Реферат на тему:
Заходи боротьби з ценхрусом малоквітковим на посівах баштанних культур
Карантинний бур’ян ценхрус малоквітковий (Cehchrus panciflorus)
дошкуляє землекористувачам південних областей України. Тому що
ефективних заходів боротьби з ним бракує, останнім часом він поширився
на Лівобережжі, в зоні нижньодніпровських пісків.
Карантинний бур’ян ценхрус малоквітковий (Cehchrus panciflorus) дошкуляє
землекористувачам південних областей України. Тому що ефективних заходів
боротьби з ним бракує, останнім часом він поширився на Лівобережжі, в
зоні нижньодніпровських пісків.
Усього в Україні ценхрусом малоквітковим забур’янено 25074 га, з них у
Херсонській області — 24979. Як свідчать статистичні дані, 99%
забур’янених площ належать Херсонській області, й сконцентровані вони в
чотирьох адміністративних районах (Голопристанському — 12256 га,
Скадовському — 6618, Цюрупинському — 6033 та в місті Нова Каховка — 73
га). Площа цих адміністративних районів і являє собою нижньодніпровський
піщаний масив, де обробляють основні посіви баштанних культур.
Рослинам ценхрусу баштанні культури створюють найсприятливіші умови для
розвитку, розмноження й поширення. А саме: ценхрус має численні колючки,
ними він прикріплюється до кавунів, динь та транспортних засобів, які
доставляють їх до споживача, й таким чином поширюються із зібраним
врожаєм баштанних культур на значні віддалі. Посіви баштанних культур
значною мірою страждають від шкодочинності цієї рослини як через
забур’яненість (втрати на ручні прополювання та пригнічення баштанних
культур), так і від зниження тривалості зберігання плодів баштанних
культур (механічні ушкодження плодів колючками). Тому розробка
карантинних заходів боротьби з цим небезпечним карантинним об’єктом
вкрай потрібна для призупинення його поширення територією України.
Бібліографічний пошук наукових джерел, які мають стосунок до засобів
боротьби з цим карантинним об’єктом, засвідчив, що розробкою хімічних
заходів боротьби з ценхрусом малоквітковим на Півдні України ніхто не
займався. Лише в публікації Державної інспекції з карантину рослин
агропромислового комітету СРСР “Инструктивные указания по выявлению
карантинного сорняка ценхруса малоцветкового и меры борьбы с ним”,
виданій у Москві 1988 року та затвердженій начальником Союздержкарантину
І.Шестопаловим 21 лютого 1989 року, на сторінці 15 наведено рекомендації
із застосування гербіцидів у посівах кавуна столового. Цю інструкцію
було видано накладом у 300 примірників, що для масштабів Радянського
Союзу — крапля в морі. Отже, тепер вона є бібліографічною рідкістю і
зовсім не доступна агрономам. Її розробили співробітники Всесоюзного
науково-дослідного інституту карантину рослин Держагропрому СРСР І.
Москаленко та А. Кудрявцева і лабораторії Держінспекції з карантину
рослин Херсонської області В. Худолей. Автори рекомендують на полях,
відведених під посіви кавуна столового, вносити в грунт до появи сходів
культури грунтовий гербіцид Дуал, 10%, у дозі 2–3 л/га або Дуал, 96%
к.е., у дозі 1,0–1,6 л/га (д.р. – метолахлор).
В іншій агрономічній літературі, в кращому разі, дається ботанічний опис
рослин ценхрусу малоквіткового та зазначається його шкодочинність. Із
заходів боротьби з ценхрусом наведено лише агротехнічні: висівання
багаторічних трав у сівозміні з баштанними культурами, вибір
попередників із зернових культур і загущення їхніх посівів, механічне
знищення під час міжрядних культивацій і ручних прополювань у рядку. В
спеціальній літературі останніх років автори оминають тему хімічних
заходів боротьби з ценхрусом з огляду на цілковиту недосліджуваність
цього питання. Тож можна констатувати: даних про хімічні заходи боротьби
з ценхрусом малоквітковим немає.
Сучасне сприйняття та розв’язання цієї проблеми можливі після розробки
інтегрованої системи захисту посівів баштанних культур від цього
карантинного бур’яну. Найкращий спосіб розв’язати цю проблему —
регламентувати застосування гербіцидів, що створить надійний захист
рослин культури від ценхрусу (та й бур’янів взагалі) на баштанах.
Виходячи з цих положень, слід визнати: захист баштанних культур від
бур’янів із застосуванням гербіцидів — найефективніший із доступних на
сьогодні — є основним елементом освоєння інтегрованого захисту баштанних
рослин від шкодочинних організмів взагалі й ценхрусу малоквіткового
зокрема.
З огляду на цілковиту недослідженість застосування хімічного методу
боротьби з ценхрусом малоквітковим використання гербіцидів обмежується
насіннєвими посівами баштанних культур.
Такий підхід до розв’язання цієї проблеми передбачає, насамперед,
вивчення біології розвитку шкодочинного організму та виявлення його
біологічних особливостей.
Ценхрус малоквітковий (Cehchrus panciflorus) — рослина родини
тонконогових (Роасеае) — є однорічним пізньолітнім карантинним бур’яном.
Розмножується насінням. Перші сходи з’являються наприкінці квітня — на
початку травня (залежно від характеру весни), й через подовжений період
проростання насіння процес триває протягом усього літа, якщо для цього
складаються належні умови. Перші сходи починають цвісти наприкінці
червня, приблизно через 40–45 днів після появи.
Період дозрівання насіння починається наприкінці липня й триває до
перших осінніх приморозків. Ценхрус — посухостійка, світлолюбна рослина.
Має товсті, добре облистяні, сплющені з боків стебла, напівприпідняті
біля поверхні грунту, що мають здатність до вкорінення на вузлах стебла.
Листя лінійної форми, жорсткі та гладенькі. Суцвіття — колос, який
складається з 8–15 колосків. Колоски розміром до 1 см. Плід — зернівка,
завдовжки від 2,1 до 3,5 мм, завширшки 1,8–2,3, завтовшки до 1,4 мм.
Зовні зернівка ценхрусу схожа на зернівку суданки, але дещо менша за
розміром. Колоскові плівки грубі, солом’яного кольору з колючками та
опушенням. В одному колоску розміщуються по дві зернівки в
тонкоплівкових світло-жовтих квіткових лусках. Сама зернівка
плоскоовальна з насіннєвим рубчиком у вигляді невеликої чорної плями,
розміщена вона біля основи на випуклому боці світло-коричневого або
зеленувато-жовтого кольору.
До виколошування рослина ценхрусу малоквіткового так схожа на рослини
плоскухи (курячого проса), що її дуже складно розрізнити за зовнішнім
виглядом. Тому всі обстеження здійснюють у пору колосіння.
У зв’язку з тривалою в часі появою сходів, а отже, й настанням фази
колосіння, обстеження посівів для виявлення рослин ценхрусу доводиться
здійснювати неодноразово з інтервалом у 15–20 днів. У таблиці 1 наведено
основні відмінності ценхрусу малоквіткового від інших однорічних
злакових бур’янів.
Карантинними заходами з недопущення поширення ценхрусу малоквіткового є
обстеження та експертиза імпортної рослинної продукції, встановлення
карантинного режиму та заборона вивезення рослинної продукції з ареалу
цього карантинного організму. На сьогодні агротехнічні заходи боротьби:
посіви багаторічних трав, озимих культур, які значною мірою пригнічують
рослини ценхрусу або не дають проростати його насінню (лущення стерні,
глибока оранка, знищення вручну до обсіменіння рослин), — не дають
обнадійливих результатів.
Хімічні заходи боротьби з ценхрусом дотепер не розроблено. За такого
стану лише карантинні заходи будуть малоефективними і, в кращому разі,
тільки призупинять розповсюдження цього карантинного організму. В
таблиці 2 наведено дані обстежень, проведених у Херсонській області за
три роки.
Як бачимо, осередки розповсюдження ценхрусу стабілізувалися, але площі
ареалу його поширення залишаються значними. Та на сучасному етапі
розвитку суспільства за інтенсивного товарообігу (в даному разі
транспортування плодів баштанних культур до споживача) покладатися лише
на обмежувальні заходи дуже сумнівно. Такий підхід до розв’язання цієї
проблеми хіба що в змозі призупинити поширення карантинного організму,
що й спостерігається нині.
Активне знищення рослин ценхрусу з допомогою хімічного методу боротьби
на посівах баштанних культур дає змогу не тільки зменшити ареал цього
карантинного організму, а й зупинити його поширення з вивезенням із поля
вирощеної продукції. Для вчасного виявлення або уточнення засмічених
ценхрусом площ, визначення характеру та ступеня забур’яненості,
ліквідації осередків і для визначення ефективності проведених заходів
боротьби з цим бур’яном плантації з баштанними культурами періодично
обстежують. Організацію, контроль і методичне забезпечення обстеження
здійснюють державні інспекції з карантину рослин.
gd+
Окрім спеціальних обстежень, ценхрус виявляють під час апробації
насінницьких посівів баштанних культур.
Найперше щороку обов’язково обстежують насінницькі посіви господарств,
що відправляють насіннєвий матеріал в інші райони та на експорт.
Первинні обстеження з виявлення ценхрусу малоквіткового найкраще
проводити з настанням фази колосіння цього бур’яну, коли найлегше
виокремити рослини з-поміж інших злакових бур’янів. Здебільшого
рекомендується починати їх у другій декаді липня.
Організація заходів хімічного знищення рослин ценхрусу малоквіткового
має свою специфіку. З усіх випробуваних гербіцидів особливо вдалим для
знищення ценхрусу на посівах баштанних культур виявився гербіцид
Бетамаг, к.е. (240 г/л, д.р. — клетодим) у дозі 0,8 л/га — препарат
фірми-виробника “Хімагромаркетинг” завдяки застосуванню його в комплексі
з поверхнево-активною речовиною (ПАР) Магніт, к.е., в дозі 2,4 л/га.
Таке поєднання сприяє рівномірному розподілу та якісному прилипанню
робочого розчину до листкової поверхні, підвищує гербіцидну дію діючої
речовини клетодиму на рослини ценхрусу. Обробляти посіви баштанних
культур слід ранком, тільки-но спаде роса, до настання спеки або у
вечірні та нічні години. Це дещо ускладнюватиме організацію процесу
обробки, але дасть змогу звести прояв ятрогенної хвороби нанівець
(побічний вплив гербіциду на рослини культури) та уникнути втрат
гербіциду на випаровування.
Попередньо поле розмічають на загінки під ширину захвату штангового
обприскувача на кратні відрізки та позначають кілочками. Після того як
поле розмітили на загінки, кратні ширині захвату штангового обприскувача
за колією проходу обприскувача, треба скласти огудину баштанних культур
уздовж рядків у тих міжряддях, де проходитиме колія трактора. Якщо цю
операцію здійснити неможливо під час застосування широкозахватних
обприскувачів, обробка рекомендованими післясходовими гербіцидами
виправдовує себе (в більшості випадків) і за умови, коли огудину не
складають, якщо є загроза збільшення засміченості посівів ценхрусом.
Особливо тоді, коли друге ручне прополювання в рядках збігається в часі
з останньою міжрядною культивацією. Інакше через 10–15 днів у посівах
баштанних культур з’являються сходи ценхрусу, які вже ніякими
агротехнічними заходами знищити не вдається. За таких умов ценхрус добре
розвивається, швидко розмножується й ще більше засмічує поле.
Агротехнічні заходи на початкових етапах розвитку баштанних культур
малоефективні й знищують тільки першу хвилю сходів ценхрусу, насіння
якого проростає неодночасно протягом тривалого періоду з різних шарів
грунту. Протизлаковий гербіцид Фюзілад форте, к.е., та його аналоги й
модифікації цілком придатні для застосування на посівах баштанних
культур для знищення карантинного бур’яну ценхрусу малоквіткового,
оскільки не завдають шкоди баштанним культурам. Цей гербіцид справляє
сповільнену дію на рослини ценхрусу та інші пізньолітні злакові бур’яни,
особливо у фазах розвитку бур’янів, що йдуть за фазою трьох листочків.
Обробка посівів гарбуза гербіцидом Фюзілад форте, к.е., у фазі трьох
листочків ценхрусу є доцільною для знищення першої хвилі сходів бур’яну
за умови, що надалі його сходи затінятиме огудиння культури.
Ефективність дії гербіциду Фюзілад форте, к.е, на рослини ценхрусу та
інших пізньолітніх злакових бур’янів була високою і на посівах
пасльонових овочевих культур, де теж обробляли посіви цим гербіцидом у
фазі розвитку бур’янів три листочки в дозі, рекомендованій “Переліком…”.
На посівах томатів, оброблених гербіцидами Бетамаг, к.е., та Фюзілад
форте, к.е., ценхрус під час обстеження не виявили.
Економічна ефективність застосування хімічного методу боротьби з
ценхрусом малоквітковим дуже висока. Для знищення карантинного бур’яну
ценхрусу малоквіткового ручним прополюванням на одному гектарі посівів
баштанних культур потрібно 140 год робочого часу за норми виробітку 0,05
га за нормо-зміну, вартість — 410 грн/га з розрахунку оплати за другим
розрядом тарифної сітки. Це пряма мінімальна вартість ручного знищення
карантинного бур’яну, яка є обов’язковим заходом на засмічених ним
посівах. Вартість обробки 1 га посіву баштану значно зростає (на 30–40%)
з урахуванням накладних витрат та преміальних доплат і варіює в значних
межах залежно від господарства навіть в одному адміністративному районі.
Тому ці витрати методично правильніше залишити поза аналізом як
суб’єктивний чинник, а взяти для порівняння тільки прямі витрати на
проведення цього заходу. Тож якщо вартість знищення рослин ценхрусу
ручним прополюванням взяти за 410 грн, то вартість обробки гербіцидами 1
га (включаючи вартість гербіциду) становитиме 83 грн/га. Знищення
ценхрусу на посівах баштанних культур хімічним методом з допомогою
гербіциду Бетамаг, к.е., у дозі 0,8 л/га обійдеться дешевше на 327
грн/га. До того ж, витрати праці знижуються на 13 нормо-змін, а це дуже
важливо під час проведення польових робіт. Уже нині, через дефіцит
робочої сили, не всі господарства в змозі здійснити друге прополювання в
рядку. Слід врахувати й те, що ценхрус малоквітковий є карантинним
об’єктом і підлягає безумовному знищенню, а тому цей захід є
обов’язковим, і його належить здійснювати незалежно від того, чи є
припис інспектора з карантину рослин, чи його ще немає. Всім треба буде
мати карантинний сертифікат. Але в цей час будь-які заходи вже будуть
малоефективними для уникнення поширення цього карантинного об’єкта. Тож
у найкращому разі реалізовувати вирощений урожай доведеться в ареалі
поширення цього карантинного бур’яну. А це, безумовно, призведе до
падіння рентабельності вирощування баштанних культур з такою
очевидністю, що відпаде потреба здійснювати економічний аналіз.
Враховуючи вимоги Закону України “Про карантин рослин”, будь-який
землекористувач, незалежно від вирощуваної культури на ділянці, форми
власності та інших будь-яких умов, має обов’язково знищувати карантинні
об’єкти та не допускати їхньої появи всіма можливими заходами. Вимога до
безумовного знищення будь-яких карантинних об’єктів, у тому числі й
ценхрусу малоквіткового, зводить економічний аналіз до простого
порівняння вартості обов’язкових заходів із його знищення.
Основні положення результатів досліджень, проведених в Інституті
південного овочівництва і баштанництва з розробки заходів знищення
рослин ценхрусу малоквіткового на посівах баштанних культур, полягають у
такому:
– для боротьби з ценхрусом малоквітковим недоцільно вносити в грунт
досходові гербіциди з діючою речовиною метолахлор (Дуал голд, Авангард
тощо) через їхню низьку ефективність;
– обробка посівів баштанних культур післясходовим гербіцидом Пантера,
к.е. (д.р. — хізалофоп-Р-тефурил), у дозі 1,25 л/га ефективно знищує
ценхрус, але справляє побічний гербіцидний ефект на рослини баштанних
культур, тож ним не рекомендують послуговуватися в цьому разі;
– обробка посівів баштанних культур післясходовим гербіцидом Бетамаг,
к.е.( 240 г/л, д.р. — клетодим) у дозі 0,8 л/га знищує рослини ценхрусу
і не має побічного гербіцидного ефекту на рослини кавуна, дині та
гарбуза;
– обробка посівів баштанних культур післясходовим гербіцидом Фюзілад
форте 150ЕС, к.е.(150 г/л, д.р. — флуазофоп-П-бутил) у дозі 1,0 л/га
пригнічує рослини ценхрусу і не справляє побічного гербіцидного ефекту
на рослини кавуна, дині, гарбуза;
– для ефективної боротьби з ценхрусом малоквітковим на посівах баштанних
культур слід застосовувати хімічний метод боротьби із застосуванням
післясходових гербіцидів Бетамаг, к.е., в дозі 0,8 л/га та Фюзілад форте
150ЕС, к.е., в дозі 1,0 л/га;
– обробка баштанних культур робочим розчином післясходового гербіциду
Бетамаг, к.е., та його аналогами з діючою речовиною клетодим у
рекомендованих “Переліком…” дозах для інших культур дає змогу ефективно
знищувати ценхрус мадоквітковий і в посівах баштанних культур;
– обробку зазначеними гербіцидами можна здійснювати незалежно від фази
розвитку рослин баштанних культур.
Термін обробки зазначеними післясходовими гербіцидами визначається
технологічною можливістю проведення обробки і збігається в часі з
проведенням останньої міжрядної культивації.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
