UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахист розсадників зерняткових культур від попелиць у Лісостепу України (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2884
Скачало223
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Захист розсадників зерняткових культур від попелиць у Лісостепу України

 

Розсадникам груші і яблуні значної шкоди завдають хвороби і шкідники,

особливо з числа сисних членистоногих. Упродовж 1986–2001 рр. у

господарствах Черкаської і Кіровоградської областей нами проводилися

дослідження із вивчення видового складу попелиць в агробіоценозі

розсадників зерняткових культур, їх біологічних особливостей,

шкодочинності та розробки нових прийомів із захисту багаторічних

насаджень від цих шкідників. Встановлено, що з числа попелиць у

розсадниках яблуні і груші найбільш шкодочинними видами були зелена

яблунева, червоногалова (сіра) і яблунево-подорожникова попелиці. Зелена

яблунева попелиця

 

В зоні проведення досліджень є найбільш небезпечним, багаточисельним і

поширеним шкідником плодового розсадника.Число заселених шкідником

саджанців яблуні в регіоні досліджень у середньому за роки їх проведення

становило впродовж вегетаційного періоду 2,5–86,3% з максимумом у І–ІІ-й

декадах серпня. Зимують яйця, відкладені амфігонними самками.

Встановлено, що зниження температури повітря до -24,5°... -29,3°С

упродовж 10–16 днів істотно не впливали на зимуючий запас шкідника,

виживання яєць становило 70,0–93,1%. Масовий вихід личинок з яєць

спостерігався на третій — восьмий день після початку розпукування

бруньок яблуні сорту Слава переможцям при середньодобовій температурі

повітря 4,8°С, що тривав 11–19 днів. Поява дорослих самок-засновниць

спостерігалася на початку цвітіння яблуні, коли сума ефективних

температур повітря сягала 105°С. Початок розвитку другого покоління

збігався з початком цвітіння (1989–1990, 1992–1994, 1997–2000 рр.) або

масовим цвітінням яблуні (1986–1989, 1995–1996, 2001 р.). Відмічено, що

за 21–31 день життя самка-засновниця відроджує 41–89 личинок, з яких

через 11–19 днів розвиваються безкрилі і крилаті самки — розселювачки.

Останні мають плодючість від 22 до З1 личинки, які з’являються в

розсадниках у кінці травня (1989–1990, 1994–1998 рр.) — у першій

половині червня (1986–1988, 1991–1993, 1999-2001 рр.). Найбільш

плодючими є перші три покоління шкідника (37–94 личинки попелиць на одну

живородну самку). Протягом вегетаційного періоду шкідник розвивався в

11–13 поколіннях. Більшість дослідників (В. Андреєва, М. Бурлицька,

1964; М. Дорожкін, і ін., 1985; О. Матвієвський, 1986) стверджують, що у

вересні — жовтні серед колонії безкрилих незайманиць з’являються

безкрилі амфігонні (яйцекладучі) самки і самці. Після спарювання самки

відкладають яйця, що зимують. За нашими спостереженнями, в

передостанньому поколінні (середина серпня) серед безкрилих незайманиць

з’являються крилаті форми попелиць (до 20%), які заселяють рослини в

плодовому розсаднику, в першу чергу в шкілці сіянців і маточнику

вегетативно розмножуваних підщеп. Ці попелиці-статеноски відроджують

личинок, що перетворюються у самців і яйцекладучих самок, які після

запліднення відкладають на сіянці і вегетативно розмножувані підщепи, в

основному у верхню частину їх, зимуючі яйця. Наші дані збігаються з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ