UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетоди обліків та оцінка стійкості зерна колосових культур до комірних шкідників (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1837
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Методи обліків та оцінка стійкості зерна колосових культур до комірних

шкідників

 

Збереження запасів зерна та іншої продукції від шкідливих організмів є

надзвичайно важливим резервом збільшення його виробництва, особливо в

умовах сьогодення. Адже нині поза “засіками батьківщини” зберігається

велика кількість зерна, умови зберігання якого недостатньо контролюють

та й не завжди дотримуються їх.

 

За порушення організаційно-господарського методу захисту зернових

культур і системи технологічних операцій під час вирощування збільшилась

кількість збіжжя, пошкодженого шкідниками та збудниками хвороб, і в

комори потрапляє зерно низької класності. Це сприяє доступу комірних

шкідників до такого зерна під час його зберігання. Є ще один важливий

фактор посилення шкодочинності комірних шкідників — зими без морозів або

з короткотривалим морозним періодом, що лише сповільнюють темпи їхнього

розмноження.

 

Виявлення комірних шкідників у місцях їхньої можливої резервації і,

особливо, рання діагностика зараженого зерна є важливою умовою для

організації вчасного застосування заходів на початковому етапі

заселення, поки вони не встигли завдати відчутної шкоди.

 

Складність виявлення комірних шкідників на початковому етапі заселення

ними партій зерна зумовлена від’ємним фототаксисом (ховаються в

затемнених місцях). Окрім того, деякі види (комірний, рисовий

довгоносики) розвиваються всередині зернівок, що потребує спеціальних

способів виявлення.

 

Методика. За відкритої форми заселення. Із загального насипу зерна в

зерносховищі відбирають з допомогою щупа проби по кутах і посередині з

верхнього, середнього й нижнього шарів. Із цих проб складають середній

зразок, який аналізують. Зразок просівають упродовж двох хвилин зі

швидкістю 120 кругових рухів через лабораторні сита з круглими отворами

діаметром 2,5–1,5 мм. За великої кількості зразків їх краще просівати на

автоматичному приладі ПОЗ-1, що складається з ємності для насіння й

збірного ситового корпуса. Прилад має електродвигун, за допомогою якого

ситам надаються зворотно-поступальні та кругові рухи. Просівання на

приладі триває впродовж хвилини, після чого відсів оглядають: що

залишається на верхньому ситі (зерно, гусениці, міль тощо). На іншому

ситі залишаються жуки комірного й рисового довгоносиків, борошноїдів та

інших дрібних комах. Їх підраховують, у разі потреби визначають вид

комах і збирають у скляні банки.

 

Для виявлення кліщів аналізують весь просів через нижнє сито з діаметром

отворів 1,5 мм. Відсів розсипають тонким шаром на чорній розбірній дошці

зі склом, ретельно оглядають через лупу і підраховують кількість

екземплярів кліщів. Щоб визначити види кліщів, їх збирають у пробірки з

консервуючою рідиною. Точніший метод виявлення кліщів — виділення їх з

аналізованого зразка за допомогою термоеклектора, що складається з двох

конусоподібних бункерів із ситом між ними, на яке висипають зерно.

Зверху зерно підігрівають електролампою до температури 40...45°С. Під

дією тепла кліщі виходять із зерна й потрапляють у підставлену до

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ