UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахист рису від бур’янів, хвороб і шкідників (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2843
Скачало243
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Захист рису від бур’янів, хвороб і шкідників

 

Навіть за коротку історію рисівництва в нашій країні на рисовому полі

створився специфічний комплекс шкідливих організмів, який перешкоджає

отриманню високих урожаїв. Тому знання біолого-екологічних особливостей

шкідливих об’єктів, їхньої шкодочинності та методів контролю є

обов’язковою умовою вирощування рису.

 

Комплекс шкідливих організмів (бур’яни, хвороби, шкідники), що

зустрічаються на посівах рису, різниться з комплексом інших зернових

культур, що зумовлено, насамперед, специфічними умовами вирощування, а

саме: присутністю на полі протягом вегетаційного періоду шару води (від

появи сходів до воскової стиглості зерна). Внаслідок цього технологічні

регламенти застосування пестицидів мають свої особливості, дотримання

яких і забезпечує ефективність системи захисту в цілому.

 

Бур’яни

 

На сьогодні на рисових полях України зареєстровано 268 видів бур’янів,

серед яких 30 видів належать до категорії злісних та є постійними

супутниками рису. За екологічними ознаками всі бур’яни рисових полів

поділені на п’ять основних груп.

 

Найчисельнішими та найшкідливішими є види вологолюбних і болотних

екологічних груп.

 

Вологолюбні (злакові) бур’яни — це здебільшого специфічні бур’яни, які

своїми морфологічними та біологічними ознаками подібні до рису.

Розмножуються насінням, мають різної тривалості вегетаційний період.

Найсприятливіші для розвитку умови — зволожений грунт: витримують

постійний шар води до 15 см; деякі з видів проса рисового та

великоплідного витримують доволі глибокий шар води — до 25–30 см.

 

Плоскухи можуть спричинити втрати від 9,9 до 76% урожаю рису. Найбільше

зниження урожайності в разі засмічення плоскухами зумовлюється двома

видами — звичайною та рисовою, що пояснюється великим габітусом цих

видів і здатністю до кущіння.

 

Плоскуха звичайна (просо куряче) — Echinochloa crus galli L. Яра

однорічна, здатна сильно кущитись рослина (до 58 пагонів), висота —

90–170 см, іноді — 200 см. Стебло біля основи галузиться, пряме, голе.

Листя широколінійне. Суцвіття — волоть багатоколоскова. Цвіте та

плодоносить з липня до пізньої осені. Вегетаційний період — 64–90 днів,

дозріває раніше за рис та осипається, засмічуючи грунт. Одна рослина

утворює до 40–60 тис. насінин. Зріле насіння має схожість не більше

50–60%, решта зберігає життєздатність протягом чотирьох-п’яти років.

 

Плоскуха рисова (бородчаста) — Echinochloa phyllopogon L. Пізня яра

однорічна рослина заввишки 75–150 см. Під час кущіння створює компактний

кущ з 4–16 (іноді до 25) бічними пагонами. Може утворювати понад 100

бічних пагонів. Суцвіття — волоть 10–20 см завдовжки, існують остисті та

безості форми. Остиста форма має вегетаційний період 110–125 днів, легко

осипається. Утворює 50 тис. насінин, які не мають періоду спокою та

характеризуються високою схожістю — 95–96%.

 

Плоскуха великоплідна (рисоподібна) — Echinochloa oryzoides Arol.

Однорічна яра рослина заввишки 7–120 см, утворює до 50 пагонів. Стебло —

пряме, голе (гладка соломина). Суцвіття — волоть 20 см завдовжки,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ