UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗв’язок оброслості голови з продуктивністю овець асканійської тонкорунної породи (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1069
Скачало196
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зв’язок оброслості голови з продуктивністю овець асканійської

тонкорунної породи

 

У питаннях збільшення виробництва продуктів тваринництва проблема

породи, її створення й удосконалення посідає особливе місце, адже порода

одночасно є і знаряддям, і предметом сільськогосподарського виробництва.

Знаряддям праці є товарні, а предметом праці — племінні стада тварин.

Породи постійно змінюються під впливом творчої діяльності людини,

природних та господарських умов. Породотвірний процес зумовлюється

об’єктивними економічними чинниками та невідповідністю якості тварин

вимогам виробництва.

 

Тваринники, створюючи й удосконалюючи породи й типи, приділяли і понині

ще приділяють надзвичайну увагу багатьом другорядним екстер’єрним

особливостям тварин, що не мають прямого господарського значення.

Включення в селекцію додаткової ознаки часто обмежує можливість відбору

за провідними господарсько корисними ознаками і знижує ефективність

племінної роботи. Нерідко селекція за другорядними екстер’єрними

ознаками спричиняє негативні наслідки щодо життєздатності, плодючості, а

також продуктивності тварин. Навіть незначні, здавалося б, морфологічні

ознаки можуть корелювати з важливими особливостями організму.

 

У минулому селекцію овець асканійської тонкорунної породи спрямовували

на збільшення оброслості голови і ніг вовною. Селекціонери вважали, що

значна оброслість цих частин збільшує площу вовнового покриву (поля) і

корелює з багатововновістю. Тому асканійській тонкорунній породі

притаманні занадто велика оброслість вовною передніх і задніх ніг — аж

до рогового копита і лицьової частини голови — майже до носового

дзеркала. Саме ці показники були характерною ознакою породи.

 

Практика показала, що тварини з великою оброслістю голови вовною не

технологічні: очі заростають вовною, і обмежуються можливості зору. Вони

дуже погано пересуваються по міжгір’ю, не одразу знаходять місце біля

годівниці, дуже лякливі. Такі тварини часто хворіють на кон’юнктивіт,

маткам важко знаходити своїх ягнят. Тому виробничники в зимовий період

змушені вистригати їм вовну навколо очей, що потребує додаткових коштів

та людської праці.

 

Вовна, яку зістригають з голови та ніг при класуванні, як правило,

належить до низьких класів (“обножка”), значна кількість її — це грубе

покривне волосся, вона дуже засмічується залишками кормів і внаслідок

цього знецінюється.

 

Австралійські селекціонери дотримуються зовсім іншої думки щодо

оброслості голови та ніг, вони ведуть селекцію мериносових овець з

орієнтацією на відкриту голову і надають перевагу голомордим тваринам.

 

У всіх австралійських мериносових баранів, імпортованих до України і

використовуваних для поліпшення вовнової продуктивності асканійських

овець, оброслість рунною вовною досягала половини голови, тобто — до

очей. Лицьова частина голови вкрита блискучим покривним волоссям, на

передніх ногах росте рунна вовна до зап’ястків, на задніх — до скакових

суглобів.

 

З огляду на такі суперечливі погляди, ми вирішили вивчити зв’язок

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ