UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНадумані та реальні ризики від комерційного використання ГМО (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8528
Скачало1366
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Надумані та реальні ризики від комерційного використання ГМО

 

Під біобезпекою щодо генетично модифікованих організмів розуміють стан

захищеності, що досягається за допомогою використання системи заходів,

які спрямовані на запобігання або зниження до безпечного рівня можливих

шкідливих впливів ГМ-організмів на здоров’я людини та на навколишнє

середовище.

 

Ефективна система біобезпеки в разі використання ГМО як запорука

мінімізації потенційних ризиків

 

Система біобезпеки має включати також і ефективну адміністративну

систему, що керується в своїй діяльності відповідною законодавчою базою.

 

 

В Україні на сьогодні існує така законодавча база для створення та

функціонування системи біобезпеки:

 

“Закон України “Про державну систему біобезпеки під час створення,

випробування, транспортування та використання генетично модифікованих

організмів, № 1103-V від 31.05.2007 р.

 

“Закон України “Про охорону прав на сорти рослин”, № 3116-XII, редакція

від 29.11.2006 р.

 

“Закон України “Про захист прав споживачів”, №1023-12, редакція від

13.01.2006 р.

 

Принцип перестороги — основний підхід до регулювання обігу ГМО та

аналізу ризиків у ЄС

 

В англійському тексті Картахенського протоколу скрізь використовують

термін precautionary approach, а не precautionary principle (Preamble,

Article 1).

 

В офіційному російському тексті скрізь значиться: “Принцип принятия мер

предосторожности” (Преамбула, Статья 1).

 

Водночас формулювання “принцип перестороги” стало основою для більшості

міжнародних та національних регуляторних документів стосовно ГМО

 

Наслідок такого підходу — потреба в проведенні постреєстраційного

моніторингу ГМО, відслідковування (traceаbility) за вивільненими ГМО та

в розробленні правил щодо співіснування “традиційних” сортів і одержаних

із них продуктів з “біотехнологічною” продукцією ( сoexistance).

 

Потреба в маркуванні ГМ-продукції в країнах ЄС логічно випливає з

основного принципу регулювання ГМО, що прийнятий в ЄС, — принципу

перестороги.

 

Концепція еквівалентності

 

У США питання використання ГМ-рослин у разі, коли йдеться про захист

довкілля, здоров’я людей та безпеку, за схемою, визначеною для

регулювання обігу продуктів, отриманих традиційним шляхом, контролюють

три федеральні агентства: Агентство з регулювання обігу продуктів

харчування, ліків і косметичних засобів (FDA), Міністерство сільського

господарства США (USDA) та Агентство з охорони довкілля (EPA).

 

Наслідок такого підходу — немає жодних законодавчих підстав для

запровадження маркування ГМ продукції.

 

Недоліки українського закону про біобезпеку

 

1. Закон не визначає основного принципу, яким керується держава щодо ГМО

(принцип упередження чи концепція еквівалентності).

 

2. Не зрозумілою є схема взаємодії між чотирма органами центральної

виконавчої влади: Міністерством освіти та науки, Міністерством охорони

здоров’я, Міністерством аграрної політики та Міністерством охорони

навколишнього природного середовища.

 

3. У законі немає положення про постреєстраційний моніторинг (якщо такий

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ