UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНадрання соя й новий погляд на сівозміни (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1830
Скачало230
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Надрання соя й новий погляд на сівозміни

 

Скоростигла соя дає сільгоспвиробникам шанс не лише зібрати врожай в

оптимальні строки, а й увести в сівозміну чудовий попередник для озимини

або ж успішно виростати другий урожай після збирання ранніх овочів на

Півдні.

 

Що ближче весна, то швидше селянам потрібно визначатися зі своєю

яровиною. Адже вільних площ нині багато: озимини посіяли не стільки,

скільки хотіли, та й зійшла вона не вся. Розмірковуючи, що посіяти на

своїх полях, аграріям треба враховувати й низку принципових моментів,

які можуть вплинути на ефективність виробництва. Наприклад, залежність

продукції від експорту. Так, вирощувані в Україні ріпак, значна частина

ранніх зернових і кукурудзи, соняшник (у переробленому вигляді) є

експорто-орієнтованим товаром, тому ціна на них істотно залежить від цін

зовнішнього ринку й спроможності трейдерів швидко вивезти врожай за

кордон. З іншого боку, майже всю вироблену в Україні сою споживають

вітчизняні підприємства (хоча зовнішній попит також є). Головний

споживач цієї культури — швидкозростаюче птахівництво; останнім часом

можна спостерігати непогані темпи розвитку й свинарства, яке також

поглинатиме велику кількість соєвого шроту.

 

В принципі, посіви сої в Україні щороку збільшуються, що свідчить про

усвідомлення сільгоспвиробниками її перспектив і економічної

привабливості. Це є доволі позитивною тенденцією і для рослинницької

галузі в цілому, адже соя — один із найбажаніших компонентів у

сівозмінах: як і будь-яка бобова культура, вона збагачує грунт

органічним азотом і поліпшує його структуру.

 

Однак ця відрадна тенденція затьмарюється одним сумним фактом: за

неофіційними даними, минулого сезону в Україні було висіяно близько 200

тис. га генетично модифікованої сої — це майже половина з 435 тис. га

загальних посівів культури. У таку цифру годі було б повірити, якби її

не оприлюднив поважний академік УААН (хоча й неофіційно) з трибуни

семінару, який відбувся на базі Українського інституту експертизи сортів

рослин наприкінці листопада. Ніхто з інших поважних учасників семінару

його тоді не виправив.

 

Трансгенна соя потрапляє в Україну як фуражне зерно, і потім нелегально

її поширюють серед господарств уже як посівний матеріал. Слід визнати,

попит на нього в Україні доволі високий, адже технологія вирощування

такої сої значно “дешевша”, і це спонукає наших не надто заможних

сільгоспвиробників, нехтуючи законами, сумлінням, можливими екологічними

наслідками, національними інтересами, міжнародним авторитетом своєї

країни й іншими неоплачуваними категоріями, братися за вирощування

трансгенних продуктів на своїх полях.

 

Але мета цього матеріалу — не когось викривати чи звинувачувати. Значно

корисніше було б розібратися, чи спроможна вітчизняна селекція

запропонувати сільгоспвиробникам такі сорти, які, з погляду економічної

ефективності їх вирощування, не поступалися б піратським трансгенним.

 

Щоб відповісти на це запитання, варто спочатку з’ясувати “вузькі місця”

в технології вирощування сої, через які аграрії мають найбільше втрат.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ