Реферат на тему:
Менеджмент селекційного процесу в молочному скотарстві на сучасному
етапі розвитку галузі
gd=q‚
ому, Кодимському і Тарутинському районах на цьому етапі жодне
господарство не отримало статусу племінного із розведення молочних
порід. Тому зоотехнічній службі цих районів слід зробити відповідні
висновки та рішучі практичні кроки щодо створення племінних стад і
значного підвищення їх продуктивності. Треба підкреслити, що в молочному
скотарстві області, крім раніше відомих, з’явилися нові суб’єкти
племінної справи, які вирізняються наявністю племінного маточного
поголів’я з високим генетичним потенціалом та підвищеною продуктивністю.
Серед них: “Вільне козацтво”, ДГ “Покровське”, АФ “Новодолинське”, ЗСАТ
“Авангард”, СВК “Ягарлик” та інші. На якісно новий рівень вийшла молочна
ферма, а тепер племзавод СТОВ “Комінтернівська птахофабрика”, в якій
надій молока за рік становить 5729 кг, а АСГВ “Прогрес” Ізмаїльського
району одержало найбільший надій на корову за всю історію Одеської
області — 7200 кг. До речі, проведення щорічних обласних виставок —
аукціонів племінних тварин демонструє зростання якісних показників та
продуктивності молочної худоби в багатьох господарствах області. Але
вважаємо, що визначення статусу суб’єкта племінної справи — це тільки
стартова умова, початок великої роботи. Вирішення потребує ціла низка
актуальних питань менеджменту селекційного процесу. Перш за все,
необхідно створити власну стабільну кормову базу в кожному господарстві
шляхом підвищення питомої ваги кормових культур до 35–40% та збільшення
посівів багаторічних трав до 50% (у тому числі люцерни та еспарцету). Це
дасть змогу організувати повноцінну годівлю всіх статево-вікових груп та
на її основі досягти повнішої реалізації селекційно-генетичного
потенціалу, накопиченого в більшості стад. Друге: необхідно продовжувати
роботу з удосконалення технології вирощування ремонтного молодняку як
важливої складової в системі племінної роботи, забезпечивши досягнення
телицями живої ваги не менше 350 кг у 16–18-місячному віці. Третє:
удосконалити координаційну та управлінську діяльність створених в
області асоціацій з племінної справи (щодо видів і порід тварин),
пов’язавши в єдиний технологічний процес племінні та товарні
господарства. Четверте: посилити увагу до ведення первинного та
племінного обліку в повному обсязі з поступовою його комп’ютеризацією.
Суб’єкти племінної справи зобов’язані відновити регулярне визначення
вмісту жиру і білка в молоці корів, що відібрані до селекційних груп. До
речі, напрям селекції на збільшення вмісту цих основних компонентів у
молоці відповідає європейській моделі корови третього тисячоліття.
П’яте: глибокий аналіз попередньої племінної роботи та науково
обгрунтоване опрацювання селекційних програм і організаційних заходів з
дальшого удосконалення продуктивних і племінних якостей стад та
підвищення надоїв молока. Як показала практика, ці програми на рівні
сучасних вимог можуть бути складені лише за методичною допомогою та
участю науковців-селекціонерів. Шосте: удосконалення рівня роботи
облплемоб’єднання. Зокрема, для прискорення прогресу стад необхідно
значно поширити застосування штучного осіменіння в молочному скотарстві
сіменем плідників-поліпшувачів, а також роботу з оцінки плідників за
якістю потомства на рівні сучасних вимог. Сьоме: зміцнення кадрового
складу господарств за рахунок введення до штату посад
зоотехніків-селекціонерів і племобліковців та їх постійне навчання в
процесі виробничої діяльності та на курсах підвищення кваліфікації при
Одеському державному аграрному університеті. Восьме: розробка
уніфікованих сучасних форм первинного і племінного обліку та надання їх
для використання в племзаводах і племрепродукторах. Дев’яте: за
прикладом інших країн, на нашу думку, Мінагрополітики доцільно щорічно
визначати та публікувати в галузевих журналах рейтинг племінних
господарств України, що розводять молочну худобу. Це буде сприяти
своєчасній інформованості зоотехнічної громадськості, дасть змогу
порівнювати рівень роботи свого господарства з досягненнями колег. Крім
того, це буде також однією з форм реклами кращої племінної продукції, що
в умовах ринку має важливе значення. Підсумки минулого року засвідчили,
що в частині новосформованих господарств є складнощі на шляху
відновлення та розвитку тваринництва: диспропорція між чисельністю
поголів’я, створеним селекційно-генетичним потенціалом і рівнем
кормовиробництва та якістю кормів. Без усунення цієї диспропорції
молочне скотарство не буде високорентабельним і конкурентоспроможним.
Таким чином, підсумовуючи викладене, слід підкреслити, що менеджмент
селекційного процесу повинен раціонально поєднувати теорію і практику
управління зі станом окремих популяцій с.-г. тварин при динамічній зміні
зовнішніх умов виробництва. При цьому пріоритети розвитку окремих
складових визначаються на кожному етапі досягнення стратегічної мети.
Менеджмент перетворює можливість в реальну дійсність, мету — в конкретні
результати завдяки розумним методам співпраці фахівців суб’єктів
племінної справи, галузі кормовиробництва та технологів і організаторів
виробництва.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
