.

Заходи захисту саду в липні та серпні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2050
Скачать документ

Реферат на тему:

Заходи захисту саду в липні та серпні

Плодові насадження важливо захистити від ураження хворобами. Збудники
хвороб паразитують на листках, які асимілюють пластичні речовини,
особливо потрібні влітку (липень-серпень) для закладання плодових
бруньок під майбутній урожай. Треба зберегти від шкідників плоди, що
зав’язалися. До збирання врожаю плодових культур пізніх сортів шкідливі
організми ще можуть завдати йому значної шкоди та знизити якість і
товарність, а тому важливо провести захисні заходи проти наявних
шкідливих об’єктів.

У липні є загроза пошкодження плодів зерняткових осіннього і зимового
строків достигання гусінню яблуневої та грушевої плодожерок. За
прохолодних вечорів (температура нижче 15°С) самиці плодожерок не
відкладають яйця, а за високих денних температур (понад 28°С) яйця
підсихають і втрачають життєздатність. Такі погодні умови внесуть
корективи в розвиток шкідників, що вплине на зменшення щільності їх
популяцій. Обприскування проти плодожерок першого та другого поколінь
проводять у другій декаді липня. Не менші втрати, ніж плодожерки, та
зниження кондиційних якостей плодів можуть спричинити гусениці
листовійок, які розвиваються в двох поколіннях (смородинова кривовуса,
вербова кривовуса та інші). Початок відродження гусениць листовійок
другого покоління виявляють за пошкодженими листками на верхівках
жировиків усередині крони або обростаючої деревини по периферії крони.

Листковий апарат плодових дерев пошкоджують листомінуючі молі. На яблуні
найпоширеніші молі: яблунева нижньобічна — спеціалізований шкідник;
верхньобічна плодова — пошкоджує всі рослини родини розоцвітих; глодова
кружкова. Дорослі комахи верхньобічної молі відкладають яйця з верхнього
боку листка, а нижньобічної та глодової — з нижнього. Гусінь псує листок
ізсередини, пошкодження мають вигляд овальних мін діаметром 7–8 мм із
концентричними колами дрібних чорних екскрементів. За масового заселення
рослин листомінуючими молями на листках нараховують понад 10 мін.
Пошкоджене листя змінює забарвлення із зеленого на світло-жовте або
темно-коричневе, зменшується його фотосинтезуюча поверхня і погіршується
процес фотосинтезу.

У липні листя дерев активно заселяють червоний плодовий, глодовий,
звичайний павутинний кліщі, які висмоктують клітинний сік і виснажують
дерево.

Наприкінці липня — на початку серпня окрилюються личинки буйволоподібної
цикадки, поширеної в усіх регіонах України. Цей шкідник має трикутну
форму, захисне зелене забарвлення. Свою назву він отримав за виступи на
голові, що нагадують роги. У серпні — жовтні дорослі самиці починають
відкладати зимуючі яйця в парні надрізи кори та деревини, схожі на
округлі дужки. Цикадка особливо небезпечна для молодих дерев усіх порід.
Розвивається літнє покоління каліфорнійської щитівки, яка пошкоджує
штамби, гілки, листя, плоди яблуні, груші, сливи, черешні та абрикоса.

Молодим і старим посадкам плодових та ягідних культур шкодять личинки
хрущів, здатні підгризати коріння, а за великої чисельності — кору
кореневої шийки дерев. Підгризання кореневої системи рослин упродовж
вегетаційного періоду призводить до поступового засихання молодих
саджанців, плодоносних дерев, кущових ягідників, суниці.

З отворів на молодих та старих деревах висипається червоточина — це
гусеничні ходи червиці в’їдливої, цикл розвитку якої триває два роки.

Влітку на груші часто можна помітити чорні верхівки пагонів, на яких
сконцентровані личинки грушевої листоблішки оранжевого з бурими плямами
на спині — в першому та зелено-коричневого забарвлення у п’ятому
поколінні. Личинки, висмоктуючи сік із рослин, рясно вкривають їх
медвяною росою (падевим медом), яка липне і блищить. На таких листках
поселяються сажисті сапрофітні гриби, вони змінюють зелене забарвлення
листя на чорне. Пошкоджене листя деформується і відмирає, пагони
недорозвиваються, плоди мають низькі смакові та товарні якості. Протягом
року розвивається 4–5 поколінь шкідника.

Оглядаючи сад, можна виявити краї листків яблуні, груші, які закручені
вгору, як тугі червоні трубочки. Всередині у них міститься по кілька
десятків личинок галиці. Як яблунева, так і грушева галиці дають на рік
3–4 покоління.

Плодовим деревам чималої шкоди завдають попелиці: зелена яблунева,
яблунево-подорожникова, грушево-зонтична, сливова обпилена, смугаста
персикова, вишнева чорна й низка інших видів. Личинки та дорослі комахи
скупчуються на листках, плодах, пагонах і корінні, висмоктуючи з них
сік. Пошкоджене листя скручується і закриває їх. Пагони погано ростуть,
викривлюються і внаслідок сильного пошкодження засихають. Плоди
дрібнішають, деформуються. Із весни до осені попелиці розмножуються без
запліднення (партенокарпічно), народжуючи живих особин. Залежно від
виду, за літо розвивається 10–17 поколінь. Висмоктуючи соки із рослин,
личинки виділяють медвяну росу. Солодкими виділеннями ласують мурахи,
які великою кількістю збираються в колоніях попелиць і захищають їх від
корисних комах (сонечок, личинок сирфід і золотоочок).

У липні для плодових дерев характерний активний ріст пагонів і плодів.
За атмосферних опадів виникає небезпека ураження яблуні вторинною
інфекцією парші, борошнистої роси, а груші — паршею. Парша уражує молоде
листя, квіти, плодоніжки, плоди, а на груші кору. Найбільшої шкоди парша
завдає сортам яблунь: Ренет Симиренка, Айдаред, Мекінтош, Спартан;
груші: Лісова красуня, Ільїнка, Бере Арданпон, Бергамот мліївський. У
разі вологої та теплої погоди створюються сприятливі умови для розвитку
хвороби. За краплинної вологи та температури, близької до 16…22°С,
спори швидко проростають і заражають молоде листя. Вітер та дощ
переносять збудник парші на здорові листки й плоди. Плями парші яблуні
розміщуються переважно з верхнього боку листка, а груші — з нижнього. На
плодах уражена тканина корковіє, тріскається, в утворені ранки
потрапляють спори моніліальної гнилі, вони загнивають, чорніють і
опадають або висять на дереві до наступного року. Уражені пагони груші
вкриваються дрібними здуттями, які згодом розриваються під тиском
конідій, від чого кора має шорсткий вигляд і лущиться. Збудникам хвороб
властива “вузька спеціалізація”: гриб, який паразитує на яблуні, не
уражує грушу, і навпаки.

Листя вишні та черешні сильно уражує кокомікоз як на молодих, так і на
плодоносних деревах. Слабше уражуються слива, абрикос, терен. У першій
половині червня з нижнього боку листків з’являються численні розкидані
або близько розміщені плями темно-бурого кольору. На плодоніжках
ураження мають вигляд білуватих плям із рожевою облямівкою. На плодах, у
місцях ураження, утворюються великі вдавлені коричневі плями зі світлим
нальотом спороношення. Гриб дає за літо 8–10 поколінь. Менш інтенсивно
хвороба розвивається за сухої погоди. Масове ураження кокомікозом
спричинює наприкінці липня — в серпні листопад, і дерева оголюються
повністю. У дерев, які втратили листя, погіршується зимостійкість,
відбувається неповноцінне закладання плодових бруньок під урожай
наступного року. Сорти черешні: Дрогана жовта, Жабуле, Валерій Чкалов,
Присадибна, Красуня Києва; вишні: Анадольська, Володимирська, Любська,
Гріот український — сильно уражуються кокомікозом. Сорти черешні:
Бігарро Оратовського, Мелітопольська рожева, Киянка, Чорна пізня; вишні:
Шпанка рання, Мелітопільська десертна, Українка, Шалунья, Жуковська —
слабо уражуються хворобою.

Якщо літо вологе, створюються сприятливі умови для розвитку слимаків. У
садових агроценозах найпоширеніші види: бурий, облямований і садовий.
Вони пошкоджують листки та ягоди суниць, смородини, малини, агрусу,
падалицю яблук, груш, слив. У місцях живлення самки залишають смужки
блискучого слизу. Слимаки вологолюбні, живляться ввечері, вночі або
вранці. Удень вони ховаються під грудочками землі, рослинними рештками,
на задернілих ділянках.

У насадженнях суниці о цій порі зростає щільність популяції суничного
прозорого кліща. Личинки та імаго висмоктують із листків соки.
Пошкоджене молоде листя зморщується, має жовтувато-маслянистий відтінок
і відмирає. Кущі дрібнішають і стають карликовими. Пригнічення рослин
зростає у другій половині літа. Різко знижується урожайність суниці, а в
суворі зими вона вимерзає.

Домогтися зниження чисельності яблуневої плодожерки другого (північні та
західні райони), третього (на півдні) поколінь можна завдяки накладанню
у липні на штамби дерев ловильних поясів із періодичним (раз на два
тижні) їх зніманням і знищенням гусениць і лялечок. Ефективним заходом є
систематичне струшування з дерев червивих яблук, збирання і знешкодження
опалих, що перешкодить гусені вийти з плоду на коконування. Протягом
літа метеликів плодожерки та листовійок виловлюють на ловильні пастки з
бродильною патокою. Для обробок використовують препарати з групи
синтетичних піретроїдів — Арріво, Шерпа, відповідно, по 1,5 мл/10 л
води, а також інсектициди нового покоління — інгібітори синтезу хітину
комах Матч і Рімон (10 і 6 мл/10 л води). Останню обробку піретроїдними
препаратами проводять за 25, а Матчем і Рімоном — за 30 і 20 днів до
збору врожаю.

gdu|*

ин в 1 мл препарату становить 50–75 мл/10 л води. Разом із кормом вони
потрапляють в організм і спричинюють отруєння шкідника. Токсичну дію на
комаху справляють білкові кристали (ендотоксини), що містяться у
бактеріальних препаратах. Час настання загибелі шкідливого організму
залежить від дози ендотоксину. За незначної дози комаху паралізує. Вона
стає малорухливою, перестає живитися. У її кишківнику із спор препарату
розмножуються бактерії, які продукують токсичні сполуки. Під дією
ендотоксину відчутно падає імунітет кишкової мікрофлори, яка за
нормальних умов (відсутність сторонніх патогенів) проявляє активність і
підвищує стійкість організму до різних чинників.

Температура води для приготування робочого розчину бактеріальних
препаратів не повинна перевищувати 15°С. Якщо вода буде теплішою, спори
бактерій можуть прорости ще до попадання в організм комахи.
Ультрафіолетове проміння знижує ефективність живих мікроорганізмів, тому
обприскування бактеріальними препаратами проводять увечері або зранку за
температури повітря не нижче 19°С. До збору врожаю проводять 2–3 обробки
з інтервалом 8–10 днів. Останнє обприскування — не пізніше як за п’ять
днів до збору врожаю. Невикористані біопрепарати зберігають у
холодильнику. Спектр дії біопрепаратів дуже широкий. Вони контролюють
листогризучих і плодопошкоджуючих комах. Завдяки вмісту екзотоксину, БТБ
ефективний проти жуків і звичайного павутинного кліща.

Хімічний захист рослин від гусені листомінуючих молей малоефективний
через прихований спосіб життя цих видів. У разі виявлення 0,5–1 для
нижньобічної та 1–3 мін/листок для верхньобічної та глодової молей
дерева обробляють проти метеликів Шерпою чи Арріво.

Захищаючи плодові культури від шкідників піретроїдними препаратами
(Арріво, Шерпа), ми спричинюємо загибель природних ворогів —
кліщів-фітофагів. Якщо кліщів менше за ПШ, то обробки не потрібні,
корисні комахи контролюватимуть розвиток шкідників, утримуючи
чисельність популяції на безпечному для плодових рослин рівні. За
наявності павутинних кліщів (2–7 особин на листок) дерева обробляють
настоєм гірчиці, кульбаби, ромашки аптечної з інтервалами 7–8 днів між
обробками.

Личинки буйволоподібної цикадки живляться соком культурних рослин та
бур’янів (осоти, берізка польова, щириця, люцерна, горох, морква). Якщо
такого корму немає, то вони гинуть. Заходами захисту від буйволоподібної
цикадки є підтримання високого агрофону в садових насадженнях, знищення
бур’янів тощо. За масової появи шкодочинних фаз розвитку застосовують
інсектициди Шерпа, Карате, Децис.

У разі виявлення інтенсивного зараження насаджень каліфорнійською
щитівкою в садах проводять механічні заходи: зачищають і спалюють стару
кору, вирізають густо заселені шкідником гілки та викорчовують заражені
дерева з обов’язковим їх спалюванням. У разі незначного заселення дерева
обприскують препаратом 30В, 70% к.е., — 0,4 л/20 л води, Дурсбаном*, 48%
к. е. — 20 мл або Бі-58*, 40% к.е., — 8–20 мл/10 л води.

Щоб забезпечити нормальний ріст і розвиток рослин, перекопують грунт,
призначений для висаджування нових рослин, і вибирають з нього довгих
(4–6 см) особин останнього віку, товстих дугоподібної форми личинок
західного, східного травневого, червневого, мармурового або інших видів
хрущів. Цей захід повторюють восени та навесні. Зібраних личинок хрущів
добре поїдають кури. Слід врахувати, що личинки хрущів живуть у грунті
3–4 (західний травневий), 4–5 років (східний травневий), і в перші роки
розвитку шкода, яку вони завдають кореневій системі, буде малопомітною,
тоді як личинки четвертого року життя значно пошкоджують підземну
частину рослини.

У серпні висаджують суницю, яка за дбайливого догляду (оптимальний строк
садіння, оздоровлення посадкового матеріалу, поливання у разі посухи)
дає урожай вже наступного року. Вкрай небезпечним шкідником суниці є
суничний прозорий кліщ. Висадження зараженої шкідником розсади призведе
наступного року до збільшення його чисельності та збитків. Знищити кліща
на суниці можна двома способами. Перший — дезінсекція. Розсаду суниці
замочують на 2–3 секунди, без занурення коренів, в 0,06% розчин
Актелліку*, 50% к.е., — 0,6 мл/1 л води. Другий — термічна обробка. У
підігріту до 45°С воду занурюють листкову масу з експозицією 13–15
хвилин. Після водяної бані розсаду охолоджують у прохолодній воді й
розкладають у тіні на 1–2 години для просушування. Знезаражену розсаду
висаджують, притіняють і поливають.

Наприкінці липня — у вересні листя суниці пошкоджують личинки та жуки
суничного листоїда, вигризаючи в них наскрізні дірки або скелетуючи їх з
нижнього боку. Значна чисельність і шкода від жуків спостерігаються на
ділянках за відсутності хімічних обробок. Проти листоїда після збирання
врожаю застосовують один із піретроїдних препаратів (Шерпа, Арріво,
Карате). Для зменшення чисельності слимаків проводять захисні заходи.
Важливо вчасно знищити бур’яни та післязбиральні рештки широколистих
рослин, розпушити грунт, осушити заболочені ділянки. Доволі простий і
ефективний захід — проріджування рослин. У розріджені посадки вільно
надходить повітря і проникає сонячне проміння. У місцях максимальної
концентрації слимаків роблять штучні укриття: розкладають дощечки,
жерсть, траву, толь, під які вони ховаються. Під укриття кладуть
принаду: падалицю яблук, груш, кисле молоко, компот або фруктовий сік.
Молюсків приваблюють принади із запахом бродіння, і вони сповзаються до
них з усієї ділянки. Шкідливо діють на слимаків вапно-пушонка (2–3
кг/сотку) або суміш тютюнового пилу з вапном (1:1), залізний купорос (1
кг/сотку), сульфат амонію (2 кг/сотку), якими двічі обпилюють грунт.
Після першої обробки шкідники разом із слизом скидають препарати, які
потрапили на їх тіло, і можуть ще вижити. Друга обробка повністю їх
знищує. Репелентну дію на слимаків справляє петрушка, яку висівають по
периметру ділянки або рядками. Щоб позбутися червиці в’їдливої,
вирізають і спалюють пагони та гілки, пошкоджені гусеницями. Знищують
гусениць другого року в ходах, протикуючи їх дротом, і вприскують у
гусеничні ходи спринцівкою робочий розчин Бі-58 новий*, 40% к.е., – 2
мл/1л води. У період живлення проти грушевої листоблішки використовують
Шерпу, але якщо після її застосування відзначена низька ефективність, то
обробку проводять вдруге фосфорорганічними (ФОС) препаратами: Золоном*,
35% к.е., — 20–40 мл/10 л води, Бі-58. Обов’язкова вимога для високої
ефективності застосування ФОС: температура повітря під час обробки має
бути не меншою за 18°С. Останню обробку Шерпою проводять за 25 днів,
Бі-58, Золоном — за 40 днів до збору врожаю.

У разі масового пошкодження зерняткових порід галицями рослини
обприскують Золоном*. Зрізають і спалюють пошкоджені пагони.

Щоб запобігти втратам урожаю зерняткових порід від парші, сорти, стійкі
проти хвороби, культивують. У сортименті яблуні й груші є вітчизняні та
інтродуковані сорти, несприйнятливі до парші. В яблуні — сорти Імрус,
Чистотіл, Едера, Аскольда, Пріма, Прісцила, Пріам, у груші — Любимиця
Клаппа, Золотоворітська, Трембіта, Яблунівська, Стрийська, Етюд,
Жозефіна мехельнська. Осінні та зимові сорти яблуні та груші захищають
від парші, обприскуючи дерева фунгіцидами Стробі, Скор, Вектра,
Купроксат, Дітан М-45 або Сапроль, додаючи на 10 л води, відповідно, 2
г, 2, 3, 50, 25, 20 мл препарату. Останню обробку фунгіцидами проводять
за 30, 45, 15, 30, 20 днів до знімання плодів. За слабкого розвитку
парші через 10–12 днів після попередньої обробки рослини обприскують
0,5% сечовиною з додаванням 0,5% калійної солі (по 50 г на 10 л води).

Після опадання ураженого кокомікозом листя вишні та черешні його
згрібають і компостують або загортають у грунт. Належний догляд за
рослинами поліпшує їх фізіологічний стан і підвищує стійкість проти
хвороби. Дерева обприскують тричі: Купроксатом, 34,5% с. к. — 50 мл,
Топазом, 10% к.е., — 3–4 мл, або Топсіном М*, 70% з. п., — 10 г або
Хорусом, 75% в.г., 3 г/10 л води. Важливо зауважити, що часті обробки
мідьвмісними препаратами призводять до осипання листя, тому обмежуються
1–2 обробками такими препаратами. Першу обробку проводять одразу після
цвітіння, другу — через 10–12 днів, але не пізніше як за 20 днів до
збирання врожаю, третю — уже після зборання і ще раз — через 10–12 днів
одним із цих препаратів.

Щоб зменшити ураження плодів гниллю, потрібно вирізати всі засохлі
гілочки з квітами та листям, уражені моніліальним опіком, які є джерелом
інфекції плодової гнилі. Під час обрізування хворих гілок видаляють
здорові тканини пагона (5 см), які зовні виглядають не засохлими, й
спалюють їх. Зрізи дезінфікують 1% розчином мідного купоросу і замазують
садовим варом або масляною фарбою. Такий захід дає змогу видалити
уражені гілки, що є джерелом інфекції моніліального опіку — весняна, та
плодової гнилі — літня форми хвороби. Вирізають і спалюють також
верхівки пагонів яблуні, смородини та агрусу, уражені борошнистою росою.
Проти борошнистої роси яблуні використовують фунгіциди Сапроль, Вектру,
Топаз, Топсін М, які є у роздрібній торгівлі. Після збирання врожаю
смородини, агрусу, малини, кущі обприскують проти трачів, листовійок,
галиць, кліщів інсектицидом Бі-58 новий, 40% к.е*, — 12–20 мл/10 л води,
додаючи Байлетон, 5%* з. п., — 20 г/10 л води або окремо обробляють 1%
бордоською рідиною проти септоріозу, стовпчастої іржі, антракнозу.
Вирізають і спалюють стебла малини, пошкоджені малиновою галицею та
пурпуровою плямистістю. Проти сферотеки на агрусі непогані результати
дає кальцинована сода з милом (по 50 г на відро води). Обробку можна
проводити в період наливання і після знімання плодів з інтервалом 5–7
днів.

Несприятливі екологічні умови спричинюють утворення камеді на корі
кісточкових дерев. Камедь видаляють механічно разом із ураженою тканиною
до здорової, а травмовану ділянку двічі обробляють кашоподібною масою зі
щавлю або замазують садовим варом (інтервал — 5–7 днів).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020