної затяжної весни.

 

Із грибних захворювань поширеними є: церкоспороз, антракноз, аскохітоз,

септоріоз, пероноспороз та ін.

 

Із бактеріальних — бактеріальний опік або бура кутаста плямистість і

пустульний бактеріоз або бактеріальна пухирчастість чи сім’ядольний

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ