UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахист сільськогосподарських культур від листогризучих совок (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2079
Скачало194
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Захист сільськогосподарських культур від листогризучих совок

 

Щороку посівам сільгоспкультур завдають шкоди листогризучі совки. Про

біологічні та хімічні заходи регулювання чисельності ви зможете

прочитати в цій статті.

 

Сільськогосподарським культурам в Україні шкодить ціла група багатоїдних

лускокрилих шкідників, яка має назву “листогризучі совки”. До початку

нашого століття домінуючими були капустяна совка, совка-гамма та

С-чорне. Згодом зросла кількість інших видів совок: бавовникова,

помідорна (карадрина), городня, горохова.

 

Останнім часом на полях зафіксовано високу чисельність і шкодочинність

цієї групи шкідників, розширення їхнього ареалу. Так, у 2001–2004 рр.

виявляли осередки, в яких пошкодженість рослин цукрових буряків і

багаторічних трав совкою-гаммою сягала 53–75% за чисельності гусениць

10–26 екз./м2 (Київська, Вінницька, Сумська, Черкаська обл.). Капустяна

совка в господарствах АР Крим, Миколаївської, Одеської, Харківської,

Хмельницької областей місцями пошкоджувала майже 100% рослин капусти.

 

У степовій зоні в 2000–2004 рр. значної шкоди завдавали помідорна й

бавовникова совки. Так, за середньої пошкодженості томатів карадриною

(5–17%) в осередках цей показник сягав 50–100%. Бавовникова совка

пошкоджувала рослини кукурудзи, соняшнику, овочевих культур на 3–17,

максимально — на 30–80%.

 

На інтенсивність розмноження листогризучих совок водночас із погодними

чинниками значною мірою впливають умови господарювання. Так, з огляду на

загальну економічну скруту, нинішній стан сільського господарства в

нашій країні залишається важким. Через дефіцит фінансів технологію

рослинництва аграрії часто виконують не в повному обсязі і, як наслідок,

значно порушують агротехніку вирощування культур, що, своєю чергою,

спричиняє надмірну забур’яненість полів.

 

На жаль, Україна втратила провідні позиції застосування біологічного

методу захисту рослин. Так, у 1991 р. на повну потужність працювали 268

біолабораторій, а біологічні засоби використовували на площі 5 млн га.

Нині в країні функціонує лише 73 біолабораторії (до того ж, більшість із

них — комерційні підприємства з некваліфікованими кадрами), а біозахист

здійснюють на 1 млн га землі.

 

Через це застосування трихограми для боротьби з лускокрилими шкідниками

сільгоспкультур зведено до абсурдного мінімуму. Вкрай недостатні й

обсяги застосування хімічних заходів захисту рослин.

 

Погіршенню фітосанітарної ситуації посівів, стрімкому поширенню

шкідників, зокрема совок, сприяє також стихійне вилучення землі з

обороту і водночас відновлення екологічної ніші різних багатоїдних

фітофагів.

 

Особливості розвитку й спосіб життя листогризучих совок багато в чому

подібні. Зимують гусениці, лялечки, інколи й метелики. Метелики літають,

починаючи з квітня і до кінця вегетаційного періоду. Яйця відкладають

зісподу листя бур’янів, а також культурних рослин. Гусениці живляться

листками: спершу скелетують їх, а потім обгризають. Заляльковуються на

рослинах або в грунті.

 

Протягом року більшість видів розвивається в двох генераціях. Тоді ж

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ