Реферат на тему:
Контроль дефіциту вітаміну Е та селену в організмі курей
Повноцінність годівлі курей визначає чимало факторів. Серед головних —
біологічно активні речовини, насамперед вітаміни. Обмін вітамінів в
організмі не є стабільним процесом і залежить від виду, генотипу, віку,
продуктивності, умов утримання курей тощо. Своєю чергою, наявність
потрібної норми вітамінів впливає на здоров’я та продуктивність тварин.
Важливого значення набуває раціональне поєднання вітамінів у кормах.
Дослідами встановлено, що вітамін Е тісно пов’язаний із мікроелементом
селеном, від кількості якого залежить потреба вітаміну Е в організмі.
Слід зауважити, що тривалий час селен вважався токсичним елементом, який
викликав апатію, регідність суглобів, кульгавість, випадання волосу з
гриви та хвоста і деформацію копит.
Недостача або повна відсутність у раціоні селену і вітаміну Е призводять
до виникнення у тварин таких хвороб, як токсична дистрофія печінки
(гепатоз), енцефаломаляція, ексудативний та геморагічний діатез,
ембріональна дистрофія, фіброз підшлункової залози, біломускульна
хвороба тощо.
В організмі курей кількість селену утримується на постійному рівні.
Поповнення його запасу відбувається за рахунок рослинних та тваринних
білків корму, в яких селен міститься у вигляді біологічно активного
сполучення.
За своєю дією селен близький до вітаміну Е, хоча антиоксидантна
активність білків, які містять селен, у 500 разів вища. В організмі
селен бере участь в утворенні комплексної сполуки з органічними
речовинами, яку називають “фактор-13”. Вона викликає фармакологічний
ефект, подібний токоферолу. Встановлено також участь селену в синтезі
ферментів, що регулюють окислювально-відновні процеси обміну речовин та
скоротливої функції скелетних м’язів.
В окремих випадках селен може замінити вітамін Е. Зокрема, дефіцит цього
елементу в організмі тварин затримує їх ріст (депресія росту) навіть за
достатньої кількості токоферолу.
У разі недостачі селену в раціоні курей у них виникає захворювання,
схоже на вітаміноз Е, а за достатньої його кількості — потреба в
токоферолі знижується, завдяки чому запобігають м’язевій дистрофії,
ексудативному діатезу, енцефаломаляції.
Крім цього, селен регулює засвоєння та витрачання таких вітамінів, як А,
D, Е, К, сприятливо впливає на підшдункову залозу. В разі дистрофії
цього органу вітаміни, навіть якщо ними вдосталь забезпечено курей,
погано засвоюються.
Недостачу селену можуть відчувати тварини різних видів та віку. До
основних причин цього явища належать такі:
Інтенсивність землеробства призводить до збіднення грунту
мікроелементами.
В переважній більшості послуговуються добривами, що містять тільки
макроелементи: калій, натрій, азот, фосфор. Це також порушує кругообіг
мікроелементів у природі.
Забруднення навколишнього середовища промисловими відходами, особливо
сполуками сірки, що погіршує співвідношення “селен-сірка”.
Раціони тварин мястять корми, вражені токсичними грибами, та з
низькоякісним м’ясокістковим борошном.
Тваринам дають воду, що містить велику кількість сульфатів.
Селен значно підвищує якість, містить велику кількість яєць, стимулює
ріст та загальний розвиток курей, їх продуктивність. Нестача селену в
організмі призводить до виникнення некрозу в м’язах, нервовій та
ендокринній системах. Ураження серцевого м’язу та центральної нервововї
системи супроводжується розвитком застійних явищ і дистрофічними змінами
в паренхіматозних органах. Селен активно впливає на багато процесів, що
відбуваються в організмі, має захисні властивості в разі отруєння курей
кухонною сіллю, солями важких металів, токсинами.
Жиророзчинні вітаміни відіграють особливу роль у житті курей в зв’язку з
їх мембранними функціями. При цьому найбільш виражений вплив на клітини
має токоферол, який в організмі тварин є основним біологічним
антиоксидантом. Крім цього, він є обов’язковим компонентом дихання
клітин, захищає інші вітаміни від окислення.
e
gdnE7
Недостача вітаміну Е в раціоні курей-несучок може бути причиною високої
ембріональної смертності в перші дні інкубації яєць, а у півнів —
призводить до ураження сім’яників, потім стерильності.
Особливо потребує токоферолу молодняк бройлерів. У разі дефіциту
вітаміну Е у нього розвивається енцефаломаляція, або ексудативний чи
геморагічний діатез, утворюються внутрім’язеві підшкірні набряки шиї,
грудей, бувають крововиливи у м’язи ніг, під крилами.
Про рівень забезпеченості курей вітаміном Е свідчить уміст токоферолу в
яйцях та печінці. Для жовтка яєць курей нормальним вважається рівень від
70 до 200 мкг/г. В 1 г печінки курей вітаміну Е має бути 10–16 мкг,
добових курчат — 150–200, ремонтного молодняку курей — 14–20 мкг.
Встановлено, що збільшення дози вітаміну Е в межах 90–120 г на 1 т
кормів значно підвищує збереженість курчат-бройлерів, а середньодобові
прирости їх живої маси досягають — 47–47,5 г.
Клінічні ознаки селенової та Е-вітамінної недостатності багато в чому
схожі, хоча й змінюються залежно від виду й віку курей. Однак в обох
випадках частіше хворіє молодняк, причому найбільшу захворюваність
викликають стрес-фактори, тоді відмічається затримка росту та розвитку.
Характерні ознаки хвороби: відсутність апетиту, параліч кінцівок,
кульгавість, набряки голови, шиї, грудей, наїжаченість пір’я.
Паталогоанатомічні зміни в разі недостачі селену та вітаміну Е
супроводжуються важкими дистрофічними та некротичними ураженнями м’язів
серця, скелету, нервової тканини. Незважаючи на клінічний вияв хвороби
(токсична дистрофія печінки, ексудативний діатез, енцефаломаляція,
біломускульна хвороба), падіж курей має багато спільних ознак.
Ураження паренхіматозних органів і тканин має токсичний характер, тобто
схоже на отруєння, що значно ускладнює діагностику… Біломускульна
хвороба призводить до виснаження, а в разі токсичної дистрофії печінки
кури залишаються вгодованими. Груди, шия, голова мають набряки, а
підшкірна клітковина насичена серозно-слизовим інфільтратом.
У серцевій сумці, грудній та черевній порожнинах накопичується
транссудат. Скелетні м’язи мають неоднорідне забарвлення, вражені
ділянки сіро-білого кольору або кольору вареного м’яса, на розрізі сухі.
Легені збільшені в об’ємі, з набряком. Печінка збільшена, жовто-сірого
або глиняного кольору, дуже часто трапляються дифузні крововиливи в
паренхіму. Шлунково-кишковий тракт також уражений, спостерігається
катарально-геморагічне запалення слизової. У паренхімі нирок бувають
крововиливи та плями сірого кольору.
Оскільки селен регулює засвоєння жиророзчинних вітамінів А, D, E, K, то
під час розтину трупів курей завжди констатують зміни, які властиві цим
авітамінозам.
Профілактика хвороб, що виникають внаслідок недостачі селену та вітаміну
Е, полягає у забезпеченні курей повноцінними кормами. Потрібно
здійснювати постійний контроль за їх якістю, особливо м’якокісткового
борошна, жирових добавок, визначаючи загальну кислотність, кислотне
число. Також дуже важливою є оцінка (не рідше одного разу на місяць)
клініко-фізіологічного стану курей батьківського стада і молодняку — за
вмістом у сироватці крові каротину, вітамінів, кальцію, фосфору,
резервної лужності та активності лужної фосфатази, а також дослідження
жовтка яєць на кислотне число, каротиноїди, вітаміни А і Е.
Для поповнення дефіциту селену в кормах використовують різні джерела,
серед них найпоширенішим в умовах птахофабрик є селеніт натрію та натрій
селенисто-кислий 5-водний. Терапевтична дія селену не залежить від
способу введення (з водою, кормами або підшкірно). Доза цих препаратів —
1–2 г на 1 т корму. Найзручнішим способом є введення селену в корми. Для
цього препарат розчиняють у 5–10 л води, цей розчин змішують зі 100–150
кг кормів, одержану масу вносять в кормозмішувач до основного об’єму
корму і ретельно перемішують. Одночасно із селеном можна вводити й інші
мікроелементи та вітаміни. Передозування селену курям не загрожує,
оскільки найбільше його накопичується тільки в першу добу, а надлишок
виводиться із організму.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
