UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗемля як предмет купівлі-продажу (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1517
Скачало233
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Земля як предмет купівлі-продажу

 

одарської діяльності. Однак серед покупців можуть бути лише фізичні та

юридичні особи, що вже володіють земельними наділами і які отримують

доход від продажу сільськогосподарської продукції. Іншими словами,

мешканець міста, який з’являється в селі лише на кілька тижнів протягом

року, купити так звані “вільні” сільгоспугіддя не може. Купівля/продаж

вільних угідь може відбуватися як за попередньою домовленістю, так і

через публічні торги — якщо претендентів на ділянку багато. Одна людина

або одна фірма може придбати не більше 200 гектарів таких угідь, і, крім

того, ці землі протягом двох років не можна передавати або продавати

третім особам. Але загалом якогось жорсткого ліміту земельних володінь в

одних руках в Естонії не існує. У цілому сільськогосподарські землі в

Естонії є доволі дешевими — в 25 разів дешевше, наприклад, ніж у

сусідній Фінляндії. Середньостатистичний естонець може купити на свою

місячну зарплатню майже три гектари землі. Останнім часом все більше

сільгоспземель в Естонії стали купуватися іноземцями. Скільки землі вже

перейшло до них, невідомо. За оцінками фахівців, інтерес іноземців до

сільгоспугідь в Естонії значно зросте після вступу країни до

Європейського Союзу. Варто відзначити, що з першої групи

країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу лише Естонія та

Словенія не домагаються обмежень на продаж землі іноземцям. Такий продаж

сьогодні в Естонії не пов’язаний з якимись особливими складностями, для

цього іноземцям необхідно лише одержати санкцію керівника місцевої

адміністрації. Хоча, як стверджують практики, можна обійтися і без такої

санкції, якщо покупцем землі є, наприклад, спеціально створювана фірма.

І лише для придбання землі в деяких прикордонних районах і на маленьких

островах іноземцям необхідно заручитися згодою уряду країни.

Незадоволена настільки ліберальним порядком найбільша опозиційна партія

Естонії — Народний Союз — вирішила розпочати кампанію зі збору підписів

проти продажу землі іноземцям. Народний Союз хоче домогтися повної

заборони на продаж іноземцям сільськогосподарських і лісних угідь

протягом найближчих 10 років. І ще один дуже близький до Росії приклад —

Україна, де новий Земельний кодекс з’явився практично одночасно з

російським В Україні, на відміну від Росії, після 1991 року колишні

колгоспи та радгоспи не були реформовані в акціонерні товариства або

підприємства інших форм власності. Їх лише формально перетворили в так

звані КСП — колективні сільськогосподарські підприємства. До 1 квітня

2000 року в Україні функціонували 10,5 тисяч таких КСП. У той день

вступив у дію указ Президента країни, згідно з яким практично всі вони

були юридично переоформлені в підприємства, які працюють на засадах

приватної власності на землю. Так, у Всесвітній день сміху 2000 року в

Україні одномоментно з’явилися мільйони “вільних хліборобів”, які

отримали земельні сертифікати. Через півтора року — в кінці жовтня 2001

року — парламент України прийняв Земельний кодекс. Причому — на один

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ