.

Зерновий ринок заживе за новими правилами (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1328
Скачать документ

Реферат на тему:

Зерновий ринок заживе за новими правилами

Кабмін готує ще одну постанову стосовно регулювання ринку зерна.
Відповідно до оприлюдненого Міністерством економіки документа “Про
затвердження обсягів квот на сільськогосподарську продукцію, експорт
якої підлягає ліцензуванню до 30 червня 2007 року, та порядку видачі
ліцензій”, у першому півріччі наступного року, очікується, що буде
дозволено експортувати 2 мільйони 873 тисячі тонн збіжжя, зокрема, 1,3
мільйона тонн ячменю, 730 тисяч тонн пшениці та суміші пшениці й жита,
840 тисяч тонн кукурудзи, 3 тисячі тонн жита.

Урядовці коментують, що в такий спосіб намагаються уникнути дефіциту
хлібних культур на внутрішньому ринку. Мовляв, валовий збір зернових
нинішнього сезону, за попередніми підрахунками, скоротився майже на 3
мільйони тонн порівняно з минулорічним. Зокрема, пшениці зібрали на 4,4
мільйона тонн менше. І це, звісно, значний недобір: річна потреба
держави для хлібопекарських цілей становить приблизно 6 мільйонів тонн.

Ситуацію ускладнює те, що зменшення валового виробництва хлібних
культур, передусім пшениці, характерне також і для інших країн —
виробників зерна. Істотне зниження пропозиції зерна на світовому ринку
призвело до позахмарного злету світових цін. Підвищення відбувається і
тепер, а отже, зростає і зиск для експортерів. За межі країни вже
вивезено близько 6 мільйонів тонн збіжжя цьогорічного врожаю, що майже
на мільйон тонн більше, ніж на аналогічний період торік. А от заготівля
хлібних запасів до державних засіків все ще пробуксовує: Аграрний фонд
закупив менш як половину від запланованих 400 тисяч тонн, хоча
Міністерство агрополітики підвищило мінімальну і максимальну ціни на
пшеницю четвертого класу. З листопада таке зерно дозволено закуповувати
у сільгоспвиробників у державні засіки за ціною 650–720 гривень за
тонну, включаючи ПДВ. Спочатку вона задавалася в інтервалі 610–680
гривень за тонну. Цей захід мав сприяти формуванню Аграрним фондом
потрібних у державі хлібних запасів. Хоча, за словами міністра економіки
Володимира Макухи, “процес йде досить в’яло, тому що зерно
притримується”.

Запропонованим проектом урядового рішення затверджується порядок видачі
ліцензій на експорт та розподіл квот. Передбачається, що 80 відсотків
експортної квоти розподілятиметься спеціально створеною комісією між
заявниками, які здійснювали експорт цієї продукції протягом останніх
трьох років, пропорційно фактично вивезеним за межі держави обсягам. Ці
дані мають підтверджуватися відповідною довідкою Держмитслужби. Ще 20
відсотків квоти комісія розподілятиме між іншими заявниками пропорційно
обсягам, заявленим на експорт.

Тобто зміняться підходи до розподілу квот на експорт зернових. Механізм
удосконалили, бо, зазначив Володимир Макуха, було так: хто перший
прийшов, той перший отримав. Цей принцип викликав багато суперечностей.
“Щоб уникнути нарікань, відпрацьовано інший механізм, який також
відповідає практиці Світової організації торгівлі, коли квоти
видаватимуться після одночасного розкриття заявок. Обсяги залежатимуть
від кількості зерна, яке компанія експортувала в попередні роки і в
нинішньому сезоні”.

Також уряд має намір ретельніше рахувати наявний у країні запас хлібних
культур. Подавати щомісяця декларацію “стосовно обсягів власного зерна,
що зберігається ними у власних чи орендованих зерносховищах”, схоже,
незабаром доведеться сільськогосподарським підприємствам та фермерським.
Кабмін уже подав на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект “Про
внесення змін до Закону України “Про зерно і ринок зерна в Україні”. У
такий спосіб чиновники сподіваються одержувати повну і достовірну
інформацію про хлібні ресурси і здійснювати ефективне державне
регулювання зернового ринку. А запропоновані зміни, очікується, дадуть
можливість уповноваженим держорганам виконавчої влади вчасно й адекватно
реагувати на ситуацію із забезпечення продовольчої безпеки країни.

Представлений законопроект в уряді розцінюють як крок на шляху
врегулювання ситуації навколо обмеження експорту українського зерна.
Така тактика, мовляв, дасть, нарешті, змогу підбити зерновий баланс,
сформувати достатній резерв, а вже після цього надлишки можна випустити
і за кордон.

Тим часом, у листопаді на зерновому ринку з експортом збіжжя панувала
цілковита невизначеність. Трейдери продовжували скаржитися, що навіть
ті, хто “втиснувся” у експортні квоти (запроваджені урядовою постановою
№ 1418 від 11 жовтня 2006 року в обсязі 1 млн 603 тисяч тонн) і кому вже
було надано відповідні ліцензії, не могли вивезти з країни
законтрактоване зерно. Українська зернова асоціація так розповідала про
свої негаразди у черговому “меседжі”: “Відповідно до офіційного
повідомлення…, “зерно з України рухається за планом”, а в “портах
розпочалося організоване відвантаження зерна на експорт за виданими
ліцензіями”. Проте, на жаль, така інформація є не зовсім достовірною.

Як повідомляє Міністерство аграрної політики, “на сьогодні (тобто станом
на 17.11.2006 р. — Прим. УЗА) вже відправлено 2 судна ТОВ СП “Нібулон”,
1 судно ТОВ “Югтранзитсервіс”. Завершується відвантаження судна ДП
“Баржова компанія”.

gdUa‡

Однак, за інформацією Української зернової асоціації, ТОВ
“Югтранзитсервіс” поки що не відправило на експорт жодного судна, а
оформлення документів для ДП “Баржова компанія” з невідомих причин
затягується. Судна продовжують простоювати “, — апелювали до засобів
масової інформації доведені до відчаю експортери зерна.

Розрулювати ситуацію взялися навіть найвищі посадові особи.

Позицію Президента щодо ситуації оприлюднила прес-служба глави держави:

“Практична реалізація рішення Кабінету Міністрів України щодо
запровадження ліцензування та квотування експорту зерна урожаю 2006 року
призвела до повного зупинення цього важливого напряму
зовнішньоекономічної діяльності.

На сьогодні (17 листопада 2006 р. — Авт.) в портах України утримуються
завантажені судна з понад 200 тис. тонн зерна, ще 1,4 млн тонн очікує
відвантаження у припортових елеваторах. Власники зерна та експортери
несуть багатомільйонні збитки від недостатньо підготовлених дій Уряду та
відповідальних виконавчих органів.

Така ситуація викликала серйозну стурбованість світової спільноти, в
тому числі урядів деяких країн, щодо прогнозованості рішень української
влади, загрозу згортання активного співробітництва з міжнародними
фінансовими організаціями, іноземними інвесторами. З кожним днем Україна
втрачає з такими труднощами здобутий авторитет відкритої до
співробітництва держави із привабливим інвестиційним кліматом.

Усе це може обернутися непередбачуваними наслідками, суттєвим
уповільненням темпів інтеграції української економіки, звуженням
масштабів міжнародного співробітництва, виникненням напруги у
двосторонніх відносинах з країнами — імпортерами українського зерна,
втратою традиційних зовнішніх ринків збуту для вітчизняної продукції.

У зв’язку з цим, як Президент України, вимагаю від Уряду та
відповідальних органів виконавчої влади прискорити ухвалення
компромісного рішення, яке б передбачало наповнення внутрішнього ринку
та розв’язання проблем експорту зерна, усунення штучних перепон у цій
сфері”.

Прем’єр-міністр України Віктор Янукович також визнав, що обмеження
експорту зернових є неринковим методом. “Я вибачився перед
зернотрейдерами. І зараз кажу: вибачте, що так вийшло, на жаль”, —
заявив прем’єр в інтерв’ю одній з газет. Але водночас він висловив
упевненість: якщо уряд не взяв би під контроль експорт зернових і дав
можливість вивезти їх за межі України, то ціна на хліб усередині країни
зросла б удвічі.

За зерновими перепетіями, що відбуваються в нашій країні, пильно стежать
і за кордоном. Немало країн збиралися поповнити свої засіки української
пшеницею та кукурудзою. А блокування вивезення хлібних культур зачепило
і бізнесові інтереси іноземних компаній, які працюють на зерновому
ринку. Посли Німеччини, Нідерландів і США провели навіть спільну
прес-конференцію, де висловили стурбованість діями нашого уряду. На
думку дипломатів, обмеження експорту зерна зашкодить українській
економіці, її інвестиційному клімату і репутації надійного партнера.
Ситуація, що склалася, може негативно вплинути на вступ нашої держави в
СОТ. Посли підкреслили, що з повагою ставляться до прагнення України
забезпечити свою продовольчу безпеку, але не підтримують заходи, яких
вживають у цьому напрямі. Зокрема, дипломатів хвилює те, що заборону
було введено раптово, без перехідного періоду. “Ніхто не змінює дорожні
знаки під час руху…” — прокоментував ситуацію Посол Німеччини в
Україні Райнхард Шеферс. Посол США Вільям Тейлор підкреслив, що
компанії, які працюють в Україні та інвестують кошти в АПК країни,
зазнають величезних збитків: “Лише за жовтень “Каргілл” втратив 10 млн
доларів… Тепер компанії думатимуть двічі, перш ніж вкладати гроші”.
“Ми сподіваємося на швидке вирішення цього питання, і наші три країни
готові сприяти цьому”, — зазначив Посол Нідерландів Рон Келлер.

Чим закінчиться зернове протистояння — не відомо. Але зрозуміло одне:
навіть якщо Україна збере 100 мільйонів тонн зерна, вона не стане
лідером на світовому ринку хлібних культур. Тому що в збільшенні обсягів
вивезеного за кордон зацікавлений тільки один продавець, а не весь
ланцюжок — від селянина до танкера-зерновоза. А за спиною компаній не
стоїть держава. Сьогодні, коли від участі у світовій торгівлі
українським зерном прибуток отримує вузька групка трейдерів і
обслуговуючих їхні інтереси чиновників, навряд чи стане влада так
відстоювати їхні інтереси, як це роблять інші великі зернові країни.
Адже не будуть сільгоспвиробники звертатися до рідних уряду, Президента
з проханням захистити право зернових олігархів заробляти ще більше. Тому
видається розумним створення таких механізмів, які засновані на вигоді
всіх: селян, елеваторників, держави. Треба ділитися! Звичайно, не в
кабінетах аграрних чиновників. А зробити так, щоб і люди, котрі
вирощують хліб, не залишалися за бортом — бачили для себе вигоду від
його експорту.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020