UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗерно після збирання врожаю (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1734
Скачало202
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зерно після збирання врожаю

 

го кольору (солом’яно-жовтого кольору), але на оболонках зернівки мають

плями різних відтінків рожевого, червоного або коричневого кольору. До

можливих дефектів зерна і продуктів його переробки, крім зазначених,

можна віднести цвілевими грибами, дріжджами та іншими мезофільними,

аеробними та факультативно анаеробними мікроорганізмами і бактеріями

(наприклад, кишковою паличкою). Наявність у зернопродуктах перерахованих

вище грибів і мікроорганізмів не тільки погіршує їхні технологічні

властивості, а й шкодить здоров’ю — особливо дітей. v v v Ще однією

небезпечною хворобою є картопляна хвороба, збудником якої є бактерії

Васillus mesentezicus (картопляна паличка), що розвиваються в м’якушці

хліба. Картопляна паличка дуже поширена в природі. Вона є в грунті,

повітрі, рослинах та ін. Ця бактерія дуже дошкуляє борошномельним

підприємствам і хлібозаводам, бо є збудником картопляної хвороби хліба.

Останніми роками зерно перед помелом не миють. Тому під час розмелювання

зерна картопляна паличка потрапляє в борошно. За сприятливих умов

бактерії картопляної палички швидко розмножуються. Оптимальними умовами

для розвитку спор картопляної палички є температура близько 40°С,

наявність вологи, живильного середовища, зниженої кислотності. Її

клітини не витримують нагрівання до 80°С, а спори залишаються

життєздатними за 120°С. Тому бактерії під час випічки хліба гинуть, а

спори залишаються життєдіяльними. Кисле середовище гнітить розвиток

бактерій картопляної палички. Тому в житньому хлібі, що має підвищену

кислотність, картопляна хвороба розвивається рідше. На розмноження

картопляної палички значно впливає порушення санітарного і

технологічного режиму збереження й переробки зерна, борошна, а також

випічки хліба та його збереження. У зв’язку з цим велике значення має

дотримання вимог санітарних і технологічних інструкцій, що діють в

елеваторній, борошномельній та хлібопекарській промисловості, а також у

торгівлі. Із розвитком картопляної хвороби відбувається посилене

розмноження бактерій картопляної палички. Цей процес відбувається під

впливом активних амілаз картопляної палички, і в хлібі збільшується

кількість декстринів, що надають м’якушці липкості. Продукти розпаду, що

утворюються під дією протеолітичних ферментів картопляної палички, мають

різкий специфічний запах. Уражений картопляною хворобою хліб набуває

неприємного специфічного запаху, має липкий м’якуш, який за сильного

ураження тягнеться нитками, а потім у середині хлібини з’являється чорна

порожнина із сильним гнильним запахом. Іншим шкідливим об’єктом, який

впливає на якість зерна, є клоп шкідлива черепашка. Ураження дорослими

особинами клопа шкідливої черепашки у воскову і, особливо, у повну

стиглість озимої пшениці призводить до різкого погіршення

хлібопекарських властивостей зерна. Як правило, високій шкідливості

сприяє жарка суха погода в передзбиральний і збиральний періоди.

Шкідливий клоп черепашка, прокльовуючи своїм довгим (до 6 мм) хоботком

оболонку зерна, вводить у центр зернівки біля зародку секрет слинних

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ