UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіфи і реалії зернового ринку (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1884
Скачало190
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Міфи і реалії зернового ринку

 

Україна проголосила курс на вступ до ЄС. Здається, доцільно було б

подивитися, як регулюють зерновий ринок в ЄС, взяти найкорисніше, а

найвитратніше залишити на майбутнє — почекає. Ні, це все занадто просто.

Проекти законів, стратегії, концепції, програми... Не збідніла

українська земля талантами. Хоча не будемо заглиблюватися в безодню

агропромислового комплексу. Поговоримо лише про міфи зернового ринку.

 

Міф І. Державні зернові інтервенції — панацея

 

Останнім часом доволі багато говориться про те, що держава створить

Аграрний фонд з Аграрною біржею, буде проводити інтервенції, що

забезпечить виробникам прийнятні ціни для реалізації зерна, а споживачам

— не завищені для купівлі. За теорією, все правильно. Але подивімось на

практику на прикладі державної закупівельної кампанії у 2004/2005 МР.

 

Отже, відповідно до інформації ЗМІ, держава в особі Держрезерву закупила

в 2004/2005 МР близько 1 млн т зерна. Державна закупівельна ціна на

пшеницю 3 кл. в цьому сезоні була 800 грн/т. Після півроку зберігання ця

ціна за рахунок витрат на зберігання (припустимо, 3–4 грн/т місяць)

зросла на 21 грн/т. Ці витрати можна “заховати” в статті фінансування

підприємств Держрезерву, але суть від цього не змінюється.

 

Тож розрахункова вартість державної пшениці 3 кл. на поточний момент

становить приблизно 821 грн/т. Для того, щоб продати таке зерно, його

вартість потрібно дисконтувати майже на 200 грн/т.

 

Який вихід має держава? Напевно, тримати зерно, розраховуючи на

неврожайний рік. І щорічно збільшувати його вартість за рахунок витрат

на зберігання ще на 40 грн/т (8 USD/т).

 

Причому бюджетом на 2005 р. передбачено передати інтервенційне зерно з

Держрезерву до Аграрного фонду, на фінансування останнього, а також

фінансування заставних і інтервенційних операцій, але немає статті на

фінансування зберігання державного зерна. Чи, може, Аграрний фонд

попросить Держрезерв зберігати зерно на власних підприємствах безплатно?

 

 

Поки що констатуємо факт: індикативні збитки від інтервенційної

діяльності в 2004/2005 МР становлять близько 200 грн/т. У перерахунку на

1 млн т зерна загальна сума втрат може становити близько 200 млн грн.

 

Про заставні закупівлі

 

Станом на початок березня (за повідомленнями ЗМІ) сільгоспвиробники не

викупили 160 тис. т заставленого зерна, з яких 100 тис. т — кукурудза.

Мінагрополітики зробило начебто правильний крок: запропонувало

продовжити термін викупу заставного зерна. Проте коли такі кроки роблять

без урахування кон’юнктури ринку, вони можуть і зашкодити. Адже

невикуплене зерно або має погану якість, або втрачає в ціні.

Викуповувати його просто не вигідно.

 

Що можна було зробити на початку весни? Реалізувати кукурудзу на експорт

і за рахунок повернення експортного ПДВ вийти практично на ту саму ціну

(без ПДВ), за якою закуповувалось це зерно.

 

Що ж спостерігаємо сьогодні? Закупівельна ціна на кукурудзу була 420

грн/т з ПДВ; півроку зберігання — це ще 20 грн/т: разом 440 грн/т з ПДВ.

Можлива ціна реалізації — не вище 330 грн/т з ПДВ. Збитки на кожній

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ