UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКіотський протокол і ринок вуглецю (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3179
Скачало418
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Кіотський протокол і ринок вуглецю

 

Словосполучення “парниковий ефект” викликає аж ніяк не “тепличні”

асоціації. Сьогодні з ним пов’язують природні катаклізми, що останніми

роками дедалі частіше почали тривожити нашу планету. Прагнучи взяти під

контроль ці процеси, більшість країн світу підписала так званий

Кіотський протокол: він став першою спробою досягнення міжнародної згоди

для пом’якшення глобальних змін клімату шляхом зниження викидів

парникових газів. Маючи напочатку форму “чернеткової угоди”, Протокол

поступово перетворюється на серію міжнародних правових актів. Значну

увагу Кіотський протокол приділяє ролі сільського господарства в

регулюванні емісії парникових газів, а саме: вуглекислого (СО2), значна

частина якого потрапляє в атмосферу через нераціональний обробіток землі

й розкладання грунтової біомаси.

 

ХХ століття відзначилося значним розширенням сільськогосподарського

виробництва. Спричинена діяльністю людини ерозія грунтів (перетворення

лісів і луків на орні землі, опустелювання, спалювання пожнивних решток,

вивітрювання пасовищ, осушення боліт, недостатній рівень зрошення,

надмірний обробіток грунту полицевим плугом і дисковою бороною) призвели

до інтенсивного окислення грунтового вуглецю й виділення в атмосферу

додаткових обсягів вуглекислого газу — СО2. А намічені Кіотським

протоколом цілі передбачають створення таких умов, за яких ці обсяги

могли б зменшуватися завдяки збільшенню грунтової органічної маси й

уповільненню процесів її розкладання. Ці умови включають зниження

інтенсивності рільництва, зменшення терміну перебування земель під

чорним паром, використання покривних культур, оптимізацію сівозмін,

забезпечення балансу між урожаєм і поверненням у грунт поживних речовин,

рекультивацію деградованих земель.

 

Наведемо такі цифри. Середній вміст органічного вуглецю в

30-сантиметровому верхньому шарі грунту становить близько 15 т/га. Під

час орного обробітку близько 20–30% вуглецю протягом 20 років

переходять в атмосферу в регіонах з помірним кліматом і 50–75% — у

тропіках.

 

Розрахунки свідчать, що мікробіологічне окислення 1 т вуглецю дає 3,7 т

СО2, а спалювання 100 л дизпалива — 303 кг. Тобто, якщо вміст

органічного вуглецю у верхньому (30 см) шарі грунту зменшується на 1%,

то при цьому близько 45 тонн його (або 166 т СО2) з 1 га викидається в

атмосферу. Цей підрахунок чітко вказує на той вплив, який має сільське

господарство на формування проблеми парникових газів.

 

Нині на аграрну галузь припадає близько 20% сукупного виділення

парникових газів. Усвідомлення цього є поштовхом для процесу,

спрямованого на повернення вуглецю в грунт (тобто зв’язування СО2), який

має посприяти зміні традиційних прийомів землеробства заради зупинення

глобального потепління.

 

Існує значний потенціал для повернення в грунт вуглецю, втраченого

внаслідок оранки й ерозійних процесів. Завдяки застосуванню

грунтозберігаючих технологій, цей потенціал на орних землях, скажімо, у

США становить 75–208 мегатонн за рік: це приблизно 8% щорічних викидів у

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ